Defense Express неодноразово підіймав тему інформатизації українського війська, яка є одним з важливих етапів підвищення загальної обороноздатності країни. Використання автоматизованих систем управління, які дозволяють об’єднати бійців у єдиний інформаційний простір, фактично, вже стало тією межею, яка відрізняє сучасні армії від тих, які застрягли у минулому сторіччі.
До чого це призводить - добре показав Нагірний Карабах, в якому високоточна зброя та ударні БПЛА крокували поряд з АСУВ, що дозволило мінімізувати час від виявлення цілі до її знищення.
Читайте також: Ударний БПЛА-вертоліт RZ-500 від "Рамзай": детально про нового "вбивцю танків"
Що більш небезпечно - російська армія вже витратила 4 млрд доларів на закупівлю 40 бригадних комплектів автоматизованої системи "Созвездие М".
Проте в Україні - справа відверто буксує. І це попри визнання цього напряму пріоритетним на державному рівні, перспективні розробки та вже готові зразки. Як виявилось - суто через бюрократію та інші штучні перепони, які фактично зупинили весь прогрес.
Про стан автоматизації ЗСУ та про автоматизовану систему тактичної ланки управління "Простір", яку спеціально для українського війська розробляє одеський "Телекард-Прилад", Defense Express поспілкувався з директором підприємства Олексієм Козловим.
"Головна задача АСУВ "Простір" - автоматизувати передачу інформації таким чином, щоб полегшити роботу бійця та командира, а не створити додаткове навантаження. Система сама підкаже бійцю, що саме він має передати "на верх", а командира не повинно "завалити" валом зайвої інформації, яка не потрібна йому для організації управління боєм. Тому система сама збирає інформацію, аналізує її та через "фільтри" розподіляє за рівнями та доводить до відповідних осіб у потрібному для них розмірі.
Також завдяки вбудованим інформаційно розрахунковим задачам система обробляє наявні дані та допомагає посадовим особам визначити найбільш ефективні шляхи виконання бойових завдань. За останні два роки ми вже розробили апаратно-програмні рішення, які вже відпрацьовані на полігонах ЗСУ.
Тобто то, що ви бачите - це не концепт, а вже діючий дослідний зразок, який створений відповідно до аналогічних розробок країн НАТО", - розповів директор "Телекард-Прилад" Олексій Козлов.
Загалом система виглядає наступним чином. На найнижчому рівні системи - боєць, який оснащується широкосмуговою цифровою радіостанцією для зв’язку, яка розроблена "Телекард-Прилад" та готова до серійного виробництва.
Ця радіостанція забезпечує передачу не тільки голосу, але і інформації від сенсорів, які розміщені на екіпіровці бійця. Крім даних про його розташування у бойовому порядку, це може бути його пульс, відеозображення з камери та інша інформація. Крім того, за допомогою лазерного далекоміра солдат може вести розвідку та передавати старшому начальнику координати виявлених цілей.
Також кожен піхотинець оснащений так званим КПК, на якому відображається тактичний інтерфейс з задачами та наявною інформацією про поле бою - місцеположення союзників та противника, окремих бійців, бронетехніки, тощо. Це значно підвищує ситуаційну обізнаність кожного солдата да допомагає йому діяти на поле бою більш ефективно.
"Ця підсистема аналогічна тим, що використовується у країнах НАТО під назвою DSS - Dismounted Soldier System. Вона також розроблена нами та дозволяє солдату перебувати у єдиному цифровому просторі зі своїм підрозділом та командуванням", - підкреслив Олексій Козлов.
На рівні командира відділення комплект обладнання доповнюється світчем для підключення всіх пристроїв в єдину систему та цифровою радіостанцією УКХ-діапазону, яка здатна працювати в IP-режимі. Вона слугує для передачі всієї зібраної інформації від відділення до вищого рівня - командира взводу чи роти.
Також "Телекард-Прилад" розробив цифрову автоматичну систему управління для встановлення у бронемашини.
"Наша задача - з будь-якої машини, що стоїть на озброєнні ЗСУ, зробити об’єкт автоматизації. Для цього на машину встановлюється інша наша розробка - апаратура внутрішнього зв'язку та комутації , яка вже постачається до війська серійно. Це не просто зв’язок у середині машини, а єдиний IT-комплекс, який дозволяє поєднати екіпаж машини та бійців відділення у єдиному інфорпросторі. Тобто боєць навіть після висадки залишається на зв’язку з навідником та механіком водієм машини", - розповів директор "Телекард-Прилад".
Загалом, за словами розробників, дальність роботи системи у реальних умовах, наприклад, коли відділення вже десантувалось з машини, становить до 2 км для високошвидкісної передачі даних зі швидкістю, яка дозволяє навіть передавати відео у режимі онлайн.
На більшій відстані, до 5 км, працює портативна цифрова УКХ-радіостанція, яка дозволяє передавати координати, накази, доповіді, дані з сенсорів у цифровому режимі. В умовах щільної міської забудови дальність зв’язку відповідно зменшується, до 700 метрів для широкогосмугового каналу та до 2-3 км для УКХ у режимі ППРЧ.
Також у машину можливо встановити DSS-систему нижнього рівня, або, якщо це машина командира роти чи батальйону - Battle Management System, АСУВ вищого рівня.
"Ми вже декілька разів перевіріли практично правильність обраних нами технічних рішень на полігонах з однією з бригадами ЗСУ. Результати таких випробувань були в цілому позитивними. Але там постійно йде ротація і доволі складно будувати системну роботу. Для розуміння, ізраїльська Elbit для тестування своєї АСУВ отримала на два роки цілу бригаду, з якою працювала у режимі 24/7.
Сподіваємось, що аналогічне рішення буде прийнято і у Міноборони та буде створений так званий "батальон-інфо" з яким ми та інші підприємства України зможемо повністю адаптувати наші розробки відповідно до реальних потреб військових. Саме тоді наші розробки перетворяться з дослідного зразка на серійний продукт.
Що стосується нашого підприємства, то зараз ми вже інтегрували у систему все те, що ми вважаємо за потрібне, на прикладі аналогічних розробок Ізраїлю, США, Франції, та інших країн НАТО. Але нам потрібні максимально чіткі технічні вимоги, щоб військові самі визначили те, що їм потрібно й у якому вигляді це має бути.
Проте зараз, на жаль, всі роботи з автоматизації ЗСУ фактично припинені. Йдуть аудити, працюють різноманітні слідчі органи. Тому я лише можу сподіватися, що найближчим часом ми пройдемо всі ці "кола пекла" і робота буде розблоковано. Бо за ці два роки ми зробили справжній прорив, але потрібно рухатись далі, а не втрачати час.
Ми добре розуміємо реальні можливості Міноборони через його обмежений бюджет. Тому наші рішення повинні бути щонайменше вдвічі дешевші за іноземні розробки. Тому, наприклад, та ж цифрова УКХ-радіостанція Harris може бути лише у командира відділення, всі інші компоненти ми можемо зробити самі і вони будуть у рази дешевші", - підкреслив директор "Телекард-Прилад" Олексій Козлов.
Читайте також: Український ЗРК з дальністю у 100 км від ДККБ "Луч": готовність за 2 роки та $40 млн (відео)
