В той же час, війна продемонструвала досить обмежені можливості виробництва певних видів озброєнь, особливо в умовах санкцій. Значна частина російських бойових броньованих машин, танків, артилерії виготовляються шляхом відновлення техніки з баз зберігання та канібалізації іншої техніки з цих складів або пошкодженої в боях. При цьому, в Кремлі хизуються нарощуванням можливостей свого ВПК перед внутрішньою і зарубіжною публікою, приховуючи об’єктивну реальність.
Протягом 2022-2023 років російське міноборони та т.зв. військові експерти анонсували прийняття на озброєння або скору появу на фронті різних зразків озброєнь, які станом на початок 2024 року або так і не з’явилися на фронті, або використовуються в поодиноких випадках.
Читайте також: Міноборони РФ хоче мати аж 25 Ан-124 до 2026 року та замовило Ил-100 "Слон"
До таких анонсів можна віднести російські артилерійські системи Коаліція-СВ та Мальва і радянську САУ Пат-С на шасі БМП-3. Протягом другої половини 2023 року в РФ повідомляли про прийняття на озброєння цих двух САУ, також противником повідомлялося про їх випробування в зоні бойових дій та початок серійного виробництва. Однак, досі не з’явилось жодних підтверджень їх застосуванню на полі бою, не кажучи вже про підтвердження їх заявлених характеристик. Зокрема, Коаліція-СВ може становити серйозну загрозу, якщо росіянам дійсно вдалося домогтися дальності стрільби в 70км при швидкострільності в 12 пострілів на хвилину.
Враховуючи суттєві проблеми з виробництвом артилерії, зокрема гармат, які РФ знімає з радянських САУ, що знаходяться на зберіганні, є великі сумніви в прориві російських інженерів в сфері виробництва сучасної артилерії. Це також підтверджується повідомленнями щодо модернізації і можливого відновлення виробництва САУ Пат-С, датовані травнем 2023, проте з того часу жодних підтверджень налагодження виробництва експериментальної радянської САУ не має.
Російське військово-політичне керівництво не втрачає можливості зайвого піару, демонструючи відправку у війська нових партій техніки. Проте публікацій про постачання нових партій ударних гелікоптерів Мі-28 та Ка-52 немає, хоча росіяни не приховують постачання до війська літаків Су-34, Су-35 та Су-57. Більше того, в лютому в одному з репортажів російського міноборони було помічено Ка-52, на якому було встановлено хвостового стабілізатора від іншого Ка-52. Це помітно через різницю в камуфляжах: на сірий гелікоптер встановлено стабілізатор від гелікоптера, що був в зеленому камуфляжі. Ймовірно, стабілізатор був пошкоджений осколками зенітної ракети, але РФ не виготовляє в достатній кількості деталі гелікоптерів не тільки для їх масового виробництва, але і для ремонту ушкоджених. Тому вони були вимушені вдатися до канібалізації однієї машини для відновлення іншої.
Хоча РФ зберігає можливості для регулярних ударів по території України, не всі види далекобійного озброєння, застосування яких на війни анонсувалося раніше їх пропагандистами, дістались військ. Зокрема, ударний БПЛА Італмас від компанії-виробника дронів Ланцет ZALA AERO, з дальністю 200км, на війні не використовується або використовується в поодиноких випадках, хоча ще в жовтні росіяни повідомляли про те, що скоро вони будуть надані у війська. Подібна ситуація і з крилатими ракетами для тактичної авіації Х-59МК2 та Х-69. Використання першої досі не фіксувалося, почалось тільки обмежене використання в 2024 році ракет Х-69, які не підтвердили свої високі заявлені характеристики і малу помітність для українських радарів. ППО їх ефективно перехоплює.
За пропагандистськими заявами та піар-фотосесіями російського військово-політичного керівництва на заводах ВПК стоїть реальність, у якій Росія зіткнулась із суттєвими обмеженнями можливостей виробництва озброєнь від бронетехніки до гелікоптерів і ракетних систем. Про це свідчить активний розбір на запчастини складських запасів озброєння та пошкодженої техніки та відсутність на полі бою тієї зброї, майбутню появу на фронті якої росіяни с гордістю анонсували ще в минулих роках.
Читайте також: РФ випробувала ЗРК С-500 "Прометей", який начебто збиває гіперзвук
