Американський артилерійський комплекс протиракетної оборони Phalanx CIWS з 20-мм Vulcan, зі швидкострільністю до 4500 пострілів на хвилину, є доволі розповсюдженим засобом захисту на західних кораблях. Також є і його ґрунтова версія Centurion C-RAM, яка використовується в армії США для прикриття баз та доволі активно використовувалась в Афганістані та Іраку.
Про необхідність отримання цих комплексів Defese Express писав ще у травні 2022 року, як зазначали американські ЗМІ у листопаді 2022 року, вони навіть увійшли в офіційне прохання України до Конгресу США. Але досі можливо лише писати про те, як вони необхідні. Бо навіть попри передачу значно потужніших систем ППО, вони так і не увійшли у жодний пакет допомоги від США.
Читайте також: Війна дронів як вона є: "Маґура" FPV-дронами рознесла російські неземні дрони з АГС-17 (відео)
Хоча такі особливості Phalanx чи Centurion у вигляді вже готової системи, з власною РЛС, оптико-тепловізійним модулем, самостійним захопленням, супроводом, обчисленням всіх похибок та відкриття вогню у повністю автоматизованому режимі (або за згодою оператора) прямо говорять - що це те, що дійсно потрібно Україні не лише зараз, а ще два роки тому.
В умовах, коли РФ обрала цілями для ударів українські електростанції, зокрема і гідроелектростанції, саме такі комплекси мають стати останнім рубежем оборони від російських ракет. Навіть в умовах, коли їх дальність використання складає близько 2 км.
А для Харкова, який знаходиться лише у 30 км від кордону РФ, та інших міст, де глибина від кордону чи фронту не дозволяє створити багатоешелоновану протиповітряну оборону, саме такі комплекси дозволять захиститись й від далекобійних бомб УМПБ Д-30СН. Він також дозволить ефективно посилити захист таких міст, як Одеса, яку ворог постійно атакує з напряму моря і де також немає можливості поставити засоби ППО перед містом.
Тим більше, що як і будь-яка інша артилерійська система Centurion економніші за ракетні зенітні системи. Про це прямо говорить вартість самих боєприпасів, навіть якщо лише на одну ціль витратити весь боєзапас у 1550 по одній цілі. В реальності ж, це скоріше буде питанням черги тривалістю у декілька секунд.
Як пише The WarZone після аналізу бюджетного запиту Пентагону на 2025 фінансовий рік, вартість одного 20-мм боєприпасу для морської Phalanx CIWS складає 45,84 долара. Це ціна одного Mk 244 Mod 0, який містить у собі підкаліберне вольфрамове осердя.
Phalanx CIWS має два режими стрільби у 3000 та 4500 пострілів на хвилину, або по 50 та 75пострілів за секунду. Тобто вартість однієї секунди бойової роботи системи на ураження - 2 292 або 3 438 доларів. А весь боєзапас на 20 або 31 секунду роботи коштує 71 052 долари.
Водночас у ґрунтовому Centurion C-RAM використовуються дорожчі боєприпаси M940 - фугасно-запальні з вольфрамовим наконечником та самоліквидатором. Він необхідний для того, щоб не пошкодити власні об'єкти на землі, бо ці боєприпаси просто вибухнуть ще у повітрі. Один M940 коштує вже 80,70 долара, що означає ціну секунди вогню у 4 035 або 6 052,5 долара та вартість повної зарядки у 125 085 доларів.
Для порівняння, вартість однієї зенітної ракети AIM-120, яка використовується у ЗРК NASAMS, для збройних сил США, близько 1 млн доларів. А вартість однієї ракети Stinger для ПЗРК оцінюється у межах 120-150 тисяч доларів.
Читайте також: Чи дійсно вперше ворог використав термобаричну ОДАБ-1500: що це за авіабомба та яка її головна небезпека
