Армія Польщі все ще відчуває значний брак протитанкових засобів, які в більшості випадків складаються з РПГ-7 та ракет "Малютка", а єдиним сучасним засобом є Spike-LR2, які збираються по ліцензії.
Водночас армія РФ націлила, в тому числі й на Польщу, весь Західний військовий округ, у складі якого дві загальновійськові та одна гвардійська танкова армія.
Читайте також: Польща розглядає американські танки Abrams на заміну Т-72 та PT-91 Twardy
В цій ситуації польська армія все ж таки може значно посилити свою протитанкову складову за короткий термін. Цей шлях детально описаний у польському профільному виданні Defence 24.
Зазначимо, що для України це питання також має велике значення, бо не тільки загроза, а і внутрішні проблеми для обох країн доволі схожі.
Зокрема, підкреслюється, що попри закріплення необхідності посилення протитанкової оборони Польщі у стратегічному плані на 2016-2017 роки, більшість заходів ще знаходиться на "аналітичній та концептуальній стадії". А постачання до війська дронів для коригування вогню в останній раз здійснювалось ще у 2013 році.
В цій ситуації пропонується зробити ставку на вже створені зразки озброєння, які вже виготовляються серійно та об’єднати їх у єдину програму закупівель. Бо поки їх постачання до війська здійснюється розрізнено та з затримками.
Зокрема, у Польщі пропонують звернути увагу на баражучі боєприпаси Warmate від WB Group, які у 2017 році були закуплені для територіальної оборони. На їхню користь говорить інтеграція до системи управління вогнем Topaz, яка дозволяє їх використання спільно з артилерійськими підрозділами та дронами-коригувальниками FlyEye у єдиній системі.
До того ж 12 комплексів Warmate (загалом 48 дронів-камікадзе) обійшлися міноборони Польщі всього у 42 млн злотих (близько 11 млн доларів). Як наголошується, постачання саме цих вже опрацьованих баражуючих боєприпасів та БПЛА FlyEye значно ефективніше ніж розробка спеціально для сухопутних військ окремого дрона-камікадзе Sparrow та коригувальника - Wizjer.
Загалом, Warmate може значно змістити баланс сил на полі бою. Про це говорить успішний досвід Азербайджану, який ефективно використав ці дрони-камікадзе у війні за Карабах.
Додамо, що у 2016 році WB Group та українська "ЧeЗаРа" підписала ліцензійну угоду щодо виготовлення Warmate в Україні. Але останні новини про перспективи надходження цього комплексу до українського війська губляться у 2017-2018 році.
А створення баражуючого-боєприпаса "Грім" від "Атлон Авіа" поки здебільшого тримається на ентузіазмі самого розробника.
Не краща у Польщі ситуація із далекобійними протитанковими комплексами. Варшава одночасно веде цілу низку проектів: розробку легкого ПТРК за програмою Pustelnik, важкого - Karabela, створює винищувач танків Ottokar-Brzoza, модернізує вертольоти Ми-24, а також створює нові ударні вертольоти Kruk та середні - Perkoz.
Проте всі вони знаходяться на початковій стадії розробки. Що більше - немає уніфікації протитанкового озброєння. В цьому випадку пропонується зробити ставку на легкий Pirat, який створюється у співпраці між українським ДККБ "Луч" та польською компанією Mesko, а у якості важкого обрати ізраїльський Spike-LR, який збирається за ліцензію у Польщі.
В цій ситуації Україна знаходиться у дещо кращому положенні. Всіма сучасними протитанковими ракетами, окрім американських Javelin, українське військо забезпечує ДККБ "Луч", який постачає "Корсар" та "Стугну", веде розробку повітряного "Бар’єр-В", та наземного винищувача танків "Штурм-СМ".
Також відомо і про розробку легкого мобільного протитанкового комплексу на базі плаваючого "Дозор-Б".
Щодо "нижнього" рівня протитанкової оборони - гранатометів, то у Польщі вимушено констатують, що поки вона спирається на радянські РПГ-7, а не сучасні одноразові гранатомети. Додамо, що "розрахунок" РПГ-7 - це два бійці, один з який переносить реактивні гранати, а інший веде вогонь. Водночас сучасні одноразові гранатомети - це індивідуальна зброя.
Але попри те, що потреба у нових гранатометах складає десятки тисяч одиниць, а польське міноборони неодноразово підкреслювало свою увагу до цього питання, будь-яких змін не відбулось. На жаль, в аналогічній ситуації знаходиться і Україна, де РПГ-7 залишається основним протитанковим засобом ближньої дії.
Тому і загальні висновки, які стосується посилення протитанкових можливостей польської армії шляхом максимальної консолідації всіх розробок та надання пріоритету національному виробнику, є справедливими й для України.
Читайте також: Як і для чого в РФ реформують повітряно-десантні війська
