В епоху легкодоступних і багаточисельних джерел інформації, саме її достовірність є проблемою номер один. Як бути впевненим у тім, що перед нами не фейкова новина, або як знати, ким насправді є наш співбесідник у соцмережах. Проблема стає гострішою, коли мова йде про військових. Інформація про них часом має секретний характер, а поводяться вони так само, як і інші користувачі соцмереж. Аби з’ясувати, які все-таки небезпеки криються в соцмережах для військових, і виявити рівень їх медіаграмотності, АрміяІнформ провела власне дослідження на цю тему.
За сприяння Головного управління морально-психологічного забезпечення ЗС України, у грудні 2019-го опитано 6500 діючих військовослужбовців ЗСУ методом анкетування. Вік військових коливався від 19 до 57 років. Серед опитаних – бійці, які регулярно виконують бойові завдання на передовій: розвідники, гранатометники, радіотехніки, навідники бойових машин, оператори станцій, водії, санітарні інструктори й багато інших спеціалізацій. Cаме їхні відповіді нас цікавили найбільше, адже в сучасній війні, успішно відбиваючи атаки противника в полі, в інтернеті військові, не усвідомлюючи загрози, можуть бути абсолютно безпомічними перед ним. Отримані результати дали змогу побачити, як часто і як саме бійці використовують соцмережі, де найбільше черпають інформацію та чи мають певні знання щодо діяльності ворожих акаунтів у соціальних мережах.
Читайте також: Українська розвідка: шляхи до вдосконалення
Майже 70% військових щодня відвідують соцмережі
Майже 70% опитаних військовослужбовців щодня відвідують соціальні мережі. Щонайменше близько 44% опитаних проводять там до 2 годин. Переважна більшість з них використовує соціальні мережі як спосіб отримання інформації про події у світі, Україні, Армії (65,9 %), а не як канал спілкування з друзями (34,1%).
Враховуючи сучасні тенденції розвитку соцмереж і маніпулятивних технологій, наведені цифри говорять, що військові ЗСУ як цільова аудиторія є легкодоступною саме в соціальних мережах. Це зі свого боку несе певні загрози, але й водночас може бути ефективним каналом для реалізації комунікації вищим військовим керівництвом ЗСУ з особовим складом.
Лише 46.1% військовослужбовців уміють розрізняти фейкові сторінки
Приблизно щотретя людина у мережі Facebook не існує взагалі. Інтернет-технології породили безліч дивних створінь: тролів, ботів, кракерів, фоловерів, серферів, ельфів та інших віртуальних істот, які існують у вигляді окремих акаунтів і «мешкають» у групах, пабліках, на мережевих сторінках та в коментарях. Їхнє основне призначення – здійснювати потужні вкидання інформації у вигляді чуток, дезінформації та інших шкідливих видів контенту.
Для розуміння небезпеки цих віртуальних «істот», варто пригадати хрестоматійний приклад роботи троля ‒ псевдоукраїнського патріота «Степана Мазури» 2015 року. Під цим ніком ховався російський інформаційний диверсант Сергій Жук. Цей персонаж створив потужну мережеву структуру з найпопулярніших в Україні соціальних мереж, форумів, блогів, прив’язався до провідних порталів та активно розкручував ідею третього Майдану. «Степана Мазуру» виявили легко, за ІР-адресою. Та він особливо й не ховався, діючи з Москви.
Наведені в графіку дані щодо військових демонструють, що приблизно 20-27% військових не вміють розрізняти фейкові сторінки в мережі. Ще 26,4% ‒ думають, що вміють, проте говорять невпевнено, отже на практиці може виявитись зовсім навпаки (тобто якусь частку варто додати до першої групи, які не вміють розрізняти бот-акаунти). Загалом можна зробити висновок, що приблизно від 30 до 50 % опитаних можуть несвідомо споживати інформацію з ворожих акаунтів та легко піддаватись інформаційно-психологічному впливові.
