А також місцем піару Китаю, аніж місцем демонстрації передових досягнень російської авіації
Російська участь
Військовий сегмент
Ключовою подією авіасалону стала демонстрація російського важкого винищувача п'ятого покоління Су-57Е (експортний варіант). Скоріш за все був представлений варіант розроблений спільно з індійськими спеціалістами для потреб збройних сил Індії.Особливістю даного експортного варіанту є використання індійських систем управління та програмного забезпечення.
Читайте також: МАКС-2019: політика vs авіація. ч.1
На МАКС також активно демонструвався Су-35С покоління 4 ++, що вже прийнятий на озброєння і пройшов успішне випробування в Сирії.
Очікувана льотна демонстрація російської легкого військово-транспортного літака Іл-112В, який повинен замінити застарілий Ан-26, так і не відбулася. Проект транспортника Іл-112В реалізується вже близько двадцяти років, а перший дослідний зразок був протестований тільки в березні 2019 року.
Іл-112В – це перспективний російський легкий транспортний літак нового покоління, оснащений модернізованим турбогвинтовим двигуном ТВ7-117СМ, розроблений російською компанією «Клімков». Вантажопідйомність 5 тон. Максимальна злітна маса 21 тона.
Максимальна дальність польоту, у залежності від завантаження літака становить від 1200 км до 2400 км.
Винищувач МіГ-35, був представлений в модифікації з активною фазованою антенною решіткою РЛС «Жук-А», а штурмовик Су-25см3 демонструвався з поліпшеним бортовим електронним обладнанням - не показали принципово нових змін.
З інших російських новинок вперше демонструвався конвертований літак-заправник Іл-78м-90А. Заправник, створений на базі Іл-76МД-90А, зберігає можливість його використання в якості військово-транспортного літака, а в перспективі він повинен стати основним паливозаправником, що забезпечує дозаправку в повітрі літаків дальньої, фронтовий і спеціальної авіації. Це перший літак-паливозаправник, вироблений в Росії в пострадянський період.
«Вертольоти Росії» вперше продемонстрували середній багатоцільовий вертоліт Ка-62 в новій конфігурації і Мі-38 з салоном підвищеної комфортності, а також військово-транспортний вертоліт Мі-38т.
Військові вертольоти були представлені зразками: Мі-24П-1М, Мі-35П і Мі-35М. Всі зразки отримали більш сучасну електроніку.
Найбільш цікавими екземплярами був макет БЛА «Мисливець» з плоским соплом. БпЛА «Мисливець» – це важкий ударний дрон. Безпілотник сконструйований за принципом летючого рила та застосування технологій стелс для зниження помітності.
На сьогодні детальна інформація щодо дрону відсутня. Натомість на виставці макет був обладнаний двигуном із плоским соплом, на відмінну від дослідницького екземпляру.
ГК «Кронштадт» вкотре показала Оріон-Е. Дещо несподіваним став показ Оріона в протипожежному виконанні зі спеціальними протипожежними бомбами.
Оріон-Е – це багатоцільовий БпЛА із можливістю корисного навантаження до 200 кг., тривалістю автономної роботи до 24 год. Радіус дії 250 км.
Також було представлено повнорозмірний макет БпЛА «Сіріус». Він за своїми технічними параметрами має більше корисне навантаження, до тони. Тривалість роботи збільшена до 40 год.
Цивільний сегмент
Громадський сектор став найпомітнішою частиною і статичної, і льотної програми. Основна увага була прикута до презентації нового російського вузькофюзеляжного лайнера МС-21-300 ( «Магістральний літак XXI століття»).
Держкорпорація «Іркут», що входить до складу ОАК і є розробником МС-21, привезла на МАКС три дослідних екземпляри літака. Презентація цього пасажирського лайнера, який розглядається Росією як прямий конкурент Boeing 737 і Airbus 320, мала відбутись ще на МАКС-2017.
Як і Superjet, МС-21 повинен був складатися частково з іноземних комплектуючих. Зокрема, всі три примірники, які побачили гості МАКС цього літа, були обладнані американськими двигунами виробництва Pratt & Whitney. Ті лайнери, що надійдуть в серію (за планом у 2021 році), повинні бути оснащені вже російськими ПД-14. Розробник новітнього російського двигуна - «ОДК-авіадвигунів», виробник - «ОДК Пермські мотори».
