З 13 листопада цього року поряд із польским селищем Редзіково була офіційно відкрита база протиракетної оборони. Мова йде про систему Aegis Ashore і її "відкриття" насправді є лише набуттям повної бойової готовності, бо в експлуатацію її ввели ще у 2023 році, а "повторно" у липні цього року.
На фоні цього постає питання, а чи може цей комплекс ПРО захистити Україну від російських атак балістичними ракетами середньої та міжконтинентальної дальності. Але спочатку треба нагадати, про те, що таке Aegis Ashore.
Читайте також: Як Росія через війну проти України провалила модернізацію свого флоту, і в чому це проявляється
Aegis Ashore по суті є наземною частиною ракетного есмінця класу Arleigh Burke з його ж бойовою системою - Aegis. Наземна система має аналогічний головний інструмент - РЛС AN/SPY-1, яка відповідає за виявлення, відстеження та наведення перехоплювачів на ворожі балістичні ракети.
А також основний засіб знищення цілей - протиракети SM-3, які вже у бойових умовах довели свою здатність перехоплювати цілі, які стартують з тих самих універсальних шахт Mark 41. Ці ракети відповідають за кінетичне перехоплення цілей поза межами атмосфери.
Простою мовою - просто врізаються у неї на шалених зустрічних швидкостях понад 10 км/с. І бажано ще до того, як відбудеться розділення бойових блоків, бо інакше знадобиться збивати на порядок більше об'єктів.
Заявлено, що загалом в Aegis Ashore три комплекти пускових, кожна з яких складається з восьми таких шахт. Тобто загалом один такий стаціонарний комплекс може здійснити пуск до 24 протиракет SM-3. Тобто, у кращому випадку, збити 24 цілі.
Але в Aegis Ashore, як і будь-якої ракетної системи, є дальність дії. І щодо цього, то відома лише одна офіційна ілюстрація щодо зони його покриття. На ній верхня зона - це дія Aegis Ashore у Редзіково, яка лише трохи охоплює Україну.
Але у Європі два Aegis Ashore. І перший, який працює ще з 2016 року, знаходиться на півдні Румунії під селище Девеселу. І він має значно актуальнішу для України зону прикриття, яка поширюється аж до Каспійського моря. Більше того, накриває й полігон "Капустин Яр" з якого 21 листопада ворог запустив по Дніпру РС-26 "Рубеж", який у Кремлі намагаються видати за "Орешник".
Водночас справа не лише в дальностях, а і в траєкторії польоту, як самої балістичної ракети середньої дальності, так і SM-3. Бо для ефективного перехоплення має збігтися декілька умов. Зокрема час між пуском та його виявленням, а також довжина та висота ділянки траєкторії до моменту розведення бойових блоків.
А головне - рішення США та НАТО розширити реальну зону захисту, а не можливості перехоплення таки цілей на територію України. А також, звісно, розмістити вже страхуючи системи у вигляді THAAD.
Читайте також: У чому різниця між міжконтинентальною балістичною ракетою та ракетою середньої дальності
