xcounter
#

Як влаштована ППО НАТО і чому усі літаки-AWACS сил НАТО "приписані" до країни в якої навіть немає авіабази

5213
E-3 Sentry AWACS, ілюстративне фото з відкритих джерел
E-3 Sentry AWACS, ілюстративне фото з відкритих джерел

Розповідаємо про залаштунки та особливості роботи об’єднаної протиповітряної оборони Альянсу

В медіа-просторі іноді можна зустріти уявлення про те, що НАТО має сучасну об’єднану протиповітряну оборону, яка забезпечує ледь чи не 100-% збиття повітряних цілей противника. На відміну від системи ППО воюючої України, де й досі валова частина ЗРК - радянського зразка. Але такий набір уявлень не можна назвати повністю вірним.

Почнімо з того, що "об’єднана протиповітряна оборона" НАТО - це по суті просто збірна сума засобів ППО усіх країн-учасниць Альянсу, котрі підпорядковуються як і Центру об’єднаних повітряних операцій НАТО (САОС) в німецькому Удемі, так і керівництву національних збройних сил. Система протиповітряної оборони кожної з країн НАТО може демонструвати різний рівень ефективності. Про що, наприклад, свідчить визнання Польщі, що НАТО в своєму нинішньому стані взагалі б не впоралось би із масованим ракетним обстрілом, який наприклад провела РФ проти України 10 жовтня 2022 року.

Читайте також: Британська преса почала переконувати, що разом із винищувачами Україні потрібні літаки AWACS
E-3 Sentry AWACS в супроводі F-16, ілюстративне фото з відкритих джерел

Робота "об’єднаної протиповітряної оборони" НАТО може мати й "рутинний" формат, який в Україні не привертає особливої уваги. І тут мова не лише про місію "повітряної поліції" в небі над країнами Балтії, але й наприклад про місію країн НАТО по прикриттю комплексами Patriot повітряного простору Словаччини, яка віддала ЗСУ свій єдиний комплекс С-300.

Врешті, історія про розміщення Німеччиною двох батарей "Петріотів" на території Польщі - це приклад як і роботи об’єднаної ППО НАТО, так і насправді про фактичну активацію 5-ої статті статуту Альянсу. За якою одна країна-учасниця блоку послала свої (зенітно-ракетні) війська для захисту території іншої країни-учасниці блоку. Хоча для нас зі сторони все виглядало так, що Берлін просто через власну нерішучість "зажав" поділитись із Україною вкрай важливими комплексами протиповітряної оборони.

Головне завдання Patriot - захист авіабаз, фото - DoD US

Система протиповітряної оборони НАТО має один елемент, спільний одразу для всіх країн-учасниць Альянсу. І це - флот в 17 літаків радіолокаційного дозору (AWACS) типу E-3 Sentry, парадоксальним чином "приписаний" до країни, що не має власних авіабаз та взагалі повітряних сил, розповідає портал Oryx.

Тут мова про Люксембург, який із військової авіації має лише один військово-транспортний А400М, що служить в складі спільної з Бельгією транспортної ескадрильї, та два гелікоптери H145M (у спільному використанні з поліцією).

Люксембург готує до відправки своїм літаком А400М партію військової допомоги для України, березень 2022 року, фото з відкритих джерел

Зрозуміло, що по факту флот літаків AWACS НАТО розміщений на аеродромах інших країн-учасниць Альянсу. Просто Люксембург, очевидно, виявився зручною "країною прапору" через свої проактивні оборонні зусилля на зовнішній арені, та "зразково-показовий" пацифізм у внутрішньополітичному житті. Який однак не завадив Люксембургу надати вагому підтримку ЗСУ у війні проти РФ, зокрема, значні обсяги боєприпасів до радянських зразків зброї, яку ця невелика країна просто викупила для України.

Наявністю власних літаків радіолокаційного дозору для протиповітряної оборони може похвалитись доволі обмежена кількість країн НАТО. The Military Balance 2022 говорить, що США мають 31 літак E-3 Sentry різних модифікацій, Франція - два палубні E-2C та E-3F Sentry, Туреччина - чотири літаки типу Е-7, Велика Британія - три E-3D Sentry (хоча у відкритих джерелах є інформація, що в 2022 році всі літаки британці уже продали до Чилі).

E-3 Sentry AWACS, ілюстративне фото з відкритих джерел
Читайте також: Що насправді бачать AWACS, які передають данні до ЗСУ щодо цілей: унікальне відео з борту E-3 Sentry під час патрулювання