Чи випадково збито літак МАУ в Ірані?

Українська сторона наполягає на праві забрати «чорні скриньки» з Боїнга авіакомпанії МАУ, збитого біля Тегерану
Чи випадково збито літак МАУ в Ірані?
3

Незважаючи на те, що Іран визнав провину в тому, що «випадково збив український літак» є всі підстави вважати, що певні сили в Ірані можуть бути не зацікавлені в тому, щоб відкрилась вся правда про причини катастрофи українського літака.

Чого побоюється українська сторона?

Ввечері в неділю 02 лютого ц.р. у інтерв'ю ТСН.Тиждень Президент України Володимир Зеленський заявив, що Іран запросив українських фахівців для розшифровки бортових самописців зі збитого літака МАУ. За словами Зеленського, українські фахівці можуть полетіти до Ірану вже 3 лютого ц.р.

Читайте також: Останній шанс: СНВ - ІІІ

«Вони запрошують вже у понеділок летіти до них в Іран. Відверто кажучи, ми цього дуже боїмося, тому що можуть запросити наших фахівців до їхньої лабораторії, але вже тоді нам наші спеціалісти сказали, що технічно вони не готові до правильного, правдивого розшифрування. Я боюсь, що іранці можуть залучити наших фахівців, мовляв, давайте тут, на місці розшифруємо, а потім скажуть: навіщо вам тепер «чорні скриньки», - сказав Зеленський.

Водночас, Президент заявив, що Україна й надалі хоче отримати «чорні скриньки» для розшифровки. «Ні, ми хочемо взяти ці скриньки, і про це ми говорили з представником іранської сторони, і він сказав: «Якщо ми не зможемо їх розшифрувати, ми їх вам віддамо». Я сказав: «Мені ваш президент теж давав слово, що ми будемо допущені до будь-яких предметів, до будь-яких доказів і зможемо взяти «чорні скриньки», - розповів Володимир Зеленський.




Він додав, що у разі, якщо українські фахівці летітимуть в Іран, вони повинні мати мандат, що за неповного розшифрування на місці можуть забрати «чорні скриньки».

Чим можуть бути викликані такі емоційні заяви Президента України можна лише здогадуватись, але зрозуміло одне – що ці причини є дуже вагомими. Чітко можна сказати, що це може бути пов’язано зі вмістом «чорних скриньок» українського пасажирського літака Boeing-737 і з тим, щоб гарантовано отримати до нього доступ.

Заява Президента України з’явилась на тлі суперечливих заяв представників іранської сторони стосовно передачі «чорних скриньок» з літака рейсу PS752, а також отриманих українськими спецслужбами нових матеріалів, що можуть свідчити про нещирість іранської сторонни. Основною причиною цієї суперечливості заяв різних іранських чиновників, що лунали з моменту катастрофи, може бути бажання не допустити потрапляння «чорних скриньок» до України.

З усього видно, що в Ірані вже одразу після катастрофи українського літака прийняли рішення ні за яку ціну не передавати чорні скриньки будь-кому.

Зокрема, одразу після того, як стала відома новина про катастрофу українського літака в Ірані, 8 січня ц.р. Організація цивільної авіації Ірану заявила, що не передасть компанії Boeing «чорні скриньки» літака МАУ.

Через три дні після катастрофи Іран визнав, що збив літак помилково. Відповідальність за аварію авіалайнера взяв на себе іранський військовий підрозділ Корпус вартових Ісламської революції. А вже до 15 січня ц.р. включно Іран мав відправити в Україну «чорні скриньки», однак цього не сталось.

17 січня ц.р. стало відомо, що доступ до бортових самописців «на місці» отримає спільна група експертів з Канади, України та Ірану. 18 січня глава іранської комісії з розслідування авіаційних подій Організації цивільної авіації країни Хасан Резаїфар заявив, що Іран передасть в Україну чорні скриньки з літака МАУ. Посадовець сказав, що в Києві бортові самописці спробують розшифрувати з використанням досвіду Канади, Франції і США, а якщо не вдасться, їх надішлють у Францію. Однак 19 січня ц.р. Резаїфар спростував своє ж твердження, повідомивши, що фахівці спробують розшифрувати чорні скриньки в Ірані.

В цей же день, 19 січня ц.р., іранська державна новинна агенція IRNA також повідомила, що Іран наразі не планує передавати чорні скриньки Києву.

Ще через тиждень, 26 січня ц.р іранське агентство Tasnim розповсюдило заяву члену парламентського комітету з розвитку іранського меджлісу Фараджулли Раджабова про те, що Іран не має планів передавати бортові самописці Україні. «Бортові самописці українського лайнера, що розбився під Тегераном, залишаться в Ірані і будуть розшифровані на іранській території», - зазначив тоді іранський парламентар. За його словами, «вивченням інформації, що знаходиться в «чорних скриньках», займеться іранське Міністерство доріг та міського розвитку».

