Американська компанія Sierra Nevada Corporation оголосила, що подає свою пропозицію на програму UJTS (Undergraduate Jet Training System) ВМС США на постачання нових літаків для підготовки льотчиків палубної авіації. І тим самим почала конкурувати з оборонними гігантами: Boeing, Lockheed Martin та Textron у майбутньому конкурсі на заміну T-45C Goshawk з потенційним замовленням на 145 літаків.
Пропозиція - Freedom Trainer, яка є версією турецького учбово-тренувального літака Hürjet від Turkish Aerospace Industries, яка була доволі вагомо перероблена. Зокрема літак отримав два двигуни, два киля та цілий ряд інших змін.
Читайте також: Наче суміш GMLRS та "Града": в Туреччині випробували ракету, пускова до якої вже є в Україні
І саме він буде конкурувати із T-7A Red Hawk від Boeing, корейським T-50N, що пропонується Lockheed Martin, бо він допоміг Samsung і вклався в у його розробку ще у 1997 році, а також італійський M-346N від Leonardo, який у конкурсі виступає разом із Textron.
Формально конкурс за програмою UJTS ще не оголошений і ВМС США лише на стадії запитів інформації. При цьому у березні 2025 року у Пентагоні дуже сильно спростили вимоги, бо в них не "влізали" без суттєвих переробок всі наявні тоді пропозиції.
Справа в тому, що раніше передбачалось, що тренувальний літак буде мати можливість здійснювати повноцінну посадку "по-палубному" під час тренувань під назвою FCLP. Але цю умову прибрали.
І цей момент потребує окремого пояснення. FCLP (Field Carrier Landing Practice) проводяться на наземному аеродромі, де симулюється посадка на авіаносець.
Під час таких тренувань проводиться навчання із взаємодією із "вежею", використання навігаційного обладнання та безпосередне відпрацювання навичок пілота посадки літак на авіаносці, для чого потрібно, щоб він торкнувся палуби у конкретній зоні розміром 6 на 36 метрів.
І один з основних моментів - як літак торкається смуги. Бо під час посадки на авіаносець, тобто "по-палубному", літак сідає з дуже значною вертикальною швидкістю, без вирівнювання. Цей момент доволі якісно видно з відео з кабіни.
А от різниця між посадками пілотів палубної авіації та морської краще за все демонструє наступне:
І звісно це про абсолютно різні вимоги до конструкції та міцності літаків. А через те, що T-7A Red Hawk, T-50N та M-346N не можуть здійснювати таку посадку (як мінімум на постійній основі), то цю вимогу прибрали. І змінили підхід із тим, що на новому літаку курсант буде лише знижуватись до потрібної висоти, після чого одразу набирати висоту, без торкання шасі смуги.
За задумом, замість реального торкання, все буде відпрацьовуватись на тренажерах, а на додачу, момент приведення літака до палуби все більше будуть брати на себе системи літака.
Водночас у Sierra Nevada Corporation декларують, що їх Freedom Trainer дозволить проводити повноцінні посадки для підготовки льотчиків палубної авіації. І заявлений ресурс - 36 тисяч торкань та 16 тисяч годин польоту. При цьому декларується посадка не лише у межах FLCP, а й тренування на справжньому авіаносці (також без гальмування аерофінішером).
Ще одна перевага Freedom Trainer - менша вартість льотної години та двигунів. Бо хоч літак й оснащений двома Williams FJ44-4M тягою 16 кН кожен, але навіть два таких двигуни вдвічі дешевше за F404 від General Electric, що використовується у корейському T-50 та T-7A Red Hawk. А також, як це не дивно, але й в оригінальному Hürjet. Також Sierra Nevada Corporation декларує, що вартість льотної години буде складати 4500 доларів, що вдвічі менше ніж у конкурентів.
Водночас варто додати два моменти. По-перше, Freedom Trainer вже брав участь у конкурсі на учбовий літак у США, але для повітряних сил у межах конкурсу T-X, що стартував у 2015 році. Але він програв T-7 Red Hawk. Також варто додати, що й тоді серед його конкурентів були корейський T-50 з італійським M-346.
Але з долею T-7 Red Hawk не все так добре і його виробництво перетворилось на постійну проблему з відстрочками. І попри те, що цей літак був оголошений переможцем ще у 2018 році, він досі затримується, а операційна готовність буде досягнута лише у 2027 чи 2028 році. Окрім того, існують певні проблеми з постачанням двигунів F-404 з чим зіткнулась Індія, яка не може їх отримати для своїх Tejas.
Читайте також: До індійських винищувачів Tejas немає двигунів з США і їх не буде до 2028 року, але Делі все одно замовила літаки
