В період з 27 серпня по 1 вересня 2019 року у підмосковному аеропорту Жуковський, пройшов черговий Міжнародний авіаційно-космічний салон МАКС-2019.
Організаторами салону як і в попередні роки були російська компанія «Ростех» та Міністерство промисловості та торгівлі Російської Федерації за підтримки Генерального фінансового партнера заходу Новікомбанка». Безпосереднім розпорядником заходу, як і кожного разу з 1992 року виступило ВАТ «Авіасалон» - компанія, що належить державним федеральним і регіональним органам влади завжди. Захід проходив під патронажем президента РФ. Ключовими гостями салону були президент РФ Володимир Путін та президент Туреччини Реджеп Ердоган.
Дивіться також: МАКС-2019: політика vs авіація. ч.2.
Організатори за мету заходу ставили продемонструвати досягнення російської авіаційно-космічної та оборонної промисловості та залучити до створення нових проектів міжнародних партнерів. По факту зазначеної мети досягти було неможливо, однак спроби цього були.
Завданнями заходу, що офіційно декларували його організатори були такі:
- представити та пропагувати досягнення оборонної промисловості Російської Федерації;
- сприяти просуванню озброєнь та військової техніки, що виробляються РФ та приватними підприємствами самостійно та в кооперації з іноземними партнерами, на міжнародний ринок, та підвищенню експортного потенціалу підприємств РФ оборонної промисловості;
- сприяти розвитку науково-технічного та виробничо-технологічного потенціалу підприємств оборонної промисловості Росії а також взаємовигідній кооперації російських виробників ОВТ з іноземними компаніями в сфері виробництва продукції для потреб ЗС РФ;
МАКС 2019 відвідали члени 120 офіційних делегацій, які прибули по лінії «Рособоронекспорту». Також авіасалон зібрав 827 експонатів з 33 країн. Свою продукцію представили 184 зарубіжних компаній, серед яких Airbus, Safran Group, Thales, Boeing, Honeywell, Embraer, Rolls-Royce, Leonardo, Breton, BDLI, DLR, BrahMos, CERBA і інші. Національні павільйони сформували Італія (35 експонентів), Франція (28 експонентів), Німеччина (23 експонента), а також Швейцарія, Канада, Бельгія, Чехія, Іран і Білорусія.
Заходи, що відбулись під час МАКС-2019
У продовж роботи виставки пройшло майже сто конференцій, семінарів, круглих столів, сесій і т.і.
Для обговорення проблем галузі пройшов захід під назвою «День постачальника авіабудівних підприємств», на якому розглядалися в основному проблеми, пов'язані з санкціями.
Багато заходів були присвячені розвитку БПЛА. Свій конкурс інноваційних проектів аерокосмічної галузі провів російський ЦАГІ (Центральний аерогідродинамічний інститут імені М. Є. Жуковського). Сам ЦАГІ продемонстрував модель надзвукового ділового літака.
Також працював майданчик для коротких ділових зустрічей Match Making, який був спрямований для стимулювання комерційної складової авіасалону.
Третій Євразійський аерокосмічний конгрес «Стратегічні зміни в світовій авіаційно-космічної галузі: нові управлінські виклики і перспективи» став найбільшим представницьким форумом в рамках ділової програми МАКС-2019. Його організаторами виступили Євразійське партнерство авіаційно-космічних кластерів і Уряд Самарської області. Захід зібрав понад 700 делегатів.
Деякі заходи були організовані іноземними учасниками. Їх метою було розширення кооперації з російськими компаніями, тим більше що більшість з них були представлено топ-менеджментом. У числі найбільш масштабних можна відзначити міжнародну конференцію «Німецькі технології, обладнання та матеріали в галузі цивільної авіації «, організовану Російсько-Німецької зовнішньоторговельної палатою за участю Міністерства економіки та енергетики Німеччини, Федерального союзу німецької авіаційної та космічної промисловості (BDLI) і Airbus. Інший крупний захід - організований італійськими компаніями Aerospace Gateway і Creasys S.r.l. семінар по сучасним підходам до ризик-менеджменту і витрат спільних підприємств.
Робота з молоддю стає обов’язковим елементом всіх подібних заходів, що проводяться в Росії, як, наприклад, Юнармія на Форумі «Армія». Під час МАКС – 2019 також було організовано спеціальні заходи для учнів, студентів та молодих фахівців. Наприклад, Міжнародний молодіжний форум «Майбутнє авіації та космонавтики за молодою Росією», спеціальна програма «Вузівська наука і авіаційно-технічне творче молоді / FUTURE HUB», проведена в рамках авіасалонів вже восьмий раз.
Китай - співорганізатор
Як і в попередні роки, найбільш помітним гостем на МАКС була делегація з Китаю. Унікально те, що в цьому році КНР - не тільки запрошена сторона, а й офіційний партнер авіасалону. Китай в цей раз розташувався в павільйоні площею 3 тисячі кв.м. і зайняв 400 кв.м. на статичній експозиції. Від КНР на МАКС було більше 20 компаній. Вперше на авіасалоні працював спеціальний російсько-китайський форум ділового співробітництва.
