Сполучені Штати перед тим, як відправити озброєння Україні чи іншим своїм союзникам, ретельно оцінюють стан власних запасів, а в деяких випадках навіть змушені виходити за межі мінімальних вимог щодо рівня запасів тих чи інших боєприпасів.
"[Міністерство оборони], ймовірно, наближається до мінімальної кількості [боєприпасів], яка їм необхідна для декількох наземних сценаріїв, які можуть відбутися одночасно", — відзначив старший науковий співробітник аналітичного центру Інституту Гудзона Брайан Кларк виданню Defense News. Він наголошує, що залежно від того, як саме керівництво прийняло рішення керувати ризиками, то запаси боєприпасів могли опуститися нижче мінімальної потреби для двох сценаріїв (йдеться про таких противників, як Китай, Північна Корея, Іран та РФ), але щонайменше для одного буде зберігатися необхідний рівень озброєння.
Читайте також: Розкрито одного з учасників, який пропонує морським піхотинцям США систему захисту від дронів
Загалом тема запасів боєприпасів у США та збільшення темпів їхнього виробництва набула, скажімо так, "нової" актуальності після лютого 2022 року, і з того часу це питання час від часу випливає у ЗМІ у контексті того чи іншого типу озброєння. Водночас як відзначив у нещодавньому звіті заступник міністра оборони США із закупівель та забезпечення Білл ЛаПланте, Пентагон має власну систему підрахунку необхідної кількості ракет та боєприпасів і спільнота має довіряти цій системі.
Вона відома як щорічний процес визначення вимог до боєприпасів і проходить у три етапи — вибір цілей, засобу ураження і визначення із закупівлями. На першому етапі до роботи залучається Агенція воєнної розвідки, яка детально розглядає, які ж цілі треба буде уразити американському війську у випадку війни з тією чи іншою країною. І потім розсилає листи з цим переліком бойовим командуванням, які управляють військовими операціями США по всьому світу.
Згодом командування розробляє відповідні плани, базуючись на визначені розвідкою цілі, і дає завдання військовим службам визначити, як буде найкраще уразити ту чи іншу ціль. І потім вже у Пентагоні використовують секретну формулу, щоб вирахувати, скільки боєприпасів на рік знадобиться — визначають загальну потребу у боєприпасах.
Водночас у виданні наголошують, що не завжди ці прогнози відповідають реальності. Як приклад згадують, що у 2016 році під час кампанії проти ІДІЛу в Іраку та Сирії у ПС США заявили про нестачу низки боєприпасів, зокрема ракет Hellfire, комплектів JDAM і бомб SDB. Можна згадати також і цьогорічний випадок, коли у ВМС США повідомили, що їм критично не вистачає боєприпасів на більш як 1 млрд доларів.
Але річ також є важливий нюанс, який полягає ось в чому — як відзначає Кларк, питання навіть не в тому, чи США матиме достатньо зброї, щоб підтримати власні можливості для ведення наземної війни, а в тому, чи достатньо вони мають для підтримки і власних можливостей, і європейських союзників, "які можливо потребуватимуть посилення, тому що вони явно не підтримують запаси, щоб підтримувати себе".
Водночас також є питання і до того, що сьогодні процес вимоги до запасів боєприпасів відстає від реальності, і передусім пов’язаний з планами Пентагона, який зазвичай не звик розраховувати на затяжні повномасштабні війни з дійсно серйозним супротивником. Зокрема, як показали нещодавно проведені воєнні ігри, у випадку війни з Китаєм у США менш як за тиждень закінчаться запаси високоточних далекобійних ракет.
Сьогодні у Пентагоні сподіваються, що ухвалена оборонна допомога для України, Тайваню та Ізраїлю допоможе підтримувати постачання озброєння у дружні країни. І що зростання попиту на боєприпаси сприятиме "перекачуванню" ресурсів на ті виробничі лінії, які "відстають" від норми. Зрештою, частина коштів з ухваленої допомоги передбачають посилення й внутрішнього потенціалу США.
Читайте також: Ізраїль зніме всі ЗРК Patriot з озброєння протягом найближчих тижнів: чи є варіанти отримати
