Влітку 2022 року уряд РФ ухвалив програму розвитку цивільного літакобудування, за якою з 2023 по 2030 року підприємства російської авіагалузі мають випустити загалом до 500 цивільних літаків усіх типів.
Звісно, левова частка в цій історії припадає на розпіарені проекти МС-21 та SSJ-100 (270 та 142 екземпляри відповідно). Хоча тут виглядає дуже показовим те, що росіяни за 4 роки та 2 мільярди доларів затрат так і не змогли повністю імпортозамістити той же SSJ-100. Але для нас більший інтерес в цій історії складає пункт, що до 2030 року росіяни планують виготовити 70 літаків типу Ту-214 на потужностях КАПО, що заодно займається складанням Ту-160М із заготовок радянських часів та ремонтом і модернізацією Ту-22М3.
Читайте також: Бразилія не може модернізувати свої танки Leopard 1, бо запчастини до машин тепер потрібні Україні
Свою увагу цьому плану РФ в сегменті цивільної авіації, котрий в деяких моментах дуже щільно перетинається із сегментом виробництва військової авіації, звернула увагу й американська аналітична установа Jamestown Foundation.
В своїй публікації експерти цієї установи наводять свої аргументи, чому РФ навряд чи зможе виготовити до 2030 року всі 500 запланованих цивільних літаків, і ці доводи виглядають так.
В першу чергу, рашистам не вистачає кадрів для реалізації своїх "авіаційних" планів. Зокрема, на даний момент нестачу робочої сили визнають 40% всіх авіабудівних підприємств РФ, дефіцит кадрів вцілому по галузі оцінюється в 14 тисяч осіб, зокрема по лінії "Объединенной авиационной корпорации" (ОАК) як основного виробника цивільних та військових літаків – 8,5 тисяч осіб.
В свою чергу, щоб підтримувати бодай існуючі темпи виробництва, російським авіабудівним підприємствам до 2026 року треба отримати як мінімум 300 одиниць дефіцитного обладнання виробництва США, Європи, Японії, Південної Кореї чи Тайваню, доступ до якого росіянам закритий санкціями Заходу. І на основі цих двох факторів Jamestown Foundation робить висновок, що уряд РФ взагалі не зможе досягнути цільових показників своєї програми по цивільному авіабудуванню.
Але від Defense Express тут можемо припустити, що насправді в цій історії уряд РФ цікавить сам процес, а не фінальний результат. І що план на виробництво 70 літаків Ту-214 на потужностях КАПО, де також складають Ту-160М і ремонтують Ту-22М№ може виявитись насправді методом непрямого стимулювання російського ВПК. Як і вцілому план на 500 літаків до 2030 року, де головним виконавцем має бути саме ОАК.
Як мінімум до початку повномасштабного вторгнення мала місце ситуація, коли підприємства авіаційної галузі мали постачати Міноборони РФ свої літаки чи гелікоптери в прямий збиток собі, суму якого мало перекривати потім "перехресне субсидування" із держказни. Найбільш показовим був приклад Ка-52, виробництво якого обходилось в 200 мільйонів рублів збитку.
Але ж найдорожчим зразком російської авіатехніки є насправді Ту-160М із орієнтовною вартістю 15-16 мільярдів рублів за одиницю, і яка частка цієї вартості потім мала перекриватись із держказни – питання відкрите. Втім, схоже, що на даному етапі росіянам треба спочатку вирішити більш прозаїчне завдання – встигнути поставити у стрій "ВКС РФ" до кінця 2023 року одразу чотири Ту-160М, які фізично були виготовлені в попередні кілька років.
Читайте також: Південна Корея дасть Україні інженерні танки K600 Rhino на базі копії M1 Abrams
