ATACMS у Збройних Силах України став реальністю, що вже офіційно підтверджено на найвищому рівні. А враховуючи те, що у РФ показали фото з уражаючими елементами, а головне - твердопаливним двигуном зникли й питання щодо версії цієї ракети.
На доволі детальному фото видно все, як назву, так і її серійний номер, так і дату виробництва.
Читайте також: "ШАРК" як пара до HIMARS, JDAM чи далекобійної арти: у 92-й ОШБр розповіли, чим крутий цей комплекс
Напис MGM-140A - це маркування ракети M39 (ATACMS Block I), конкретно ця була вироблена у листопаді 1996 року. І це вже доволі цікавий аспект, бо виробництво цих ракет тривало з 1990 по якраз 1996 рік.
Особливістю цієї першої версії ракети є те, що вона має найбільшу бойову частину з усіх - 950 субелементів M74. На підльоті до цілі ракета розкриває та засипає район цілі цими елементами.
Дальність M39 (ATACMS Block I, MGM-140A) складає 165 км. І немає жодного пояснення, чому у мережі та деяких ЗМІ активно шириться інформація про дальність у 128 км. Зрештою наводимо данні з Weapon Systems Handbook армії США:
Загалом, якщо брати розкриті данні Пентагону за 2007 рік, то на цей час на складах армії США було 1076 таких ракет. Але саме вони активно йшли на переробку під унітарну осколково-фугасну бойову частину WDU-18/B, яка використовується у Harpoon і Tomahawk вагою 227 кг, за програмою Unitary Service Life Extension Program (SLEP).
Тому кількість у понад 1000 одиниць можливо одразу скоротити, але не скільки саме - питання без відповіді, бо у США не розкривали темпи програми, а головне невідомо, скільки ракет у касетному спорядженні проходили регламентні роботи з поводження строків експлуатації раз на 10 років.
Також невідомо, чи отримали ЗСУ лише M39 чи і більш далекобійну версію M39А1 на 300 км, або унітарний варіант M57 з аналогічними можливостями щодо дальності.
Якщо брати дальність у 165 км, то тоді у зоні ураження ЗСУ опиняється лише ряд потенційних цілей у вигляді аеродромів - вже уражені під Бердянськом та Луганськом, а також ще цілий під Джанкоєм. А також звісно значна кількість інших не менш важливих об'єктів на більшості окупованої території України, окрім більшої частини Криму, хоча мис Тарханкут потрапляє у зону дії.
В теорії є ще можливість ураження авіабази у Єйську на південному березі Азовського моря, а також інших військових авіабаз на території РФ у Курський та Бєлгородській областях. Але це вже не залежить від ТТХ самої зброї.
А коли мова йде про 300 км, то жодної варіативності вже немає, бо у зоні ураження опиняються вся окупована територія України навіть з поточних можливих пускових районів.
Водночас, коли вже питання отримання Україною ATACMS вирішено, необхідно пам'ятати, що ще однією вкрай важливою умовою ефективності застосування є і кількість самих ракет. І як у вересні зазначив очільник Головного управління розвідки Міноборони України Кирило Буданов, якщо ЗСУ отримають умовну 100 ракет - це не змінить ситуацію. Мова повинна йти про сотні ATACMS.
Читайте також: Дійсно ATACMS: нові фото з двигуном ракети, якою завдали удар по аеродрому у Бердянську
