Армія США офіційно опублікувало повідомлення щодо зміни у своїй організаційні структурі, яка пов'язана зі зміною безпекової ситуації та розумінням того, що час конфліктів малої інтенсивності пішов й якщо американцям прийдеться воювати, то це вже буде повноцінна масштабна війна проти розвинутого противника.
Й одним з основних елементів зміни структури є розгортання п'яти багатодоменних оперативних груп - Multi-Domain Task Forces (MDTF). Їх розгортання якраз й знаменує собою реалізацією того, як у Пентагоні взагалі дивляться на сучасне поле бою. Бо під поняттям багатодоменості ховається поєднання в одному підрозділі далекобійних ракетних можливостей новою гіперзвуковою зброєю, можливості HIMARS, кібервійни та розвідок усіх типів.
Читайте також: Різанина російських Су-34 стала методичною роботою: ще -1 фронтовий бомбардувальник у ворога
Зокрема попередня структура MDTF виглядає наступним чином (назви окремих складових зазнали змін без зміни суті):
За нею видно, що головними ударними можливостями є так званий "батальйон стратегічного вогню" (актуальна назва "дальнього вогню" - long-range fires battalion). В ньому має бути по батареї HIMARS, системи ураження середньої дальності - крилатих ракет Tomahawk на наземній пусковій Typhon, який також вміє працювати й зенітними SM-6 по наземних цілях, а також гіперзвуковим озброєнням LRHW з наземних пускових.
Таким чином в одному MDTF є можливості ураження цілей на дальностях 150 км за допомогою GMLRS ER та понад 500 км завдяки PrSM у HIMARS. Завдяки Typhon - SM-6 можна бити на 460 км, а Tomahawk до 1600-1800 км, а LRHW - це про гіперзвуковий удар на 2,8 тисячі км.
Якщо мова йшла б про класичний підрозділ, то після додачі підрозділів управління та забезпечення можливо все було б й завершувати. Але головна особливість Multi-Domain Task Forces якраз й полягає у тому, що у США тепер планують не просто одночасно воювати на багатовимірному полі бою, а дозволити керувати цим боєм та мати весь інструментарій для цього одному командиру.
Бо другим компонентом MDTF є батальйон I2CEWS - де в одному просторі змішана розвідка, РЕБ, кібератаки, космічні можливості та аналіз інформації. Й це дещо більше ніж інша сторона розвідувально-ударного комплексу, де задача лише надавати координати для далекобійних ударів. Бо I2CEWS сам є ударною ланкою нової структури завдяки кібер-можливостям та засобам РЕБ. Як це буде працювати у зв'язці на практиці вже доволі цікаво, бо у Пентагоні окреслюють це лише у загальних рисах.
Ще один компонент MDTF - батальйон протиповітряної оборони, який отримав нову назву iIndirect Fires Protection Capability (IFPC) - "захист від непрямого вогню". У ньому об'єднуються розширені можливості протиповітряної оборони середньої та меншої дальності з ухилом на боротьбу із дронами та крилатими ракетами. Й одним з основних компонентів його озброєння має стати Enduring Shield.
Й хоча перший MDTF у якості експеременту був розгорнутий ще у 2017 році на тренувальній базі Lewis-McChord у штаті Вашингтон, а другий у Вісбадені у Німеччині у 2021 році, вони поки не повного складу й без усього озброєння, яке лише поступово виходить за межі дослідних зразків.
А підтверджені плани щодо п'яти MDTF означає, що перші два будуть повністю укомплектовані, а за наявною інформацією ще одну таку групу мають розгорнути на Тихому Океані, один в Арктиці, а ще один залишити у ролі глобального резерву.
Читайте також: Роль та внесок воєнної розвідки України у відбиття збройної агресії РФ проти України