Для Пекіна участь у виставці - ще один привід не тільки продемонструвати міцну дружбу з Москвою, яка, до речі, поки і простежується, в основному, з політичної і військової лінії, а й показати досягнення свого авіапрому. Тим більше, що по ряду об'єктивних причин організувати експозицію, яку можна порівняти з МАКС, але на інших авіасалонах, для китайських виробників не представляється можливим.
До того ж, Китаю не вистачає наукової бази і експертизи для розвитку свого літакобудування. У зв'язку з цим, досвід співпраці з Росією розглядається китайською стороною як позитивний фактор - компетенції в обмін на фінанси.
Кооперація з Туреччиною
Інший, не менш помітний гість авіасалону - Туреччина - а точніше її президент Реджеп Ердоган, який приїхав на виставку досить несподівано і зі значною делегацією. Відвідування МАКСа Володимиром Путіним мало також елемент несподіванки, так як незадовго до старту авіасалону пройшла інформація про те, що російський президент на МАКС не з'явиться. У підсумку, Путін і Ердоган відкривали захід разом.
У зустрічі Путіна і Ердогана під час МАКС-2019 був помітний політичний підтекст - візит турецького президента відбувався на тлі відмови США продати Туреччині винищувачі п'ятого покоління F-35, поставок Анкарі російських комплексів ППО С-400 і активних дій російських і сирійських військових в Ідлібі, що явно не в інтересах Туреччини.
Як наслідок, однією з ключових подій авіасалону стала демонстрація російського важкого винищувача п'ятого покоління Су-57Е (експортний варіант). Саме його з величезним інтересом оглянув Ердоган, поцікавившись публічно про можливість придбання цього типу літака.
На перший погляд, склалося враження, що Ердоган в черговий раз вирішив пограти на протиріччях з США, які своєю відмовою від продажу Анкарі F-35 фактично покарали Туреччину за покупку російських С-400. При цьому Анкара була партнером 3-го рівня в американському проекті винищувача 5-го покоління, що створює певну можливість для її повернення в виробничий ланцюжок. Крім того, F-35 - на відміну від свого російського аналога Су-57Е - проект вже відбувся. І, незважаючи на відомі проблеми з ним, винищувач вже прийнятий на озброєння цілої низки країн і апробований в реальній бойовій обстановці. Всі ці обставини свідчать про те, що інтерес Ердогана до російського винищувача визначається, в основному, політичними мотивами.
При цьому досвід останніх військових кампаній на Близькому Сході показує, що з основними бойовими завданнями, як і раніше, успішно справляються винищувачі 4-го покоління. А досвід застосування літаків 5-го покоління з урахуванням економічної доцільності їх залучення в умовах локальних конфліктів повинен бути перевірений часом. У зв'язку з цим, за оцінками російських аналітиків, найбільш вірогідним сценарієм може стати придбання Туреччиною російського важкого винищувача Су-35С покоління 4++, який вже прийнятий на озброєння і пройшов успішне випробування в Сирії. Ці моделі також активно демонструвалися на МАКС.
На користь такого рішення Анкари свідчить те, що вартість Су-35 з урахуванням наданого сервісного пакета у вигляді навчання пілотів і поставок запчастин буде значно вигідніше придбання F-35 або Су-57Е. Крім того, поставка Су-35С може здійснюватися із залученням російських кредитів з відносно низькою процентною ставкою, як це було у випадку з покупкою Анкарою комплексу С-400. Бонусом можуть піти інші різні преференції від російської сторони, починаючи з політичних поступок в Сирії і закінчуючи розширенням співпраці в інших технологічних областях, включаючи космічну галузь.
Про серйозну готовність розширювати виробничо-технологічну кооперацію з Туреччиною В.Путін публічно заявляв на проведеному авіасалоні. Це також може означати, що Росія буде готова локалізувати частину виробничого ланцюжка – наприклад, деяких компонентів тих же Су-57Е або Су-35 - на території Туреччини. Однак з урахуванням недавнього виходу Індії з російського проекту винищувача п'ятого покоління і загальної незавершеності проекту, поки дана пропозиція, очевидно, залишається малопривабливою для турецького лідера.
Втім, інші зразки російської військової авіації, мабуть, також не викликали особливого інтересу у турецького лідера.
Огляд експозицій
Китай
Апогеєм російсько-китайського співробітництва, продемонстрованого на МАКС, стала презентація широко фюзеляжного далеко магістрального літака CR929. Це перспективний літак для цивільної авіації. Максимальна дальність польоту, у залежності від моделі, становить 10 – 14 тис. км. Також, від типу моделі залежатиме кількість посадкових місць для пасажирів, 230–320 пасажирів.
Літак повинен оснащуватись двигунами російського виробництва ПД-35, що розроблено АТ «ОДК-Авіаційні двигуни». Оскільки серійне виробництво російських двигунів заплановано на початок 2028 року, що на кілька років пізніше від запланованої дати початку серійного виробництва літаків, перші моделі літаків будуть оснащуватись іноземними двигунами компаній General Electric або Rolls-Royce.
