Протягом цього тижня у часі співпали дві цікаві новини. Секретар РНБО Олексій Данілов анонсував появу в розпорядженні Сил оборони України безпілотників для доставки "бавовни" на територію РФ з дальністю польоту до 3000 км, та появу "рою дронів імені Матіаса Руста", натякаючи на той самий випадок зразка 1987 року, коли легкомоторний літак приземлився аж на "Красную площадь" Москви.
І паралельно – очільник Міноборони РФ та військовий злочинець Сєргєй Шойгу заявив про плани по "модернізації" ППО та протиракетної оборони Москви, в рамках яких навколо столиці країни-агресора мають розгорнути дивізію та бригаду протиповітряної оборони, ракетну бригаду ППО-ПРО "особливого призначення" на комплексах С-500 та зенітно-ракетний полк комплексів С-350, і полк військово-транспортної авіації. І це все, за планами агресора, має бути сформоване і стати на бойове чергування до кінця 2023 року.
Читайте також: Рашисти хотіли створити ударний дрон Ту-300 на базі "Стрижа", але він у "в серію" так і не пішов
Про той же рашистський ЗРК С-350 читачі Defense Express могли прочитати зокрема у серпні 2022 року, коли окупанти вперше "засвітили" позиційний район таких комплексів у Таганрозі, де на той час базувались штурмовики Су-25СМ. І тут саме місце "засвітки" таких ЗРК уже виглядає доволі специфічно.
Рашисти стверджують, що їх С-350 може одночасно обстрілювати до 8 цілей, знищувати аеродинамічні цілі на дальності до 60 км та балістичні цілі на дальності до 30 км. І на такому тлі аж зовсім "незрозуміло", чому росіяни таку "чудо-зброю" тримають якомога подалі від лінії фронту, від радіусу дії наших HIMARS із ракетами GMLRS.
Характеристики комплексу протиракетної оборони С-500, як стверджують самі росіяни, виглядають ще "крутіше". Наприклад, ракети 77Н6-Н та 77Н6-Н1 до С-500 начебто уніфіковані з "протиракетами" до комплексу А-135, що зараз забезпечує ПРО Москви. Завдяки чому сам С-500 начебто здатен знищувати балістичні ракети та інші цілі на орбіті висотою до 200 км.
Але так як знищення цілей із С-500 має відбуватись буквально над позицією самого комплексу, можливо саме через цю обставину рашисти й не наводять показник дальності ураження цілей.
Але мало просто мати в своєму розпорядженні зразки ЗРК із "аналоговнєтними" характеристиками, потрібно забезпечити ще й їх виробництво в достатніх кількостях. А тут є свої нюанси. Наприклад, за даними з відкритих джерел, станом на кінець 2022 року армія РФ мала в своєму розпорядженні лише шість пускових установок комплексу С-350, і це при тому що для дивізіону треба 12 пускових такого ЗРК.
Скасований наприкінці 2022 року вже неактуальна "ГПВ 2018-2027" (держпрограма по виробництву озброєнь) передбачала, що за ці 9 років "ВКС РФ" отримають лише 12 дивізіонів С-350, із темпом 1-2 дивізіони на рік. Скасування цього "ГПВ" було підв’язане саме під те, щоб збільшити питому частку саме "сухопутних" озброєнь у затратах Кремля на війну, і уже на цьому тлі зенітно-ракетний полк на С-350 уже до кінця 2023 року виглядає малореалістичним, якби цього не хотілось рашистським пропагандонам.
По комплексам С-500 ситуація виглядає ще барвистішою. Бо спочатку в 2021 року російські пропагандони заявляли, що їх "ВКС РФ" отримали на бойове чергування аж бригадний комплект таких комплексів, що уже начебто захищав Москву. Але згодом виявилось, що насправді російські військові мають лише дослідний зразок комплексу С-500, замість бригадного комплекту.
Подібний приклад не відучив кремлівських пропагандистів від публічної брехні. Які спочатку в квітні 2022 року заявили про старт серійного виробництва С-500. А потім у серпні того ж року заявили, що ЗС РФ на полях форуму "Армия-2022" тільки-но уклали контракт на поставку таких комплексів. Тому на такому тлі план військового злочинця Шойгу про одразу бригаду на С-500 до кінця 2023 року можна також поставити як мінімум під сумнів.
Читайте також: Як Кремль своїми С-400 та "Панцирями" посеред Москви зруйнував свій головний міф: як виглядає ППО столиці РФ
