Вже 18 жовтня цього року РФ зможе цілком "легально" закуповувати ракетне озброєння в Ірану через те, що свою дію припиняє резолюція ООН 2231 від 2015 року. Ця резолюція була частиною плану дій щодо санкційного режиму у відповідь на іранську ядерну програму.
Як зазначає Institute for the Study of War, саме заради цього міністр оборони РФ Шойгу якраз і поїхав до Тегерану. Тим паче, що йому демонстрували не лише специфічну "баражуючу зенітну ракету" з індексом 358, а й балістичні, зокрема нову "гіперзвукову" Fattah.
Читайте також: ЗСУ збили рекордне число Shahed-136, окупанти перевели частину кораблів з "Калібрами" до Феодосії
Але звісно найбільшою загрозою є Fateh-110 та Zolfaghar про які активно говорили ще рік тому. Ще тоді за даними розвідок між Москвою та Тегераном йшли перемовини щодо цих балістичних ракет, при цьому існував доволі значний ризик того, що вони могли з'явитися у РФ вже у листопаді минулого року.
З боку Defense Express зазначимо, що вочевидь перемовини тоді були зірвані. Але це не означає те, що за цей час Іран вже не створив додаткові запаси цих ракет на продаж для РФ. І якщо твердження ISW вірне, то тоді їх постачання може бути доволі об'ємне завдяки створеному запасу.
Відносно самих цих ракет, то вважається, що Fateh-110 в останній четвертій версії має максимальну дальність до 300 км, а розмір бойової частини складає до 650 кг. Zolfaghar є її розвитком та має дальність до 700 км та розмір бойової частини до 580 кг.
Водночас питання точності самих ракет - це напевно останнє, що цікавить Москву. Скоріш за все цей параметр не дозволить їх використання для "точкових" ударів, а це означає вірогідну ціль для них у вигляді великих населених пунктів з метою терору.
При цьому основною проблемою протидії цим ракетам залишається те, що вони балістичні. Тобто збивати їх можуть лише комплекси з протиракетними можливостями - Patriot PAC 3 та SAMP/T, кількість яких у ЗСУ об'єктивно гомеопатична. Також треба враховувати стислий підльотний час, орієнтовно на дальність 300 км - 300-350 секунд.
Звісно залишається питання, а чи зможе Рада безпеки ООН продовжити чи навіть посилити санкції проти Ірану. Але треба нагадати про право вето, при цьому не лише РФ, а й Китаю. А також про те, що будь-яке рішення ООН навряд чи взагалі може хоча б якось вплинути на Кремль.
Читайте також: У танка KF51 Panther нібито є перший покупець, і це не Україна, але дуже очевидний варіант
