“Станом на сьогодні безпекова ситуація в Чорноморському регіоні залишається нестабільною, і тенденції до її покращення, на жаль, немає… Придністров’я, Крим, Донбас, Осетія і Абхазія – це критичні точки, на які спирається РФ, і фокусується вся увага для перекидання і проєкції сили на Середземномор’я і Східну частину планети. Обмеження доступу для конкурентів у світі — це завдання Кремля”, – заявив Воронченко.
За словами адмірала, нарощування Росією сили в Чорноморському регіоні розпочалося з 2003 року, коли був підписаний договір між Україною та РФ про спільне використання Азовського моря. Договір передбачає обмеження для заходу сюди кораблів третіх країн. Аналогічний договір у 2018 році щодо Каспію підписали п’ять країн.
Читайте також: Мінна загроза на морі
“І там Росія переслідує свої інтереси, адже саме з Каспію були випущені перші калібри по Сирії”, – зазначив Воронченко, додавши, що з Криму забезпечується театр бойових дій у Сирії, Лівії, Африці.
Посилення військової присутності
За інформацією командувача ВМС, Росія переплановує свої активи для досягнення максимального ефекту в Середземному морі і для подальшого розповсюдження впливу на інші регіоні. “Цифри кажуть самі за себе: з усього нового обладнання і озброєння флоту, 60% отримав Чорноморський флот, 20% – Балтійський флот, і по 10% відповідно Північний та Тихоокеанський флот. Тобто Путін акумулює увагу на Чорному морі”, – підкреслив командувач.
Воронченко навів статистику посилення військової присутності РФ у Чорноморському регіоні та загроз для України. “Практично за 6 років Росія переозброїла весь корабельний склад. Замість 29 кораблів уже – 42, із них 12 є носіями ракетної зброї. Сумарний залп на сьогодні ракетами “Калібр” становить 72 пуски, а якщо брати до уваги і Каспійську флотилію, і береговий компонент – комплекси “Бастіон” та “Бал”, – то він становить приблизно 120 ракет. А до 2022 року цей сумарний залп, за нашими прогнозами, буде доведено до 168 пусків”, – спрогнозував Воронченко.
Крім того, в Криму Росія розмістила сім підводних човнів, шість із яких є сучасними та дуже ефективними. Так само росіяни посилили сухопутний компонент. “Показники засвідчують, що росіяни в кілька разів наростили сухопутний компонент. Там створений 22-й Армійський корпус і є прогнози, що армійський корпус буде перетворений на 22-у Армію”, – повідомив адмірал.
Якщо протикорабельних комплексів у Криму раніше взагалі не було, то нині вони присутні в складі 15-ї протикорабельної бригади. Так само нині по всьому Криму спостерігається дуже потужний авіаційний компонент, представлений усіма типами авіації: бомбардувальна, штурмова, винищувальна, розвідувальна і протичовнова.
Стосовно протиповітряної оборони
За словами Воронченка, росіяни переоснастили її новітніми комплексами С-400, які розкидані практично по всьому Криму.
Головнокомандувач згадав захоплення у 2014 році платформ та родовищ, будівництво Керченського мосту, перекидання сил з Каспійської флотилії до Азовського моря, заборону вільного судноплавства у 2018 році, перекриття у 2019 році чотирьох ділянок у Чорному морі під час проведення багатонаціональних навчань, що створило перешкоди для цивільного судноплавства. Всі ці дії негативно впливають на економіку України.
На думку Воронченка, РФ має великі геополітичні інтереси в Чорноморському регіоні, які ведуть до її панування тут. “Росія прагне консолідувати свої сили в трикутнику Каспій-Азов-Чорне море.
Для якої мети? Накрити “парасолькою” Кавказ, примусити Україну відмовитись від моря, для стратегічного панування над Україною та її союзниками в Чорному морі, а також, якщо брати таке геополітичне поняття, – для блокування китайських проєктів на Захід. І безпосередньо — це просування сили через Середземне море в Західну Азію”, – заявив адмірал.
Він також нагадав, що з відкриттям Турецького потоку Росія встановила гідроакустичні станції вздовж усього Турецького потоку і “бачить, що робиться під водою”. Аналогічний рубіж вона створила з Тарханкута, встановивши тотальний спостережний контроль за суднами, які йдуть до портів Чорного моря України.
Читайте також: Ліга оборонних підприємств: підсумки року зі знаком питання