Щонайменше до 10% військових регулярно в друзі долучаються фейкові акаунти
25 % опитаних не знають, як часто до них у друзі долучаються боти, бо не завжди вміють їх розрізняти. Такі цифри підтверджують висновок, зроблений за попередніми графіками. Водночас до щонайменше 10% регулярно долучаються в друзі фейкові профілі. Такий показник, на перший погляд, не є критичним. Проте сам факт наявності в друзях ворожого акаунту несе велику загрозу з точки зору збору інформації не тільки про окремого військовослужбовця та його родину, а й цілий армійський підрозділ.
Технологія розвідки на основі відкритих джерел ‒ OSINT (Open Source Intelligence) допомагає збирати дані про дії й розташування противника у відкритих джерелах (70–80% необхідної інформації можна спокійно знайти саме там). У соцмережах обсяг такої інформації зростає до 90%.
Ще одна технологія — HUMINT (HUMan INTelligence), орієнтована на формування мережі інформаторів, які на регулярній основі надають актуальну інформацію про події, що відбуваються в певних географічних або мережевих просторах. Це здійснюється як за згодою, так і шляхом відстеження активності певних акаунтів. У Російській Федерації, наприклад, таку роботу контролюють і систематично проводять спецслужби. В Україні це переважно волонтерські проєкти, наприклад InformNapalm, який за допомогою цих технологій збирає інформацію про розташування та дії російських окупаційних військ як на території України, так і за її межами.
6,3 % опитаних військових стають об’єктами ворожого інформаційно-психологічного впливу
6,3 % опитаних військовослужбовців відповіли, що під час користування соцмережами траплялися випадки, коли з невідомих акаунтів надходили повідомлення провокативного характеру, повідомлення-погрози і спроби вивідати певну інформацію. Тобто на кожну сотню опитаних ‒ 6-7 осіб cтавали об’єктами ворожого впливу.
Торік військова контррозвідка СБУ зафіксувала численні спроби вербування представниками російських спецслужб та підконтрольних їм так званих «МГБ Д/ЛНР» українських військових через встановлення особистих контактів у соціальних мережах під виглядом осіб жіночої статі.
Ще однією поширеною тенденцію напередодні президентських виборів стало масове створення фейкових сторінок з фотографіями діючих українських військових. Там відбувалась політична агітація на користь тих чи інших кандидатів, напрямів розвитку України, а також дискредитація вищого військового керівництва.
Проти України працює близько 800 досвідчених російських тролів, здатних генерувати 10-12 млн контактів
У коментарі АрміяInform політтехнолог, фахівець із соціальних комунікацій та інформаційних війн, Олександр Курбан розповів, що в контексті російсько-української інформаційної війни проти нас сьогодні працює близько 800 досвідчених тролів, здатних генерувати 10-12 млн контактів. Це потужна сила, яка дає можливість значно впливати на інформаційне поле України. Особливо успішно вони працюють із наративами, спрямованими на розігрівання суспільства.
Також однією з тенденцій 2020-го, за словами Олександра Курбана, є діяльність різних софтів зі штучної генерації контенту, управління нетботами, моніторингу в межах «власних» соцмереж, там, де зацікавлена сторона має повний контроль. Системи захисту глобальних соціальних мереж навчилися швидко розпізнавати чужеродні софти й блокувати їх. Тому сьогодні війна точиться, передусім, за те, щоб затягнути певні цільові групи до власних соцмереж та месенджерів. Раніше в цьому плані тотальну перевагу мали США (Twitter, Facebook, Instagram) та Росія (ВКонтакте, Одноклассники, Telegram). Сьогодні дедалі активніше з ними конкурує Китай (TIK TOK, WeChat, Weibo).
39 % військових не знають, що таке верифікація сторінок у соцмережах
39 % опитаних військовослужбовців не знають, що таке верифікація сторінки в соціальній мережі. Це свідчить про ймовірне споживання інформації з несправжніх профілів, дубльованих сторінок, що можуть мати ворожі смисли і символи. Такий значний відсоток говорить про низький рівень медіаграмотності та інформаційної гігієни у військових підрозділах. Проведення регулярних занять з військовими, а саме пояснення алгоритмів соціальних мереж, принципів цифрової безпеки, могли б збільшити стійкість військових до інформаційно-психологічного впливу противника.
