Військово-морські сили Польщі почали процедуру виводу із свого бойового складу субмарин Sęp та Bielik, що належать до типу Kobben. Про це йдеться в публікації порталу Defence24.
На даний момент обидва підводні човни уже приведені на буксирі в порт Гданська, де на місцевій верфі протягом березня-травня 2021 року відбудеться процедура демонтажу акумуляторних батарей та інших елементів системи живлення підводних кораблів Sęp та Bielik.
Читайте також: Білорусь готується до перших пусків ракет "Полонез" на 300 км, у Польщі емоційно оцінюють ризики
Зазначається, що вартість таких робіт по кожній із субмарин складатиме один мільйон злотих (або понад 7 мільйонів гривень). А далі – для керівництва польських ВМС постане проблема, яку ж долю визначити для цих двох субмарин, вартість кожної із яких після демонтажу акумуляторної батареї не перевищуватиме 750 тисяч злотих.
Обидва підводні кораблі уже відпрацювали свій ресурс: субмарина Sep почала свою службу ще в 1966 році, субмарина Bielik – у 1967 році. Свій бойовий шлях ці кораблі почали в складі норвезьких ВМС, потім ці підводні човни у 2002-2004 роках купив військово-морський флот Польщі.
Найбільш ймовірно, що Sęp та Bielik стануть "кораблями-музеями", за прикладом свого "сістершіпа"-субмарини Sokół, котра уже стала "музеєм-кораблем" в порту Гдиня.
Найбільш ймовірно, що списані субмарини типу Koben отримають свою довічну стоянку як музеї у містах Щецин та Колобжег.
До свого виводу із строю підводні човни Sęp та Bielik, що належать до проекту Kobben, мали такі характеристики:
- водотоннажність – 460 тонн повна надводна, 530 тонн повна підводгна;
- довжина корпусу – 47 метрів;
- максимальна глибина занурення – 180 метрів;
- максимальна швидкість ходу - 12 вузлів надводна, 18 вузлів підводна;
- екіпаж – 21 особа;
- озброєння – вісім торпедних апаратів калібру 533 міліметри.
Між іншим, факт списання із бойового складу флоту субмарин типу Kobben означає, що ВМС Польщі лишаються фактично без власної підводної компоненти.
Із усіх польських підводних кораблів в строю номінально лишається тільки субмарина Orzeł, котра належить до радянського проекту 877 Kilo, і котра стала до строю ще в 1985 році. Ця субмарина простояла в перманентному ремонті із 2014 по 2018 року, і в цьому проміжку пережила одну крупну пожежу.
В теорії, керівництво флоту Польщі сподівалось максимум в 2025 році замінити Orzeł на новітні субмарини, закуплені за програмою Orka.
На практиці – хоча розмір оборонного бюджету Польщі й перевищує позначку 10 мільярдів доларів (у 2020 році цей показник складав близько 13 мільярдів доларів), але цей розмір – не настільки бездонний, щоби країна мала ресурси ще на купівлю нових підводних човнів за програмою Orka, за якою польські ВМС бажали придбати або французькі Scorpène, або німецькі "Тип 214", або ж перспективні шведські кораблі проекту A26.
Наприклад, як раніше розповідав Defence Express, польська армія шукає заміну для своїх танків Т-72 та PT-91 виробленим ще за радянських часів. В якості кандидатів на заміну розглядаються німецькі Leopard-2, південнокорейські K2 і навіть американські Abrams.
Або ж – що Польща намагається заповнити прогалину по темі протитанкової зброї для власного війська. Тому Варшава одночасно веде цілу низку проектів: розробку легкого ПТРК за програмою Pustelnik, важкого - Karabela, створює винищувач танків Ottokar-Brzoza, модернізує вертольоти Ми-24, а також створює нові ударні вертольоти Kruk та середні - Perkoz.
Тому по темі заміни своїх підводних кораблів типів Kobben та Kilо польським ВМС довелось обрати певний компроміс: 28 листопада 2019 року Міноборони Польщі почало переговори із урядом Швеції про купівлю двох вживаних субмарин типу Södermanland, що були збудовані у 1987 та 1990 роках.
Втім, на початку лютого 2021 року польське оборонне відомство заявило, що так і не змогло дійти згоди зі своїми шведськими колегами щодо умов поставки підводних кораблів Södermanland.
Формат, за яким відбуватиметься реанімація проекту Miecznik, обсяг ресурсів, що можуть бути на це витрачені – наразі невідомі. Втім, військово-політичне керівництво Польщі й не може собі дозволити економити на розвитку національного флоту.
Один із важливих факторів для польської економіки – це наявність експорту товарів морем, обсяг якого щорічно складає близько 100 мільйонів тонн. І цей трафік необхідно захищати від можливої агресії Балтфлоту РФ.
Врешті, Польща в кінці 2019 року почала будівництво каналу в порт Ельблонг, котрий має йти в обхід "Калінінградського анклаву".
Досі польські судна мусять проходити повз російський Калінінград за спеціальними умовами, що суттєво гальмують трафік між Польщею та країнами Балтії.
Читайте також: Польща продемонструвала комплекс ППО і ПРО VSHORAD: перевірені рішення у новому втіленні (відео)
