РФ зробила окрему й дуже потужну ставку на свою нову ракету 40Н6 для зенітного ракетного комплексу С-400. Ворог декларує, що дальність знищення цілей для цієї ракети становить 380 км. А у планах виробництва - 1000 ракет за три роки.
При цьому 40Н6 була прийнята на озброєння ще у 2018 році, а її постачання у війська розпочалось з 2020 року. Тобто певна кількість цих ракет у ворога вже є. Більше того, він вже декларує, що застосовує їх на максимальну дальність використовуючи для виявлення цілі літак ДРЛВ А-50.
Читайте також: "Шахедобійки" ЗСУ, що є, чого не вистачає та що ще можуть передати: від Agnostic Gun Truck до LaWS
Використання цього літака є важливою умовою, бо для того, щоб здійснити пуск зенітної ракети необхідно побачити ціль, а якщо вона знаходиться на висоті 1 км, то наземна РЛС зможе це зробити на відстані від 140 км, бо інакше вона буде за радіогоризонтом.
Тобто питання, чим знищити С-400, який працює у тандемі з А-50 дуже складне. Наприклад, протирадіолокаційна ракета AGM-88 HARM під час пуску з висотного режиму має дальність до 150 км, для середньовисотного цей параметр зменшується, до орієнтовно 50-80 км, при маловисотному - ще менше.
Нижче ілюстрація, яка моделює ситуацію, коли літак для застосування AGM-88 HARM по С-400 у тандемі з А-50 знаходяться у районі Джанкоя, в окупованому Криму.
Таким чином навіть попри те, що літак може не перетнути поточну лінію фронту та здійснити запуск AGM-88 HARM з району Нової Каховки, йому для цього необхідно буде подолати 230 км у зоні ураження. Навіть з урахуванням масштабної повітряної операції із застосуванням спеціалізованих літаків РЕБ - це більш ніж ризикована ситуація.
Саме тому концепція С-400, як вкрай далекобійної системи для РФ була внесена у категорію пріоритетних і увійшла до переліку так званих засобів "заборони доступу".
Якщо залишатися лише у сфері авіації, то для "розтину" цієї зони у США та країнах НАТО ставка зроблена на сучасну малопомітну авіацію, зокрема F-35, дальність виявлення якої значно менша. А паралельно йде робота над створенням далекобійної протирадіолокаційної ракети AGM-88G AARGM-ER, вкрай глобальної модернізації HARM, з дальністю 300 км.
Але якщо повернутися з повітряного простору на землю, то можливо згадати про те, що для ураження ЗРК не обов'язково використовувати літаки. Навіть MGM-140A балістична ракета M39 яка має дальність 165 км вже вирішує цю задачу. І так, все знову зводиться до ATACMS, який вже є в арсеналі ЗСУ.
Перенесення ворогом С-400 на дальності понад 165 км - версією ракети на 300 км, але з меншою бойовою частиною, що потребуватиме дещо більшої витрати ракет на типову ціль. До речі, згадана AGM-88G AARGM-ER також має отримати версію для пуску з землі.
Саме тому у США взагалі ультимативно вирішують питання російської ставки на С-400 шляхом створення PrSM, яка повинна була мати дальність у 500 км, але зараз мова йде про 650 км. Саме тому навіть у ролику з концептом цієї ракети Lockheed Martin показав у ролі цілі РЛС до С-400.
Вже після цього можливо додати можливості крилатих ракет, які з паспортною дальністю у 500 км також можуть, але об'єктивно з меншою ефективністю ніж балістичні ракети, виконати аналогічні завдання.
Тобто попри те, що комбінація з С-400, ракет 40Н6 та літака А-50 є доволі складною, це не ультимативна перевага для РФ, й у наявному арсеналі вже є відповідні "консервні ножі".
Але у випадку ЗСУ, задача боротьби з цим тандемом потребує одразу декількох кроків. Звісно - отримання самих засобів, на кшталт, як мінімум ATACMS у версії на 300 км у значній кількості, далі - отримання актуальної повної інформації від радіотехнічних засобів розвідки союзників, а головне - можливість бити західним озброєнням по території РФ. Бо банально перекинувши С-400 на інший бік Керченської протоки, РФ автоматично виводить його з під удару через поточні абсолютно нелюдяні правила, які поставили партнери України. А на питання що робити з умовним С-400 десь під Курськом взагалі відповіді поки немає.
Читайте також: Батарея САУ "Богдана" успішно вдарила по рашистам, які обстрілювали Сумщину та Чернігівщину
