Якщо виходити із даних у відкритому доступі, то на даний момент Данія не має власного постійного гарнізону на острові Гренландія, і також не має власних десантних кораблів, щоб у випадку потреби перекинути війська для захисту цієї території.
Водночас, видання Politico при оцінці потенціалу Данії захистити Гренландію в своїй новій публікації уже видало оцінку, що це може бути "можливо найкоротша війна", котра гіпотетично може відбутись за цей острів.
Читайте також: США в Гренландії хотіли розмістити 600 ракет Iceman, не кажучи про стратегічну базу "Туле"
Для обгрунтування такої тези видання навело наступний підрахунок: збройні сили Данії налічують загалом лише 15,5 тисяч військових, а оборонний бюджет цієї країни в 2024 році склав лише 9,9 мільярдів доларів; водночас збройні сили США налічують 1,3 мільйона осіб, а оборонний бюджет в минулому році склав 943 мільярди доларів.
При цьому автори Politico навели дещо некоректну тезу про те, що Данія мовляв віддала "більшу частину своєї важкої техніки" як військову допомогу для України.
Від Defense Express далі підкреслимо - наприклад, ті 17 САУ CAESAR, які були передані для ЗСУ в січні 2023 року, Данія просто не змогла поставити у стрій, а передані САУ M109 – були взагалі зняті з консервації, де простояли мінімум кілька років; тобто тут мова про ту важку техніку, яку данські військові так і так не могли використовувати для власних цілей. Що стосується участі в "танковій коаліції", то тут Данія допомагала фінансами, наприклад в рамках проекту на поставку 14 танків Leopard 2 для ЗСУ спільно з Нідерландами.
Але при цьому варто згадати і про те, як весною 2022 року Данія зміцнила берегову оборону України, поставивши неназвану кількість пускових установок Harpoon Coastal Defense System, котрі також тривалий час простояли на зберіганні.
Водночас, доволі дискутивним є наприклад питання про те, чи взагалі можливо вести будь-які маневрені дії в умовах рельєфу та клімату Гренландії, котра перебуває взагалі в арктичній кліматичній зоні. Тим більш, є доволі наочний приклад про те, як артилеристи з НАТО тренувались у Фінляндії воювати проти РФ та отримали "сюрпризи", які полягали зокрема в тому, що САУ K9 й CAESAR просто не витримували місцеві кліматичні умови.
При цьому всьому не можна сказати насправді, що останні кілька десятків років уряд Данії не займався питаннями оборони Гренландії у разі гіпотетичної агресії. Але нюанс в тому, що така робота велась в дуже специфічній формі.
Наприклад, на патрульні кораблі, які мають обороняти береги Гренландії, досі не придбали програмне забезпечення для стрільби бортових артилерійських установок, не кажучи уже про те, що ці патрульні кораблі не відповідають вимогам НАТО та потребують заміни. Або ж – лише в грудні 2024 року Міноборони Данії задумалось про необхідність модернізації аеродрому Кангерлуссуак з тим, щоб там могли розміщуватись данські F-35.
Врешті, за пактом ще 1951 року саме США брали за себе зобов’язання захищати Гренландію від потенційної агресії будь-яких "третіх сторін", оскільки вже на той момент вважалось, що Данія самостійно не зможе обороняти острів. Але що робити у ситуації, коли гарант безпеки перетворюється у агресора, схоже відповіді ні в кого нема.
Читайте також: Чи стане 25-й "Рамштайн" останнім та про що домовились
