САУ 2С22 "Богдана" не лише виробляється у темпі шість на місяць, про що офіційно повідомлено Президентом України, а їх в умовах війни вже виготовлено 30 одиниць. При цьому жодної з них не було втрачено, є лише декілька пошкоджених, які ремонтують. При цьому у строю навіть її перша версія ще на шасі "КрАЗ".
Про це йдеться у більш ніж детальній публікації "Української правди", яка поспілкувалась зі зброярами, які виробляють цю колісну самохідну артилерійську установку від "Краматорського заводу важкого верстатобудування" (входить до складу NAUDI).
Читайте також: Як бійці Kraken вже використовують робот AGEMA від "Української бронетехніки" на фронті
А загалом у виробництві цієї САУ бере участь 25 підприємств та близько 400 фахівців, а деякі критичні компоненти виробляються зараз за кордоном, а частина виробничих процесів децентралізована. Все це убезпечує виробництво від ворожих ударів.
З боку Defense Express зазначимо, що така позначка у кількості залучених осіб прямо говорить про можливість й подальшого масштабування випуску 2С22 "Богдана". Що особливо важливо в умовах, коли на іншу артилерію у калібрі 155-мм необхідно чекати дуже довго через її банальний брак у країнах-донорах.
Бо за весь час, за публічною інформацією, Україна могла отримати та замовила до 400 самохідних 155-мм систем та ще до 250 причіпних 155-мм гаубиць. Але з цієї кількості далеко не всі доставлені, а серед переданих є втрати, й також існує питання вичерпання ресурсу.
Водночас видання наводить інформацією від розробників, що вартість САУ "Богдана" складає близько 2,5 млн доларів. Що значно дешевше за поточну вартість Caesar, яка є однією з найдешевших на ринку. Бо якщо брати останні відомі контракти на цю французьку САУ, то її цінник на рівні 2021 року становив 4,26 млн доларів, на прикладі контракту з Бельгією, а в умовах дефіциту озброєння у 2023 році - 5,6 млн доларів на прикладі пропозиції для Колумбії.
Але попри можливість збільшення кількості "Богдан" у строю ЗСУ, тим паче ця САУ отримала досилач снарядів, є й проблема, яка, як це не дивно, але є певною мірою позитивною.
Бо наразі можливість виробництва артилерійської частини випереджає можливості Tatra постачати броньоване шасі T815, як зазначається виданням, технологічний цикл їх виробництва - понад рік. Й в умовах, коли мова йде про виробництво українського озброєння в умовах війни, це, як здається, "приємніша" проблема ніж неможливість виробляти значну кількість артилерійських частин.
Й саме тому, одним з додаткових варіантів шасі для "Богдани" є ще MAN. А, наприклад, шасі серії HX від спільного MAN та Rheinmetall пропонується для такої системи, як Archer. Що враховуючи заходження Rheinmetall в Україну є ще одним напрямом локалізації озброєння. А до цього ще можливо додати цілком логічний шлях з питанням реанімації, навіть у такий час й за вкрай важких умов, українського "КрАЗ" (також входить до складу NAUDI).
Водночас питання шасі цілком логічно призводить й до розробки вже причіпної версії "Богдани", яким вже займаються розробники.
Читайте також: Скільки годин налітав Bayraktar TB2: у Baykar відзвітували про черговий ювілей