Попередні замовлення на МС-21 вже складають 285 літаків, з них 175 - тверді контракти. Основним споживачем нового російського авіалайнера стає, як і в випадку з Superjet, компанія «Аерофлот». Ще до авіасалону «Аерофлот» замовив 50 лайнерів і планує підписати контракт на 35 машин до I кварталу 2020 року. В ході авіасалону вдалося збільшити портфель замовлень на МС-21 тільки на 20 літаків. П'ять з них вирішила придбати авіакомпанія «Якутія», десять - казахстанська Bek Air. Замовник ще п'яти - не розкривається.
Окремий інтерес на МАКС викликали турбогвинтові літаки Іл-114-300, призначені для місцевих авіаліній. Компанія «Іл» підписала угоди про наміри на 16 літаків. Їх затребуваність залишається, тим не менш, локальною.
В цілому, перспективи російських цивільних літаків як і раніше невизначені. При відносно низькій каталожній вартості, лайнери програють своїм конкурентам - Boeing-737 та Airbus A320, - в післяпродажному обслуговуванні. Поки незрозуміло, яка ситуація складеться з МС-21, і, до речі, з китайським COMAC C919, який також намагається вбудуватися в цю лінійку.
На МАКС також було видно, що концерн Airbus намагається остаточно отримати перевагу над своїм основним конкурентом. Поки Boeing оговтується від ситуації з 737MAX - Airbus відмінно виступає на Ле Бурже, укладаючи твердий контракт відразу на 100 машин (Boeing, справедливості заради, теж уклав контракт на продаж двохсот 737MAX, але поки мова тільки про «м'які» замовленні, а не про твердий контракт).
Космічний сегмент
Досить малопомітною стала космічна частина. Роскосмос, як і підприємства, що входять до його складу, організували свою експозицію, але ніяких помітних контрактів укладено не було.
З новинок була участь у виставці Центру підготовки космонавтів імені Гагаріна. На стоянці можна було побачити літак Іл-76МДК, призначений для тренувань космонавтів в умовах невагомості. Там же був представлений навчально-тренувальний винищувач L-39, який використовується для відпрацювання дій при стикуванні космічних кораблів в ручному режимі
Роскосмос також представив на салоні модернізований варіант двигуна РД-171М, РД-171МВ, для першого ступеня радянської ракети «Енергія».
Контракти, що було укладено
Основна маса угод була підписана між російськими виробниками та російськими державними та приватними компаніями. Контракти з іноземними замовниками більше орієнтувалися на сервісне обслуговування, підготовку льотного складу та модернізацію техніки.
Значну частину підписаних угод складають різні декларації, протоколи про наміри та «м'які» замовлення, що є більше іміджевим, ніж конкретним досягненням.
Частина угод, в основному по військовій лінії, не була висвітлена у ЗМІ. Так, наприклад, за неофіційно інформацією Росія і Алжир підписали контракт на поставку 14 винищувачів МіГ-29М2 та 14 винищувачів Су-30МКА, а також модернізацію інших російських винищувачів, які перебувають на озброєнні країни під час салону.
З інших помітних угод - угода, укладена холдингом «Вертольоти Росії», «Промсвязьбанком» і «Конверс Авіа» (підписана в присутності Заступника голови Уряду РФ Юрія Борисова) про співробітництво в галузі поставок нової вертолітної техніки російського виробництва.
Одним з найбільших на МАКС став контракт на «Ансат». Зокрема, «Вертольоти Росії» і авіакомпанія «Полярні авіалінії» уклали контракт на поставку семи модернізованих вертольотів «Ансат». Поставки планується почати з 2021 року. Легкий багатоцільовий вертоліт «Ансат» розроблений російською компанією Казанський авіаційний завод, що входить до складу вертольотобудівного холдингу «Вертольоти Росії».
Розробник легкого багатоцільового вертольота VRT500, конструкторське бюро «ВР-Технології» (також входить в «Вертольоти Росії»), уклав дилерську угоду з малайзійської компанією Ludev Aviation, яка висловила намір придбати п'ять вертольотів. Очікується, що перші поставки відбудуться у 2023 році.
«Новікомбанк» підписав ряд угод про фінансування проектів з такими дочірніми компаніями Об’єднаної авіабудівельної корпорації як «Іркут» і ПАТ «Авіаційний комплекс ім. С.В.Ильюшин».
Угоду про співпрацю підписали АТ «ГКНПЦ ім. М.В. Хрунічева «і Boeing. Йшлося про продовження контракту з підтримки експлуатації функціонально-вантажного блоку «Зоря» Міжнародної космічної станції. Також Центр Хрунічева буде виконувати роботи з модернізації конструкції модуля з метою розширення його технічних можливостей.
