Після кризи з мігрантами на кордоні між ЄС та Білоруссю, що була ініційована в Москві та реалізована підконтрольним РФ режимом в Мінську, кремлівські стратеги підвищили градус напруги на кордні з Україною. Більше ніж 100-тисячне угруповання військ було зосереджено РФ з невідомими цілями. Це було розцінено американською розвідкою, як плани РФ повернути контроль над Україною, що є ключовою для реалізації мрій Кремля про відновлення радянської імперії.
Все це відбувалось на тлі підготовки заочної зустрічі президентів США Джозефа Байдена та РФ Володимира Путіна і дуже нагадувало підвищення ставок в грі, яку нав’язує світу Кремль.
Читайте також: Росія шукає "казус беллі": Шойгу марить про "американську ПВК", що готує провокацію з хімзброєю на Донбасі
Поряд з розгортанням військ на кордоні з Україною, у РФ розпочали висувати різноманітні вимоги, які неможливо виконати. Зокрема в Москві вимагали від Вашингтону припинити постачання Україні летальної зброї та не дозволити вступу країни до НАТО. Від НАТО зажадали скасувати рішення Бухарестського саміту, яким надавались перспективи вступу до Альянсу Україні та Грузії. Не залишилось без уваги й чутливе для Кремля питання постачання Туреччиною Україні безпілотних розвідувально-ударних комплексів Bayraktar TB2. Як повідомляв Bloomberg, 3 грудня 2021 р. в ході телефонної розмови президент РФ Володимир Путін поскаржився президенту Туреччини Реджепу Ердогану на використання українською армією безпілотних апаратів Bayraktar. Раніше, як повідомляло видання Wall Street Jornal, Путін наполягав на тому, аби Туреччина взагалі не продавала Україні безпілотні комплекси.
Схоже на те, що розгорнута РФ активність не мала особливого зиску. Результати он-лайн зустрічі президентів Байдена та Путіна 7 грудня 2021 р. не задовольнили Москву. Своєю чергою, в Альянсі відповіли, що відносини НАТО з Україною стосуються лише України та 30 країн-членів. Водночас стало відомо, що виробництво турецьких БПЛА вже розпочалось в Україні.
Незадоволена Москва розпочала все більш істеричні дії, щоб привернути до себе увагу. 17 грудня 2021 р. у РФ оприлюднили проекти договорів між РФ із США та НАТО про взаємні гарантії безпеки. В них Москва вимагала від колективного Заходу зобов'язатись виключити розширення НАТО та вступ до Альянсу України, а також відмовитись від будь-якої військової діяльності в Україні, Східній Європі, Закавказзі, Центральній Азії.
Одночасно з вуст російських посадовців почали лунати заяви, що можуть ілюструвати радше активний пошук "казус белі" для розв’язування війни в Європі, аніж їх притомність та здоровий глузд. Зокрема, 21 грудня 2021 р. очільник російського міністерства оборони Сергій Шойгу на розширеному засіданні колегії міністерства оборони РФ за участі президента країни заявив про підготовку співробітниками американської приватної військової компанії провокації з використанням хімічної зброї на Сході України.
А вже 23 грудня, пройшла пресконференція самого Володимира Путіна. Кількість неправдивих та відверто фейкових тверджень щодо України, що були озвучені особисто очільником Кремля, свідчить, що таким чином у РФ формують суспільну думку для виправдання можливої подальшої агресії. Водночас російський президент анонсував великі переговори зі США – нібито "про вимоги Москви відмовитись від подальшого розширення НАТО на схід". За планом зустріч має відбутись 10 січня 2022 року в Женеві.
В НАТО, своєю чергою, запропонували відновити роботу Ради "НАТО-РФ", діяльність якої була призупинена 2014 року у зв’язку з агресією Росії проти України, та провести її засідання 12 січня 2022 року. Також було анонсовано проведення 13 січня 2022 року зустрічі між РФ та Організацією з безпеки й співробітництва в Європі.
На перший погляд, РФ досягла своїх цілей, примусивши всіх звернути на себе увагу. Але це схоже радше на увагу санітарів до психічно хворої людини з гранатою в руці, ніж компаньйонів по бізнесу одне до одного. Вимушеність цих розмов обумовлена більше непередбачуваністю дій російського керівництва, що наразі контролює майже половину запасів ядерної зброї.
РФ, претендуючи на місце серед провідних держав, не має жодних підстав для того, щоб колективний Захід вів розмову з цією країною на рівних. Нинішнє керівництво, що звинувачує країни Заходу в підступності та наступі на РФ, у 2014 році підступно і свідомо пішло на порушення міжнародного права та взятих РФ на себе зобов’язань в рамках Будапештського меморандуму – в обмін на відмову Києва від ядерної зброї. РФ анексувала Крим та окупувала частину території України. З того часу ця країна втратила довіру цивілізованого Світу і має бути покараною – з тим, щоб цей Світ мав надію на справедливість та шанс на виживання.
Про це слід завжди пам’ятати, як і про те, що загострюючи ситуацію назовні режим в Кремлі намагається вирішити цілий спектр проблем внутрішніх – від незадоволення населення своїм соціально-економічним станом і до бажання окремих регіонів до самовизначення та виходу з під контролю Москви. І тут колективному Заходу також не слід підігрувати Кремлю, а радше зосередитись на вибудовуванні надійної системи контролю ядерних озброєнь та створенні надійного поясу безпеки довкола РФ, одним з найбільш вагомих елементів якого є Україна – жертва та водночас кара для агресора та порушника міжнародного права.
Читайте також: НАТО підвищило боєготовність підрозділів швидкого реагування на тлі погроз Кремля Україні
