Кілька днів назад стало відомо про те, що отримані від Чехії гелікоптери Мі-24В в строю ЗСУ адаптовані для використання некерованих авіаційних ракет Hydra-70 американського виробництва. Головний видимий елемент такої адаптації – підвіска блоку M261 на 19 комірок через адаптер до штатного пілона Мі-24В. При цьому невідомо, чи потрібні були додаткові конструктивні зміни для таких вертольотів, щоб була можливість застосування цих некерованих ракет.
Але, що цікаво, із таких блоків начебто можна запускати не тільки Hydra-70, але і керовані ракети APKWS із лазерним наведенням також. Тим більш, що APKWS – це по суті керований варіант Hydra-70, який уже є в розпорядженні ЗСУ для застосування із наземних пускових установок. А за деякими даними, із травня 2023 року наша армійська авіація могла отримати від США порядка 7 тисяч некерованих ракет Hydra-70.
Читайте також: Бійці ЗСУ вперше підбили рашистський Т-55 з "мангалом" (фото)
На цьому тлі було б цілком логічно поставити питання, що раз уже наші Мі-24 уже адаптовані під некеровані ракети Hydra-70 від США, то наступним кроком варто було б провести адаптацію наших ударних вертольотів уже керовані APKWS. Навіть якщо це можливо провести лише на малій кількості бортів одночасно, і з доволі немалою затратою часу.
Якщо ж така адаптація буде справді визнана доцільною Силами оборони України, то буквально на поверхні лежать кілька аргументів, чому для "апгрейду" під APKWS краще обрати саме Мі-24, і всі вони лежать саме в емпіричній площині.
Перший – Мі-8 та Мі-17 в строю ЗСУ теж використовуються для повітряних ударів по ворогу поблизу лінії фронту, але схоже, що на вертольоти саме цього типу блок M261 адаптувати не вдалось. Або ж не було визнано доцільним, що все рівно задає певний "відсікаючий" критерій.
Другий аргумент – США уже мають досвід адаптації APKWS для застосування із малошвидкісних літальних апаратів. В даному випадку ми маємо на увазі досвід американських військових по адаптації APKWS для відстрілу із штурмовиків OV-10 Bronco, про що Defense Express раніше розповідав в одній з публікацій
Це було під час боїв проти терористів ІДІЛу на території Іраку в рамках операції Combat Dragon. Адаптація була проведена на двох літаках типу OV-10 Bronco в розпорядженні Сил спеціальних операцій. Керовані ракети APKWS у випадках, коли треба було без супутніх руйнувань та жертв "точково" дістати терористів та їх легку техніку. При цьому підвішувались блоки M261 у варіантах і на 19 комірок, і на 8 комірок.
Одна льотна година OV-10 Bronco Сил спеціальних операцій США обходилась всього в 5 тисяч доларів, загалом було виконано 120 бойових вильотів в рамках Combat Dragon. Тут окремо варто додати, що максимальна швидкість OV-10 Bronco складає до 450 км/год, радіус дії за умови максимального бойового навантаження (до 1,6 тонн) – близько 360 км.
Ну і врешті – відсутність керованого авіаційного озброєння для вертольотів нашої армійської авіації є проблемою хронічною. І якщо це не вдалось поки що вирішити в рамках серійних розробок, то можливо нарешті варто спробувати імпровізовані варіанти, що буквально лежать на поверхні.
Читайте також: РФ створила "аналогов нет" ракету для Су-57, вперше показану ще в 2009 році
