Публікація рашистами уламків протирадарної ракети AGM-88 HARM, яку знайшли поблизу з одним знищеним зенітним ракетним комплексом армії РФ, щось на межі з фантастикою.
Якщо одразу відкинути можливість того, що рашисти просто підкинули уламки, які могли дістати у Сербії, Лівані чи взагалі з часів "Бурі у пустелі", то є лише три варіанти, але кожен з них на межі із фантастикою.
Читайте також: Повітряні Сили "засвітили" рідкісний МіГ-29МУ1 з "таємничою" модифікацією Р-27 (відео)
AGM-88 HARM в Україні
Для початку вихідні дані: маємо фото с частиною протирадарної ракети повітряного базування AGM-88 HARM. На це вказують номер деталі BSU-60 A/B, який відповідає хвостовому оперенню цієї ракети.
Але ані США, ані будь-яка інша країна-союзниця не заявляли, що передають протирадіолокаційні ракети AGM-88 HARM до України. Але наприкінці липня міністр оборони України Олексій Резніков повідомив, що в одному з пакетів американської військової допомоги на 270 млн доларів закладені "протирадарні ракети".
Пентагон у цьому пакеті заявив лише про передачу ракет до HIMRAS. Це дозволило зробити припущення, що мова йде про спеціальні ракети GMLRS з протирадарною головкою, розробку яких замовила армія США.
Але опублікований уламок від хвостового оперення ракети AGM-88 HARM. Якщо при розробці спеціальної версії ракети для HIMRAS і використовуються окремі деталі від AGM-88, то це навряд чи буде саме хвостове оперення.
AGM-88 HARM для винищувачів
Самою простою відповіддю на те, як була застосована AGM-88 HARM є базовий і традиційний варіант використання цієї ракети - пуск з винищувача. Але базовими літаками, які її використовують є лише американська трійця: F-15E, F-16, F/A-18, ветерани F-4, EA-6B, а також пан'європейські Tornado та Eurofighter. Жодного з цих літаків в Україні на озброєнні немає, як мінімум, офіційно.
Чи могла Україна потайки отримати західні літаки, коли мова ледь йде про навчання пілотів на стадії проекту фінансування - скоріше питання зі сфери конспірології.
Водночас жодного підтвердженого випадку інтеграції ракети AGM-88 HARM до літаків Су-24, Су-25, Су-27 та МіГ-29, які є у розпорядженні Повітряних Сил України - немає. А єдиний відомий проект з інтеграції західного озброєння на радянські літаки - це пропозиції ізраїльської компанії Elbit.
Зокрема у 2020 році Elbit Systems отримала від Ізраїлю усі дозвільні документи для реалізації проєкту з модернізації українських винищувачів МіГ-29. Роботи включали інтеграцію у винищувач, як ракет "повітря-повітря", так і "повітря-земля" західних зразків без зазначення типів.
Попередня домовленість про такі роботи була досягнута ще у 2019 році та передбачала оновлення 11 літаків. Через необхідність перероблення фактично аналогового МіГ-29 на "цифровий" борт з новими системами, включно з радаром, коштувала б близько 40 млн доларів за літак. Інформації щодо реалізації цієї домовленості - не існує.
А просто підвісити AGM-88 HARM до умовного радянського МіГ-29 - неможливо. Навіть просто для її закріплення на пілон необхідно якось прикріпити спеціальний утримувач, не говорячи вже про забезпечення електроживлення, обмін інформацією з ракетою від бортової авіоніки та ще безліч інших задач.
Також варто нагадати і алгоритми наведення AGM-88 HARM. Стандартним є варіант, коли дані щодо цілі закладаються у ракету з комплексу радіотехнічної розвідки літака APR-47 чи подібного. Тоді головка самонаведення атакує визначений пілотом радар. У випадку його вимкнення, політ продовжується у місце його розташування. У сучасних версіях ракети, AGM-88 може навіть увімкнути власну ГСН на активний пошук і здійснити атаку навіть рухомого ЗРК із вимкненим радаром.
Другий варіант - ракета запускається в орієнтовний район цілі, навіть дозволений пуск з кабрування для збільшення дальності польоту ракети, а там вже AGM-88 самостійно наводиться на РЛС противника, обираючи найбільш важливу ціль виходячи з закладеної бази даних щодо сигнатур частот радарів.
AGM-88 HARM для пусків з землі
В умовах коли Україна не має літаків, які здатні запускати AGM-88 самостійно, цілком логічним є можливість запуску цієї ракети з наземної установки. Для цього якраз підійде другий "автономний режим" пуску протирадіолокаційної ракети. Технічно це можливо, більше того, Ізраїль у 70-х роках аналогічно запускав повітряні протирадарні AGM-45 Shrike та AGM-78.
Відносно ракети AGM-45 Shrike для пуску з землі знадобилось додати спеціальний прискорювач. А через те, що AGM-78 була створена на базі зенітної RIM-66, енергетики ракети вистачило і для самостійного запуску. Але енергетика AGM-88 замала для ефективного старту з землі на необхідну дальність бодай у 50 км від лінії фронту, де можуть перебувати такі ЗРК як С-300.
Водночас виникає питання відносно наземної пускової. Одним з найперших кандидатів є HIMARS, але проблема в тому, що AGM-88 HARM має більш ніж значні габарити. Довжина 4,57 м., розмах крил 1,08 м., ракета GMLRS значно менша: 3,94 м. у довжину при діаметрі взагалі 227 мм. Більше того, через розмах крил AGM-88, які не складаються, взагалі не факт, що вона влізе у "пакет" HIMARS чи M270, бо навіть балістична ракета ATACMS має діаметр у 610 мм.
Тобто для пуску AGM-88 HARM з землі необхідно створити пускову і додати до ракети прискорювач. Чи реалістичний цей варіант - так, але назвати його вірогідним доволі складно, бо фактично мова йде про створення нової системи озброєння.
Водночас проект AARGM-ER, який дійсно передбачає створення і версії з наземним базуванням ракети, ще не вийшов навіть за межі тестувань повітряної версії. До того, ж вона має зовсім інші крила та фактично є новою ракетою.
Таким чином, всі варіанти можливого використання AGM-88 HARM ЗСУ співставні з величезними складнощами. Але, з огляду на все, вони були розв'язані й тепер Україна має можливість вкрай ефективно випалювати протиповітряну оборону армії РФ.
Читайте також: Рашисти вчинили "акт доброї волі" та вдарились об ракети HIMARS у Херсоні та Мелітополі