CASIC
Китайська компанія CASIC представила під час салону лазерний комплекс моніторингу повітряної обстановки LW-30. Комплекс здатний виявляти цілі на відстані до 25 км, променем потужністю 30 kW. Радіус виявлення цілей 200-4000 м.
Aviation Industry Corporation of China (AVIC)
Ще одна китайська компанія, яка спеціалізується на виробництві літаків представила під час салону літак амфібію AG600 »Jiaolong». Літак призначений для гасіння лісових пожеж, проведення розвідки морського простору, проведення рятувальних операцій та інше.
AG600 оснащений радянським двигуном АИ-20, китайський аналог WJ-6, розробленим у середині 20 століття.
Chengdu Aircraft Industry Group
Родзинкою салону стала продукція дочірньої компанії AVIC, Chengdu Aircraft Industry Group. Компанією було представлено безпілотник Wing Loong ІІ, який за неофіційними даними є повною копією американських безпілотників Predator та Reaper.
БпЛА може виконувати широкий спекрт завдань у залежності від оснащення, включно із застосування зброї.
Тривалість автономної роботи 20 год. Дальність польоту 4 км. Вантажопійомність 100 кг. Максимальна швидкість польоту 280 км/год.
БпЛА може оснащуватись оптичним обладнанням для проведення розвідувальних операцій. Також, комплекс може бути оснащеними ударним озброєнням: авіаційними бомбами та ракетами класу «повітря-земля».
Окрім безпілотних систем компанія також представила винищувач-бомбардувальних 4 покоління JF-17 Thunder, розроблений у кооперації із пакистанським підприємством Pakistan Aeronautic Complex.
Літак створено на базі радянського літака Міг-21, який вироблявся в КНР. JF-17 оснащується силовим агрегатом WS-13, що є копією радянського авіаційного двигуна РД-93.
Незважаючи на те, що літак сконструйований на базі літака минулого століття, платформа оснащується сучасною цифровою авіонікою та системами управління. На літак встановлюється радар Х-діапазону KLJ-7.
Аналогові прибори замінені на цифрові. Більшість компонентів вироблена в Китаї (РЛС, авіоніка, корпус, програмне забезпечення, озброєння).
Xi’An CCKW Development Company
Ще одна китайська компанія презентувала під час салону МАКС-2019 дрон мішень LJ-I. LJ-I є дозвуковою повітряною мішенню, яка здатна імітувати літальні апарати 4-го та 5-го поколінь.
Максимальний час польоту дрону 60 хв. Крейсерська швидкість 741 км/год. За даними конструкторів комплекс може витримувати перевантаження до 9G упродовж 30 с.
Під час салону було продемонстроване відео, де LJ-I був застосований як ударний безпілотник у складі рою, це дозволяє припустити, що даний дрон мішень має перспективу подальшого виоритсання у якості ударного БпЛА. Подібне було реалізовано Повітряними Силами США із дроном мішенню Kratos UTAP-22.
Інші учасники
Airbus одна із небагатьох іноземних компаній, хто привіз на МАКС свої новинки. Зокрема, Airbus A350-900, який вже брав участь в авіасалонах МАКС, був вперше в цьому році з елементами рішення Airbus Connected Experience. Ця система створена із застосуванням технології Інтернету речей і являє собою платформу, яка збирає і аналізує всі дані, одержувані від основних елементів салону, що дозволить поліпшити комфорт в польоті, а також взаємодія пасажирів і екіпажу.
Airbus послідовно рухається шляхом цифровізації. Наприклад, в після продажному обслуговуванні використовується система Skywise, яка помічає дрібні несправності ще до того, як спрацьовує відповідний датчик. Той же A350 за один рейс виробляє близько 800 гігабайт даних, що дозволяють виявити мікрооткази.
У Airbus в Росії, крім А350, далекосяжні плани. Компанія хотіла б продати країнам СНД, включаючи Росію, в найближчі 20 років приблизно 200 лайнерів А321, унікальних тим, що це, хоч і вузькофюзеляжний літак, але має величезну дальністю польоту. Як наслідок, він стає економічно більш вигідним, ніж важкі широкофюзеляжні лайнери. В ході авіасалону на різних заходах представники Airbus не раз підкреслювали важливість проектів, що реалізуються інженерним центром Airbus в Москві - ECAR, а також спільним з Росією підприємством «Сінертек» (створеним з АТ «Російські космічні системи») - виробляє космічне обладнання.
Крім Airbus свої новинки представили: Embraer з його близькомагістральним E-195E2 в забарвленні Tech Lion, легкий літак Piter M500 і бізнес-джет Pilatus PC-24. Особливість останнього в тому, що він може базуватися на ґрунтових аеродромах. В цілому, на цьому все іноземні новинки закінчуються.
Читайте також: Закон уповільненої (вибухової?) дії