Паралельно Boeing і Фонд «Сколково» уклали угоду про співпрацю в сферах дослідження авіаційного навчання і людського фактора, ефективного використання великих масивів даних, а також машинного навчання і штучного інтелекту.
У порівнянні з МАКС-2017, загальна сума контрактів була навіть нижче - трохи більше 250 млрд рублів в цьому році проти 400 млрд рублів в позаминулому. І це як і раніше не можна порівняти з провідними авіасалонами світу. На Ле-Бурже-2019 тільки концерн Airbus підписав контрактів на суму 44,3 млрд євро. Комерційні підсумки МАКСа як і раніше обчислюються, в основному, двозначними цифрами, жодного по-справжньому великого контракту укладено не було. Більш того, російські аерокосмічні компанії з маркетингових міркувань, як і раніше підписують значну частину контрактів із зарубіжними замовниками на майданчиках зарубіжних авіасалонів. В результаті основна частина угод - це сервісні контракти, угоди по обслуговуванню і т.п. Не в останній мірі через це рік від року скорочується і число іноземних експонентів-новинок на МАКСі.
Висновки
Незважаючи на санкції салон МАКС намагається притягувати до участі, окрім російських виробників, також і іноземних учасників.
Цього року, основну увагу було прикуто до вже всім відомих радянських експонатів вироблених в Росії, а також до передових розробок країн світу. Значну частину салону становили цивільні експонати.
МАКС-2019 став майданчиком для демонстрації особистих амбіцій лідерів РФ Володимира Путіна та Туреччини Реджепа Ердогана, але, це більше пов’язано з політичними аспектами ніж економічними. За оцінками експертами суттєвого пожвавлення економічних відносин двох країн у високотехнологічних сферах очікувати не слід, хоча деякі російські експерти говорять про можливість того, що Туреччина слідом за придбанням комплексів ППО С-400 може розглядати придбання сучасних російських винищувачів. У якості одного з найбільш ймовірних варіантів називається придбання Туреччиною російського важкого винищувача Су-35С покоління 4 ++, який вже прийнятий на озброєння і пройшов успішне випробування в Сирії. При цьому не виключається варіант за якого може передбачатись локалізація частини виробничого ланцюжка виробництва російських винищувачів в Туреччині, що може бути запропоновано російським керівництвом на противагу вилучення США Туреччини з виробничого ланцюжка по виробництву F-35 у якості «покрання» за купівлю С-400 у РФ.
Китай, продовжує нарощувати свою присутність на заході і цього року вже виступив його співорганізатором. З огляду на те, що по ряду об'єктивних причин організувати експозицію, яку можна порівняти з МАКС, але на інших авіасалонах, для китайських виробників не представляється можливим, використовуючи цю рідку можливість, китайські компанії, що діють у авіаційній галузі продемонстрували на МАКС-2019 цілу лінійку пілотованих та безпілотних авіаційних засобів, лазерний протиповітряний комплекс, а також низку дронів різних типів.
Безпілотна авіація на сьогодні є обов’язковим елементом будь-якої виставки. І на МАКС 2019 було продемонстровано масштабні напрацювання КНР в даній галузі та перспективи створення нових безпілотних систем, які здатні виконувати завдання 21 століття.
Говорячи про нібито іноваційність салону, як це стверджувалось у російських ЗМІ, слід зазначити, що єдиним дійсно сучасним експонатом був СУ-57. А з огляду на актуальні світові досягнення у авіаційній галузі на цей час і його вже досить важко назвати інноваційним. В більшості ж випадків та продукція, яка була представлена на заході як нова базується на технологіях минулого століття.
З огляду на контракти, які були підписані та продукцію, що була представлена, за результатами роботи МАКС-2019 можна констатувати, що авіаційна галузь РФ катастрофічно страждає від введених проти неї міжнародних санкцій. Зокрема, слід зазначити, що Росія у авіакосмічній сфері наразі потребує участі третіх сторін з метою залучення додаткового фінансування та передачі технологій. В іншому випадку у середньостроковій перспективі є великі ризики критичного відставання галузі і її поступової деградації. Зважаючи на це, можна відмітити, що для РФ салон МАКС є вагомим майданчиком для задоволення власних потреб за допомогою міжнародної кооперації.
Підсумовуючи, можна констатувати, що МАКС 2019 став все ж у більшій мірі комерційним майданчиком для іноземних представників для продажу своїх послуг та продукції РФ, а також місцем піару Китаю.
Тарас ХОРТИЦЯ
Читайте також: Авіаційна промисловість України - на бриючому польоті …
