xcounter
#

Як серби схрестили ракети від С-75 та бомби, і що з того вийшло

7869
Сербські ракето-бомби Kosava-1 та Kosava-2, ілюстративне фото з відкритих джерел
Сербські ракето-бомби Kosava-1 та Kosava-2, ілюстративне фото з відкритих джерел

Як виглядала перша відома спроба поєднати ракету та бомбу в одну систему, і чому ми про це майже нічого не знаємо

Читачі нашого порталу раніше могли прочитати новину про те, що Сербія робить свої крилаті ракети, і цим зацікавився Азербайджан. У тому повідомленні згадувались не тільки проекти по сербським КР, але й також цілком втілена у металі сербська ракетна система Kosava-1 – поєднання реактивного снаряду та керованої авіабомби, яке може бити на дальність до 50 кілометрів і котре можна відстрілювати із РСЗВ M-18 Oganj.

Якщо піти далі, то можемо побачити, що серби зараз працюють і над розвитком цієї системи Kosava-2, яка матиме дальність пуску вже до 120 кілометрів. Логіка підказує, що в цьому ланцюжку ж має бути "стартова ланка" під умовною назвою Kosava, від якої і пішла ця лінійка ракето-бомб. Але от далі пошуки приведуть до дещо неочікуваного результату.

Читайте також: Удосконалена ракета для HIMARS пройшла чергову серію випробувань
Ймовірно, один із зразків ракето-бомб під систему Kosava, 1990-ті роки, архівне зображення з відкритих джерел

Як виявилось, сербські війська в 1990-х роках справді мали на озброєнні ракетну систему Kosava, але це про це залишились вкрай фрагментарні дані. В деяких джерелах стверджується, що для такого гібриду серби використовували зенітні ракети від ЗРК С-75, котрі виступали як "маршова ступінь" для "закидування" авіабомб масою 100 кг, 250 кг та 500 кг на дистанцію орієнтовно до 50 кілометрів.

Яку при цьому точність стрільби вдавалось витримувати – це невідомо. Зображень самої системи Kosava зразка 1990-х років у відкритому доступі майже нема. Із деяких доступних видно, що для закидання 500-кг авіабомби як "маршова ступінь" могли використовуватись одразу чотири ракети до ЗРК С-75 С-75. Щоправда, якість зображень не дозволяє оцінити, чи для такого "гібриду" серби брали тільки першу твердопаливну ступінь від ЗРК до С-75, чи і другу рідинну ступінь також.

Ймовірно, пуск некерованого реактивного снаряда із пускової платформи під систему Kosava, 1990-ті роки, архівне зображення з відкритих джерел

Чому вибір ліг саме на ракети від С-75, пояснюється так: мовляв, цей засіб ППО уже в 1990-х роках не мав ніякої ефективності проти аеродинамічних цілей в умовах війни, яку вела тодішня Югославія, тому сербські військові вирішили знайти більш раціональне використання наявному запасу ЗКР, який було простіше відстріляти, чим утилізувати.

Як платформа для запуску використовувались ватажівка TAM-150, на якій могло розміщуватись три направляючі пускові. Судячи за фото у відкритому доступі, з таких направляючих могли відстрілюватись і звичайні некеровані реактивні снаряди.

Вантажівка TAM-150 із пусковими направляючими під Kosava, ілюстративне фото з відкритих джерел

Схоже, що навіть музейних зразків сербської ракетної системи Kosava зразка 1990-х років не збереглось, на відміну від імпровізованих систем ППО Pracka RL-2 та Pracka RL-4, які призначались для запусків адаптованих ракет "повітря-повітря" Р-60МК та Р-73. Інакше були б відповідні фотографії у відкритому доступі.

Але схоже, що ця ракетна система Kosava залишила достатній слід в пам’яті сербських інженерів, які потім вирішили за 20 років потому відтворити її логіку в розробках під індексом Kosava-1 та Kosava-2.

Читайте також: Що за ракета Х-БПЛА є у рашистів, яку можна запускати і з Ка-52М, і з безпілотників