Найбільше (майже 50,9 % опитаних) черпають інформацію зі сторінок ЗМІ та відомих публічних осіб (блогерів, політиків, журналістів, військових). Ще 35% ‒ з офіційних сторінок МОУ, ГШ ЗСУ, військових частин, органів державної влади. 14,1% військових отримують інформацію зі сторінок патріотичних проукраїнських груп. З огляду на активний розвиток останніми роками такої технології інформаційної війни, як застосування мережевих лідерів думок, показник у 51 % підказує, що канал комунікації з військовими через авторитетних лідерів думок є ефективним шляхом впливу на свідомість і поведінку. Росіяни дуже активно використовують цю технологію, адже контент від окремих блогерів поширюється дуже швидко і масово. Зокрема, в Білорусі торік вони масово купували всіх, кого тільки можна, для впливу в питаннях зближення та створення єдиної держави з РФ.
Дослідження НАТО «побачення з ботом»
Влітку 2018 року Рижський центр Страткому (NATO Strategic Communications Centre of Excellence) теж провів дослідження на тему безпеки військових у соцмережах. Над військовими НАТО під час навчань провели експеримент, мета якого проста – змусити піти туди, куди вони не повинні, а саме – на побачення з дівчиною.
Як виявилося, досягти цього досить легко і військові пішли на побачення з віртуальною «пані», якої на визначеному місці не виявилось. Співробітники натовського Центру створили фейкові акаунти не тільки на сайтах знайомств, а й у популярних соцмережах. І без надмірних зусиль втерлись у довіру до відвідувачів тематичних форумів і сайтів. Із подачі працівників страткомівського центру деякі військові навіть замовляли в інтернеті товари, вказуючи свої справжні домашні адреси. Цей експеримент показав, що фахівці й самі не підозрювали – соцмережі активно використовують для пропаганди, збору інформації, тролінгу, досягнення політичних і військових цілей. Саме тому в НАТО переглядають внутрішню політику в сфері безпеки і дійшли висновку: так як відбирати смартфони у військових не вдасться, то це означає, що варто постійно навчати їх основам поведінки в соцмережах.
У РФ заборонили використання смартфонів під час служби
Уперше про результати натівського дослідження написали торік у лютому. Відтоді інтерес до нього не втихає з боку російських медіа. Нині роспропаганда розповідає, які безпомічні сили НАТО і як добре підготовлені російські військові, адже їм заборонено використання смартфонів під час служби, а для спілкування з рідними існують спеціальні приміщення.
Спілкування російських військових у соцмережах стали дуже жорстко контролювати відтоді, як розкрили задуми начальників у Кремлівській верхівці. Це стосується участі російських військових у війні на Донбасі й в Сирії. Завдяки витокам інформації через військових у соцмережах суспільство дізналось і про існування російських найманців ПВК «Вагнер» у Сирії, Лівії та Центральній Африці. Адже офіційно будь-які дані про російські втрати й інші дані по складу військових за кордоном ‒ засекречені, що вже говорити про найманців.
У гібридній війні надзвичайна сила соціальних медіа може наділяти простих людей – часто тих, хто не воює ‒ силою змінювати хід бойових дій та дискурс навколо них. Традиційно під час війни інформаційні операції підтримують воєнні дії на полі бою, але сьогодні, як показує досвід війни на Сході, часом бойові дії на місцях мали на меті підкріплення інформаційних операцій на телебаченні й у кіберпросторі. Розуміння того, як працюють соціальні медіа, нині вкрай важливі й для військових, бо в сучасній війні, ким би ви не були – президентом, солдатом чи терористом, якщо не розумієте, як ефективно застосовувати силу нових медіа, можете виграти випадкову битву, але програєте війну 21 століття, або, принаймні, більшу її частину.
Соломія Подільська
Читайте також: "Комбайнд Резолв XIII": український вимір
