Російські військові здійснили випробувальний пуск нової міжконтинентальної ракети "Сармат". Як повідомляють пропагандистські ЗМІ РФ з посиланням на міноборони, пуск відбувся сьогодні, 20 квітня о 15 годині 12 хвилині в Архангельській області з шахтної пускової установки.
Це – перший випробувальний пуск цієї ракети у рамках держвипробувань, після завершення яких розробка буде прийнята на озброєння Ракетних військ стратегічного призначення.
Читайте також: Франція грає "ядерними м’язами", розгортає рекордну кількість атомних субмарин з часів "Холодної війни"
За пуском ракети по відеозв’язку спостерігав і президент РФ володимир путін. Він заявив, що "Сармат" – це чергова "аналоговнет" зброя, яка "заставит задуматься тех, кто в пылу оголтелой агрессивной риторики пытается угрожать нашей стране".
За словами Путіна, "під час створення “Сармата" використовувалися тільки вітчизняні вузли та компоненти”. Тобто – президент країни, в які через санкції зупинив работу єдиний виробник танків "Уралвагонзавод" та виробник ЗРК – каже, що "оборонка" цієї країни зможе самостійно виробляти "найкращі у світі МБР".
Складно повірити у таке твердження, знаючи, наприклад, що через повномасштабне вторгнення в Україні тайванська компанія TSMC призупинила поставки процесорів в РФ та її постачальникам.
Тож цілком ймовірно, що перший пуск МБР "Сармат" був для неї й "похоронним" – якщо, звичайно, російський ОПК якимось чином не знайде спосіб, як обійти санкції (спойлер – "обходити" санкції" у неї виходить погано – як приклад можна згадати ті самі ЗРК).
Російський стратегічний ракетний комплекс РС-28 має замінити у російських РВСП радянський комплекс Р-36М2 "Воєвода". Для "Сармата", як і для іншої "аналоговнет" зброї "другої армії світу" у РФ не шкодували епітетів, називали її "ракетою з найкращими та найсучаснішими засобами подолання протиракетної оборони" та стверджували, що "Сармат" оснащений широким спектром ядерних боєприпасів великої потужності".
Розробка "Сармата" проходила в "класичному дусі російської "оборонки": заплановані на 2016 рік так звані "броскові" випробування стартували у 2018, а перші льотні випробування стартували з “лагом” у три роки – бо мали пройти ще у 2019.
Читайте також: Як росіян готують до хімічної чи ядерної атаки проти України