«Наша (іранська - ред.) політика полягає в тому, щоб «чорні скриньки» залишилися тут (в Ірані - ред.) і тут же були розшифровані», - зазначив Раджабов.

Подібні суперечливі заяви з боку представників Ірану могли бути спричинені тим, що в керівництві Ірану не має одностайності стосовно можливості та необхідності повернення скриньок до України, як країни, що має на них повне право відповідно до діючих міжнародних договорів, підписантом яких є також і Іран. Більш того, в Ірані є сили і, що більш важливо причини, які можуть створювати усілякі перешкоди для того, щоб бортові самописці потрапили до рук українських та міжнародних фахівців. І саме з цим можуть бути пов’язані побоювання, що висловлені Президентом України 02 лютого ц.р. – саме зі стійким небажанням Іранської сторони з якихось причин передати «чорні скринки» їх законному власнику.

Отриманий українською розвідкою запис переговорів диспетчера з з іншим літаком, пілот якого здійснював захід на посадку до аеропорту Тегерану і став випадковим свідком збиття українського літака, однозначно свідчить про те, що від моменту катастрофи іранська сторона знала про дійсні причини цієї катастрофи і з якихось причин це приховувала.

Що може приховувати влада Ірану?

Суперечливі заяви представників Іранської влади стосовно долі «чорних скриньок», як і те, що ця доля наразі поки не вирішена, можуть свідчити про те, що не все може бути гладко з версією стосовно випадкового збиття представниками КСІР українського літака Boeing 737-800 рейсу PS752 авіакомпанії МАУ. Більш того, ця версія може кардинально не відповідати дійсності і літак міг бути знищений не випадково, як заявляли представники влади Ірану, а навмисно.

Значні сумніви викликають пояснення іранського військового керівництва, що бойовий розрахунок російського зенітно-ракетного комплексу (ЗРК) «Тор-М1» був збитий випадково, що причиною трагедії став саме «людський фактор».

Справа в тому, що «Тор» це складна високотехнологічна і коштовна зброя до експлуатації якої допускається лише професійний і підготовлений персонал. Адже цей ЗРК призначений для прикриття і захисту стратегічно важливих об’єктів (або перших ешелонів військ) від крилатих або керованих ракет, керованих бомб, безпілотних апаратів, літаків, гелікоптерів. До того ж, він може працювати у автоматичному, напівавтоматичному та повністю ручному режимах, що також потребує певних навичок та вмінь. «Тор» має на озброєнні вісім керованих зенітних ракет 9М330 з твердим паливом, які вражають цілі на відстані до 12 км і на висоті до 6 км. Це, в свою чергу, вимагає швидкої реакції з боку екіпажу на зміни в тактичній обстановці. Тим не менш, саме ця російська зброя іранської армії стала причиною загибелі українського літака Boeing 737-800 рейсу МАУ «Тор».

Аналіз розповсюдженого в мережі Інтернет відео, що було знято в селещі Эсфандабад (на північ від місця пуску ракет), на якому могло зафіксовано пуск та потрапляння в літак двох зенітних ракет говорить про те, що інтервал між пусками складав 23 секунди. Це може бути підтвердженням того, що літак знищували навмисно та гарантовано. Адже в дійсності комплекс здатний з легкістю обстрілювати цілі 1-2 ракетами з різницею всього у кілька секунд. Це значно збільшує ймовірність ураження цілі. Про що це може говорити? Щонайменше про те, що у оператора був час після запуску першої ракети оцінити ситуацію та прийняти більш обдумане рішення. Цілком очевидно, що для ураження такої цілі як літак Boeing 737-800В недостатньо однієї ракети від ЗРК «ТОР-М1». І це напевно було зрозуміло екіпажеві комплексу, який здійснив другий залп по пасажирському літаку. Тобто виходить запуск, щонайменше другої ракети був не випадковим і комплекс не переводився у цілком автоматичний режим.

Наступний момент, який також викликає запитання, це робота екіпажу з даними з радарів ЗРК. Справа в тому, що «ТОР-М1» оснащений двома радіолокаційними станціями - виявлення та наведення. При цьому РЛС виявлення має роздільну здатність не гірше 1.5-2.0 градуси по азимуту, 4 градуси по куту місця та 200 м по дальності. Максимальні помилки визначення координат цілі складають не більше половини зазначених величин, а застосування цифрової обробки сигналу забезпечує надійне виявлення як швидкісних, так і малорухливих цілей в складних умовах. Все це дозволяє станції виявляти з ймовірністю не менше 0.8 на дальності 25-27 км літаки тактичної авіації типу F-15, що летять на висотах від 30 до 6000 м. Не кажучи вже про такий об’єкт як пасажирський літак, який має значно більші габаритні розміри, а значить і ефективну поверхню розсіювання (ЕПР). Отже екіпаж завдяки можливостям даного радару міг щонайменше спостерігати цілі, які злітають з цивільного аеропорту Тегерану і летять на виліт з країни по традиційним авіаційним коридорам. Адже за публічно поширеними даними комплекс перебував в районі 8-10 миль (13-16 км) від враженої цілі, яка кілька хвилин назад злетіла з аеропорту.

