xcounter
#

Чи є в України гроші для ОПК у воєнний час та який напрямок має стати проривним для відбудови "оборонки"

8489
Чи є в України гроші для ОПК у воєнний час та який напрямок має стати проривним для відбудови "оборонки"

Продовжуємо розбиратися у тому, як забезпечити функціонування українського ОПК під час воєнного стану

До уваги наших читачів – друга частина нашої великої розмови з Віталієм Немілостівим. У першій частині ми розбиралися із тим, що потрібно зробити підприємству, щоб зберегти свої спроможності виготовляти озброєння та військову техніку. У другій поговоримо про гроші, ДОЗ та проривні напрямки для відбудови оборонки.

– Ми з вами вже розібралися, що перед тим, як говорити про державне оборонне замовлення, підприємство має показати, що в нього є ті, хто буде його виконувати – висококваліфіковані фахівці. Але чи є зараз в країні гроші, щоб забезпечити цими замовленнями оборонні підприємства?

Читайте також: Україна спільно з партнерами протягом півроку може організувати виробництво боєприпасів

– Можу вас заспокоїти – гроші є. У тій кількості, якої буде достатньо для того, щоб забезпечити роботою підприємства-виконавців держоборонзамовлення. Тому сьогодні "м’яч" на боці Міністерства оборони та Генерального штабу – вони повинні якнайшвидше визначити переможців та терміново підписати контракти з тими підприємствами, які готові до роботи. До речі, на сьогодні вже прийнята спрощена процедура підписання контрактів, яка значно полегшує роботу працівникам МОУ і Генштабу.

Після підписання контрактів і завантаження підприємств роботою треба розбиратися з тими ланцюжками створення ОВТ, де кооперація була зруйнована частково або повністю. Розбиратися у прямому сенсі цього слова – збирати наради по кожному конкретному виду ОВТ, дивитися, що залишилося від кооперації і яким чином можна вирішити ці проблеми.

– Ваше підприємство брало участь у низці різних програм – як у рамках ДОЗ, так і поза ним. Станом на сьогодні чи є чітка взаємодія з Міністерством оборони по тих проєктах, в яких ви були залучені?

– Наразі немає взагалі ніякої взаємодії – навіть зідзвонитися з кимось дуже важко. Але це у жодному разі не критика, лише констатація факту – ви ж знаєте, був штурм території, були напади, диверсії, спроби знищити персонал і департаменту, й управління.

київський бронетанковий завод
Пожежа на "Київському бронетанковому заводі" внаслідок удару рашистів

Тому, на мою думку, МОУ та Генштаб протягом цих двох місяців діяли так, як було потрібно у той чи інший момент. Втім, триває третій місяць війни і з ДОЗом треба щось робити. Повинні з’явитися нові канали комунікації між МОУ та виконавцями, має бути закритий зв’язок, щоб ворог не знав, де ми збираємося організовувати те чи інше виробництво.

ЖБТЗ
Цехи "Житомирського бронетанкового заводу", фото довоєнних часів

У перший місяць війни військові вжили екстрені та правильні дії із захисту носіїв інформації, документації – з цим завданням вони впоралися. Тепер треба налагоджувати комунікацію з підприємствами.

– Якщо зазирнути за обрій нагальних потреб нашої армії, які напрямки можуть бути проривними з точки зору забезпечення ефективної роботи нашої "оборонки" в майбутньому? Які галузі треба розвивати?

– Нічого нового вам не скажу – проривними будуть ті напрямки, які вкрай необхідні нашим Збройним Силам і за якими держава здатна сформувати гарне держоборонзамовлення з точки зору довготривалості контрактів, обсягів. І вже тоді можна думати й про ті галузі, які забезпечать відновлення наукового потенціалу, які стануть основою для потужної оборонки.

Наприклад, на мою думку, після війни треба профінансувати прийняту ще у 2021 році програму розвитку авіабудування, зокрема будування двигунів. Взагалі двигун – це основа, фундамент будь-якої галузі машинобудування, від бронетехніки до літаків і кораблів.

Будь-яка машина починається саме з нього, є двигун – далі щось та й буде, немає двигуна – все, пшик. Навіть візьмемо танки – потужний дефіцит танкових двигунів протягом останніх 8 років. Можна сьогодні держоборонзамовлення сконцентрувати не на танках, а на танкових двигунах і зберегти ядро, якусь ключову компетенцію, паралельно орієнтуючись на експорт.

Читайте також: Купуємо RGW-90, важкої зброї поки немає: коли Україна отримає від Німеччини САУ PzH 2000