xcounter
#

Альтернативне європейське НАТО без США: що має зробити ЄС, якщо він дійсно не це піде

2902
Країнам Європи схоже доведеться самостійно забезпечувати свою безпеку, без США (всі фото: NATO)
Країнам Європи схоже доведеться самостійно забезпечувати свою безпеку, без США (всі фото: NATO)

Архітектура європейської безпеки після Другої світової залежала від НАТО, де США були основним елементом, тому мова йде про більш ніж глобальні зсуви

За лаштунками Мюнхенської безпекової конференції залишився найголовніший страх Європи - завершення епохи НАТО через цілком можливий прихід Трампа до влади із США та початок ери американського ізоляціонізму, яка загрожує глобальним зсувом для усього світу і це дійсно - не припущення.

Й тепер у Євросоюзі почали розмірковувати над створення певної альтернативи НАТО, на випадок якщо погроза Трампа не захищати європейські країни Альянсу буде виконана. І навіть попри те, що США формально можуть не вийти з НАТО, але саме від рішення американського президента залежить реальне виконання "п'ятої статті" про колективну оборону.

Читайте також: Російську "пару" Су-34 та Су-35 збили над Маріуполем: ЗСУ реалізують "зону заборони доступу"
НАТО

Тим більше, що саме формулювання цієї статті насправді відкриває значне поле для маневру, бо у випадку атаки на будь-якого члена НАТО, інша країна Альянсу зобов'язується: "одразу здійснити, індивідуально чи спільно з іншими Сторонами, такі дії, які вважатимуться необхідними, включаючи застосування збройної сили, з метою відновлення і збереження безпеки у Північноатлантичному регіоні".

Й з фразами "дії, які вважатимуться необхідними", з окремим зазначенням, що застосування зброї - це "включаючи", цілком може означати, що трампівський Білий дім оголосить лише своє глибоке занепокоєння та відправить шоломи. Бо як показує практика, виконання будь-якого договору насправді залежить виключно від політичної волі.

НАТО

Але для ЄС такий сценарій наразі виглядає катастрофічним, тому в умовах вже фактично оголошеного передвоєнного часу, точніше, за словами канцлера Олафа Шольца - "не мирного часу". А в цих умовах цілком може початися формування у Євросоюзі альтернативної або паралельної безпекової структури.

А для ЄС це означає дійсно дуже складний період, коли необхідно буде переформатувати загальне усвідомлення ціни мирного неба. Й воно полягає не лише у збільшенні витрат на оборону, а глобальному переосмисленню усіх аспектів.

Й почати взагалі можливо з ядерної зброї, яка є основною гарантією безпеки у випадку війни з РФ. Бо наразі у європейському сегменті НАТО лише дві країни мають власну зброю масового ураження - Велика Британія, яка не є членом ЄС та Франція.

При цьому арсенали обох країн доволі обмежені. Французький - близько 290 зарядів, які розміщені на чотирьох підводних стратегічних човнах класу Le Triomphant, а також авіаційних ракетах ASMP. Британський - до 260 (120 за іншими джерелами) зарядів, з яких лише частина на американських балістичних ракетах Trident II, яким озброєнні чотири підводних човни класу Vanguard.

У порівнянні із арсеналом РФ у 1674 (за іншими джерелами 1588), а також територію РФ - мова звісно не йде про будь-який паритет. А це означає потребу збільшити кількість ядерної зброї, при цьому частина європейських країн буде максимально зацікавлена в отриманні хоч й номінального, але власного ядерного арсеналу. Наприклад, як Швеція у 50-60-х роках, яка згорнула програму через тиск, зокрема, США.

При цьому для багатьох європейських країн питання опанування технологій 80-річної давнини точно не є складністю, а єдине що стримує - архітектура світової безпеки, по якій вже пішли тріщини.

Окрім ядерного потенціалу надвисоку можливість має людський потенціал, бо в умовах, коли абсолютна більшість європейських країн перейшлана контрактну армію, з'являється потреба повернення до призовного війська. А це зміна взагалі певної соціальної парадигми.

Наступний аспект - у кого закуповувати озброєння. Бо насправді одним з генеральних постачальників озброєння до країн ЄС є США. Винищувачі F-35, ЗРК Patriot, HIMRAS, Harpoon й багато чого іншого саме американського виробництва й відповідає за цілі сегменти обороноздатності європейських країн. А в умовах, коли їхня довготривала боєздатність буде залежати від волі Білого дому альтернативи у вигляді озброєння європейського виробництва стануть значно привабливішими.

НАТО

Тим більше, що започаткування європейського оборонного альянсу, який має дати відсіч РФ без допомоги США, вимагатиме швидкого доозброєння, а часом й повного переозброєння. Й звісно уряди будуть намагатися залишити гроші у хоча б загальноєвропейській економіці.

А це вже означає зменшення замовлення для американських оборонних компаній, для яких європейський ринок вже багато десятиріч є базовим, бо був сформований якраз в умовах НАТО та Холодної війни. Тим більше, що у багатьох сегментах озброєння є власні європейські альтернативи, а заповнити лакуни цілком можливо локалізацією виробництва ізраїльської або корейської зброї.

Й звісно це не про швидкі процеси переорієнтування, але дійсно тектонічні. Й головна проблема у тому, що для Євросоюзу зараз одночасно відлік ведуть два годинники, перший до листопада 2024 року, коли мають відбутися президентські вибори у США. Другий - час, який спочатку доволі оптимістично окреслили у межах 6-10 років, які необхідні РФ для відновлення та атаки країн ЄС, а зараз взагалі скорочують до зими 2024-2025 років.

Читайте також: Французи пишуть, що Україна може не отримати Mirage 2000D, і що F-16 важливіші