У переліку озброєння, яке нібито представники міноборони України передали до США міститься величезний перелік озброєння та військової техніки, в якому особливу увагу можливо приділити системі протиракетної оборони THAAD (Terminal High Altitude Area Defense).
Справа в тому, що на відміну від багатьох інших позицій саме THAAD вже підіймався на офіційному рівні. Зокрема про нього ще у вересні 2022 року згадував тодішній міністр оборони України Олексій Резніков, коли мова ще не йшла навіть про отримання Patriot.
Читайте також: Китай показав чергову модернізацію ОТРК "Полонез", але логіка в цьому не дуже зрозуміла
Й причина потреби у THAAD цілком очевидна - це комплекс який вже відноситься до доволі потужного ешелону протиракетної оборони, який призначений для перехоплення балістичних ракет на дальності до 200 км та на висотах до 100-150 км.
Ця система виробництва Lockheed Martin використовує традиційне для таких цілей кінетичне перехоплення, коли зенітна ракета просто врізається у балістичну, що гарантує її повне знищення.
Ця одноступенева протиракета довжиною 6,1 метра та стартовою вагою 900 кг розвиває швидкість до 8,2 Маха, а для наведення на термінальній ділянці використовує тепловізійний сенсор. У комплекс зазвичай інтегрується по шість пускових, кожна з яких має по 8 ракет.
Основою комплексу є РЛС AN/TPY-2 з цифровою антенною решіткою площею 9,2 кв. метра, що працює у X-діапазоні (8,55-10 ГГц) яка відповідає за виявлення цілей та наведення на них протиракет. Інструментальна дальність роботи цієї РЛС за різними джерелами охоплює від 1000 до 2000 км.
Ця РЛС працює у секторі близько 120 градусів, тому для всебічного огляду необхідно декілька таких РЛС. Водночас інформація щодо цілей може надходити до THAAD через загальну систему обміну інформацією, наприклад від супутників.
Попри те, що цей комплекс почали створювати ще у наприкінці 80-х з виходом на випробування у 90-х роках, а в експлуатації у США він з 2008 року, THAAD не набув високої поширеності. Окрім США, яка має неоголошену кількість таких систем, його іноземними операторами є лише дві доволі заможні країни - Об'єднанні Арабські Емірати та Саудівська Аравія.
Причиною цього, в першу чергу, є вартість комплексу. Наприклад, Об'єднанні Арабські Емірати у 2011 році закупили дві батареї за 3,5 млрд доларів. У 2022 році за ще 2,24 млрд доларів докупили дві станції управління запуском та дві тактичні станції управління та додаткові 96 протиракет.
У 2017 році Саудівська Аравія отримала дозвіл на закупівлю одразу 44 пускових, 360 протиракет, 16 тактичних станцій управління та 7 радарів AN/TPY-2 з граничною максимальною ціною у 15 млрд доларів.
Часом експорт THAAD ставав предметом вкрай жорстких міжнародних спорів, особливо, коли такі системи хотіла розгорнути країна, що знаходиться поряд з РФ та Китаєм. Наприклад, у 2013 році зацікавленість у THAAD висловила Південна Корея, у 2015 році - Японія, у 2017 році - Тайвань. Жодна з них не завершилась експортом, хоча у Кореї системи THAAD почали розгортати на військових базах США з 2016-2017 років.
Для України звісно потреба у THAAD безумовно існує. Водночас вартість цього комплексу, мала кількість наявних зразків, які розпорошені по закордонних військових базах США - навряд дозволяють говорити про легку можливість його отримання у вигляді допомоги, а також навіть й про можливість закупівлі.
Читайте також: FrankenSAM буде вироблятися в Україні: США передають технології
