До вашої уваги – третя частина нашої великої розмови з Віталієм Немілостівим. У першій частині розмови ми говорили про те, як рятувати оборонне підприємство у воєнні часи, у другій – про гроші, ДОЗ та перспективні напрямки. Сьогодні поговоримо про одне з найболючіших питань української оборонки, вирішення якого значно посилить нашу здатність протистояти сильному ворогу.
– Війна з РФ яскраво демонструє, якої саме зброї не вистачає Україні. На вашу думку, що всі ці роки заважало нам створити ті зразки ОВТ, які сьогодні могли б зіграти вирішальну роль у війні з РФ?
Читайте також: Як "Нептун" "поховав" контракт на російські "літаючі радіолокатори" для Індії
– Знаєте, тут можна багато говорити про наші проблеми, безліч різних проблем, починаючи від корупції та закінчуючи внутрішніми та зовнішніми ворогами, однак передусім я б виділив такий фактор, як відсутність системи Генеральних конструкторів, яку цілеспрямовано знищували протягом десятків років.
І якщо ми дійсно хочемо мати потужну високотехнологічну зброю, ми повинні реанімувати інститут Генеральних конструкторів у країні. Без жодних "Укроборонпромів", купи чиновників чи холдингів високоточної зброї – повинен бути Генеральний конструктор, підзвітний Уряду України, роботу якого координує профільне міністерство, і воно ж допомагає цій людині виконувати поставлені завдання, а не вставляє палиці в колеса.
Далі, ще один важливий момент – Генеральний конструктор має відповідати не за роботу одного підприємства, а за результати всієї підзвітної йому галузі – лише в цьому випадку він зможе використовувати потенціал всієї вітчизняної промисловості – і приватної, і державної.
А у випадку, якщо наші технологічні можливості не задовольняють потреби галузі, за яку відповідає той чи інший Генеральний конструктор, він легко зможе замкнути технологічний ланцюжок за допомогою своїх зв’язків із закордонними компаніями, сформувавши ідеальні пропозиції з інтеграції у світову кооперацію.
Наостанок хотів би зауважити таке – всі ті оборонні проєкти, які критично важливі для обороноздатності нашої держави, повинні бути під грифом "цілком таємно". Я не жартую – десятки років спецоргани РФ не спали, відстежували й вбивали ледь не всі наші спроби створити дійсно потужну зброю.
Публічність – наш ворог у цьому випадку. Тому зараз і після війни, після перемоги України над загарбниками, ми маємо розібратися з усіма цими питаннями й дати поштовх тим проєктам, які дозволять почувати себе у безпеці.
– Яким чином можна забезпечити зв’язок між послугами конструкторів і реальним замовником – Міністерством оборони – щоб зменшити всі формальні бар’єри у цьому процесі й ризики, пов’язані з розголошенням інформації?
– Тут не треба нічого вигадувати насправді – на початку варто лише виконувати те, що прописано у чинній постанові КМУ про статус Генерального конструктора. Про неї всі забули й ніхто не хотів її виконувати, а даремно. Як-то кажуть, все вже вигадали до нас – нам треба лише почати використовувати ті механізми, які вже існують. А вже потім думати про те, як покращувати та удосконалювати всі процеси.
– На вашу думку, які збройові програми повинні бути пріоритетними у найближчі п'ять років?
– Моя думка не змінилася – пріоритети передусім повинні визначати військові, які зіштовхуються з ворогом безпосередньо на полі бою і якнайкраще розуміють, що їм потрібно, щоб цього ворога перемогти.
Зрозуміло, що є якісь зовсім очевидні речі. Передусім це протиповітряні засоби – потужніші за ті, які нам передають. У нас є два потужні КБ, два проєкти, які роками відкладалися на потім – це "потім" настало вчора. Треба дати можливість одночасно двом КБ реалізувати свої напрацювання, тому що вони доповнюють одне одного.
Тільки один цей напрямок здатен суттєво посилити нашу оборону, а якщо реалізувати всі ті проєкти, які протягом останніх десятиліть були представлені керівництву нашої держави, то в нас буде не тільки спис, а й меч, які доповнюватимуть один одного – жодна ППО потенційного противника не витримає такої атаки. Якби в нас був "Нептун" не тільки у "морському виконанні", "Сапсан", якби в нас був комплекс краще російського "Іскандеру", я впевнений, що російська ППО не витримала б такого контрудару і Путін сто разів подумав би, чи варто взагалі сунутися на українську землю.
Читайте також: ОТРК "Сапсан" для ЗСУ: у Міноборони розкрили шлях прискорення прийняття на озброєння