Те що вихід з позиційної війни вимагає переваги у повітря, яку ані РФ, ані Україна, навіть за рахунок F-16, не зможе досягти, означає пошук засобів, які зможуть взяти на себе роль "геймченджера".
На цьому акцентує у своїй вкрай важливій для розуміння поточного стану справ роботі "Сучасна позиційна війна та як у ній перемогти" Головнокомандувач Збройних Сил України Валерій Залужний. І цим засобом наразі вбачаються дрони. А через те, що як Україна, так і РФ активно роблять ставку саме на них, то мова йде і про традиційний засіб боротьби з цією загрозою - радіоелектронна боротьба.
Читайте також: У США кажуть про безпілотну артилерію на заміну буксированої, бо остання буде аж надто вразлива
При цьому, якщо дивитися без рожевих окулярів, ситуація, у кращому випадку, перебуває у крихкому балансі сил та можливостей між Україною та РФ.
Що є у РФ з дронів та РЕБ
Зокрема у роботі окремо визначена велика загроза від дронів-камікадзе "Ланцет", які застосовує для контрбатарейної боротьби у розвідувально-ударному контурі з БПЛА типу "Орлан" та Zala. І протидіяти яким "дуже складно".
Ще один приклад, не згадані у публікації літако-снарди Shahed-136, які ворог активно і у величезній кількості використовує для ударів по тилових районах України (за вересень понад 500, за жовтень понад 260 літако-снарядів). І саме вони для РФ стали дешевим та масовим засобом ведення дистанційної війни.
Боротися з цією загрозою покликані зокрема станції радіоелектронної боротьби. Але РФ цей напрям почала розвивати значно раніше та зі значно більшим пріоритетом. Ще у 2009 році був створений окремий рід військ, прийнято близько 60 сучасних засобів РЕБ, а з часу повномасштабного вторгнення активно та систематично розвинуто так звані "траншейні засоби РЕБ".
І систематичне вкладання Кремлем величезних коштів у цей напрямок призвело до того, що російські засоби радіоелектронної боротьби:
"відрізняються покращеними характеристиками, високою мобільністю, підвищеною захищеністю, коротким часом розгортання та зняття з озброєння, впровадженням нових технічних рішень, засобів автоматизації, спеціального програмного забезпечення тощо".
Навіть після методичних ударів, які призвели до значних втрат, ворога зберігає значну перевагу у цій сфері. Наприклад, як зазначено у роботі: "вздовж Куп’янської та Бахмутської осей противник фактично створив ешелоновану систему радіоелектронної боротьби, елементи якої постійно змінюють свою дислокацію".
Практичний вплив не лише на дрони, а й на західне високоточне озброєння демонструє наступний наведений у роботі факт, що реальна ефективність використання високоточних снарядів Excalibur, які додатково використовують GPS для точного наведення на ціль знизилась через те, що ворог масово давить супутникову навігацію.
Що є в Україні з дронів та РЕБ
Треба визнати, що у питанні дронів Україна має дуже відносний паритет з РФ. Зокрема, як показує наявні темпи використання, ані про 250 чи тим паче 500 літако-снарядів на місяць для ведення дистанційної війни у нас немає. І якщо РФ для досягнення цієї кількості залучила Іран, то для України постачання аналогічних засобів від країн-партнерів просто унеможливлено, бо діє правило - "не використовувати західну зброю для ударів по території РФ".
А власні потужності оборонно-промислового комплексу в умовах, коли ворог може завдати далекобійні удари по всій території України, навряд дозволять вийти на темп виробництва в аналогічній кількості.
Відносно дронів-камікадзе на тактичному рівні, то мова йде здебільшого FPV-дрони, які також активно використовує й РФ разом з "Ланцетами". Але FPV-дрон - це засіб для ураження цілей на дальності, у рідкісних випадках, до 10-12 км, здебільшого - на меншій відстані. А щодо аналогів "Ланцетів" у ЗСУ - Switchblade 600 та, можливо Phenix Ghost, майже нічого не чути.