ЗРК "Тор-М1" зі складу ЗС Ірану
ЗРК "Тор-М1" зі складу ЗС Ірану

Також залишається не зрозумілим, як бойовий розрахунок міг «сплутати» пасажирський літак з літаком тактичної авіації чи з крилатою ракетою. Адже можливості радарів «Тор-M1» дозволяють операторові побачити відмінності ЕПР цих об’єктів. А вони відрізняються кардинально. ЕПР літака винищувача щонайменше в 4-6 разів менша за пасажирський.

Крім того, є певні відмінності і у інших показниках, які також були доступні екіпажу ЗРК – зокрема швидкість. Так, коли літак відриваються від смуги швидкість лайнера, наприклад Boeing 737 становить 220 км/год. Щоправда, надалі швидкість поступово зростає, однак все ж таки, на початковому етапі польоту вона не досягає тих показників з якими летять крилата ракета чи літак тактичної авіації, і є дещо меншою.

Чому, маючи всі ці дані, екіпаж ЗРК вирішив збити пасажирський літак і саме український, який згідно даних Flightradar24 та МАУ, летів за строго визначеним маршрутом, не зрозуміло. Адже решта 19 лайнерів, які вилетіли з Тегерану в межах декількох годин після того, як Іран випустив ракети на військові бази в Іраку, не зазнали жодних атак Мимоволі, напрошуються відповідь, що все це не випадково, як про це говорять іранські чиновники та військові. Або екіпаж був не місцевим і мав чітке завдання по знищенню саме цього літака. Або навпаки екіпаж був іранським та виконував завдання із нейтралізації в літаку небезпечної для влади ІРІ особи. І нарешті, можливо комплекс взагалі керувався дистанційно, адже в ньому є режим централізованого управління начальником ППО дивізії або командиром зенітно-ракетного полку. В такому випадку, хтось умисно це зробив, щоб дестабілізувати ситуацію в країні та регіоні.

ТСН.Тиждень отримав від спецслужб сенсаційний доказ - запис перемовин диспетчерської аеропорту Тегерана та другого пілота літака іранської компанії "Асеман Ейрлайнз". Людина за штурвалом іранського лайнеру бачила і пуск ракети, і вибух. Цей запис доводить – іранці бачили ракету від моменту пуску, і до того, як вона влучила в український літак.

Післямова

Якщо шукати відповідь на запитання, кому вигідно дестабілізувати ситуацію в цій частині світу, то довго це робити не прийдеться. РФ – один з найбільш зацікавлених у цьому гравців. Поряд із стратегічною зацікавленістю Москви у зниженні впливу Ірану в регіоні та посилення його залежності від Росії, одним з найбільш суттєвих чинників тут є економічний. Нестабільність в регіоні напряму веде до зростання цін на нафту і підвищення можливостей РФ. Крім того, невизначеність зі справою збитого в небі Ірану українського літака може бути вигідною для РФ, особливо на тлі того, що факт того, що Іран офіційно визнав свою провину в катастрофі суттєво похитнула міжнародні позиції РФ в справі по MH-17, що вже незабаром розглядатиметься кримінальним судом в Нідерландах. Тож не слід виключати і те, що усілякі радники різного штибу можуть відмовляти іранських посадовців від передачі чорних скриньок. Ще більш чітких обрисів справі може надати і потенційна можливість РФ використати російську ЗРК на власну користь і бути в числі режисерів цієї трагедії.

З огляду на все це, а також на те, що через маніпуляції іранських посадовців довкола питання відправки до України «чорних скриньок» до влади Ісламської Республіки Іран зростає міжнародна недовіра, найбільш прийнятним все ж таки було б для Тегерану продемонструвати максимальну відкритість до розслідування даної справи і намагатися грати власну роль, а не навіювану ззовні, зокрема і з РФ, яка може використати поточну ситуацію задля досягнення власних інтересів. Є висока ймовірність того, що відповідь на запитання «Чому збили український літак?» може відкрити нові шари цієї справи і нових дійових осіб. І це на тлі зростаючої впевненості представників України в тому, що літак був збитий навмисно...

Тарас ХОРТИЦЯ

Читайте також: Як "Козаки" за ціну воювали: Нові деталі про поставки бронемашин до війська