Удари по нафтопереробним заводам РФ вже стали систематичними. Й сьогоднішній удар по Волгоградському нафтопереробному заводу далеко не перший та вочевидь далеко не останній. Але вкрай важливо те, що мова йде про завдання ворогу багатомільярдних збитків через знищення вкрай коштовного обладнання, а також непрямих через втрату виробничих потужностей та скорочення темпів виробництва.
При цьому цілями атаки у всіх випадках були не сховища нафтопродуктів, а головне - самі установки з переробки нафти. Якщо брати останню атаку, то під Волгоградом була уражена установка первинної переробки нафти ЕЛОУ-АВТ-5, реконструкцію якої у 2022 році провели за 12 млрд рублів (близько 132 млн доларів за поточним курсом).
Читайте також: Ще два ЗРК, які можуть збивати все, отримала Україна: про які зенітні ракетні комплекси йде мова
Аналогічні установки були знищені на багатьох інших російських нафтопереробних заводах. Наприклад, у Туапсе тиждень тому. І це лише продовження ударів, бо літом була ціла серія атак по НПЗ у Краснодарському краї, наприклад по Афіпському нафтопереробному заводу.
Аналогічний за принципом та вартістю комплекс з фракціонування та перевалки стабільного газового конденсату у порту Усть-Луга був уражений 21 січня аж на Балтиці.
А з початку війни були атаковані: Новошахтинський, який взагалі став першим таким об'єктом для удару ще у червні 2022 року, Ільський, Афіпський, Туапсинський, Рязанський, Ярославський, Волгоградський нафтопереробні заводи, та газовий в Усть-Луга. Всі вони були із різним ступенем результативності, але якраз останні атаки демонструють максимальну ефективність.
На скільки такі удари критичні та високовартісні, й скільки часу необхідно для того, щоб ворог оговтався демонструє пожежа на Ачинському НПЗ Красноярського краю у червні 2014 року. Тоді стався вибух якраз на установці первинної переробки нафти через корозійне руйнування трубопроводів.
У результаті завод повністю припинив роботу. У вересні почався лише запуск деяких ліній виробництва, на відновлення повного асортименту планувалось вийти через півроку за тимчасовими виробничими схемами. А повністю відновити обладнання планувалось на рівні 2016 року. Страхові виплати Ачинському НПЗ становили рекордні 16,7 млрд рублів - приблизно 430 млн доларів за тодішнім курсом.
А тепер аналогічні події відбуваються систематично на багатьох російських нафтопереробних заводах РФ, до яких дістають українські дрони-камікадзе. Й окрім прямих збитків на відновлення чи повну заміну обладнання, яка ще зараз ускладнена санкціями, накладаються непрямі збитки через втрату виробництва та падіння об'ємі продажу.
Й навіть у мирний час це проблема, а коли Кремлю необхідно забезпечувати величезну армію, яка спалює тисячі тонн палива за день, мова йде не лише про гроші.
Читайте також: Що це за тисячі ракет CRV7, які Канада збирається утилізувати, але може передати Україні