Відносно РЕБ, то Україна знаходиться у ролі наздоганяючого, бо на початок повномасштабного вторгнення, як зазначено у роботі, 65% парку засобів РЕБ були радянськими. Й попри те, що у 2022 році були прийняті на озброєння такі засоби РЕБ, як "Буковель-АД", "Анклав", "Хмара" та "Нота", все впирається у можливості їх виробництва. Тому:
"Враховуючи обмежені можливості вітчизняного оборонно-промислового комплексу, нарощування спроможностей РЕБ здійснювалося за рахунок міжнародної військової матеріально-технічної допомоги, шляхом отримання систем (засобів) виявлення та радіоелектронної боротьби з БПЛА, протибезпілотних гармат, тактичних мобільних пеленгаторних систем, систем РЕБ з бортовими радіолокаційними станціями тощо."
"Покрова", "Графіт", "Кварц" та дрони-мисливці
Практичними кроками для України у питання радіоелектронної боротьби є не лише посилення кількості комплексів, а розгортання загальнодержавної системи РЕБ "Покрова". Її задача - "спуфінг" координат від супутникової системи навігації, тобто їх підміна. Вочевидь це вкрай масштабний проєкт, мета якого зробити так, щоб GPS та інші системи просто не працювали, що призведе до значного зменшення ефективності літако-снарядів, крилатих ракет та іншого озброєння, яке використовує таку систему навігації.
Ще одним напрямом є створенням автоматизованої системи з передачі та відображення даних про політ малих БПЛА під назвою "Графіт". А також "Кварц", що призначений для управління засобами РЕБ. Використання таких систем у рази підвищує ефективність, як це довела автоматизована система "Кропива" для артилерії.
"На цей час ми практично досягли паритету у виконанні завдань РЕБ, що значно ускладнює можливість досягнення переваги як з боку збройних сил РФ, так і з боку України, при застосуванні зброї та військ в цілому".
Але мова йде про необхідність збільшення об’ємів виробництва комплексів РЕБ із БпЛА "Буковель-АД", прийти до координації роботи власних "траншейних комплексів РЕБ", отримати розширений доступ до засобів радіоелектронної розвідки партнерів. Наростити протидронові можливості штурмових груп, а також вести контррадіоелектронну протидію шляхом локалізації та ураження засобів РЕБ ворога. Перспективним напрямом для РЕБ має стати охоплення всього діапазону частот від γ-випромінювання до терагерцового.
Дотичним до РЕБ напрямом є напрям, який потенційно може дозволити зменшити використання ворогом плануючих бомб та тактичної авіації в цілому - створення імітаторів випромінення РЛС зенітних ракетних комплексів середньої дальності. Фактично вони мають симулювати активність ППО та лякати ворожих пілотів, бо вони не будуть знати, де справжня загроза, а де імітатор.
Ще одним напрямом боротьби з дронами у публікації визначено "полювання за ворожими БПЛА" за допомогою власних дронів-мисливців, наприклад, з сітками. Вочевидь тут мова йде про боротьбу з дронами малого класу, а не "Ланцетами". Також пропонується засліплювати камери дронів стробоскопами.
А завоювання переваги у повітрі дронами пропонується реалізувати одночасне масове застосування "дешевих імітаторів повітряних цілей та ударних БПЛА в єдиному бойовому порядку з метою перевантаження системи ППО противника, введення противника в оману щодо кількості реальних цілей у нальоті та викриття елементів системи ППО противника".
Водночас зазначимо, що ворог вже почав експериментувати у цьому напрямі, про що говорить поки поодиноке використання дронів, які можливо зібрати у будь-якому гуртку авіамоделювання.
Також нижче додаємо повний текст роботи "Сучасна позиційна війна та як у ній перемогти":
Читайте також: Рашисти втратили одразу два танки на власних мінах, одну з машин бійці "Сталевого кордону" добили дроном
