За твердженням представників Сухопутних військ зараз у Збройних силах широко застосовуються розвідувальні БпАК, що здатні проводити оптико-електронну розвідку, тобто отримувати зображення у видимому та інфрачервоному діапазоні.
Головні питання, що потребують вдосконалення: збільшення роздільної здатності та покращення спектральних характеристик тепловізійних та відеокамер; застосування мульти- та поліспектральних камер; застосування систем зі значним оптичним збільшенням.
Читайте також: Сухопутні війська ЗСУ озвучили нарис вимог до нової легкої БМП (ексклюзив)
![PD-2](https://defence-ua.com/media/illustration/articles/5d55fa7f535de93a.jpg)
При цьому насьогодні у наших Збройних силах абсолютно відсутні безпілотні авіаційні комплекси, які могли б проводити розвідку в умовах поганої оптичної видимості: у тумані, при низькій хмарності, в дощ тощо.
![](/media/contentimages/07161ed387434ddd.jpg)
Для цього потрібні БпАК, які у своєму складі повинні мати радіолокаційні станції із синтезованою апертурою з роздільною здатністю не гірше 0,1 метра. Або радіолокаційні станції виявлення наземних та повітряних цілей.
![ACS-3](/media/contentimages/bce61ed3927ecd4b.jpg)
Також є потреба у створенні ефективного і достатньо дешевого безпілотного авіаційного комплексу електронної розвідки для виконання завдань в умовах низької хмарності.
Що стосується БпАК для артилерійської розвідки та корегування вогню, то зараз у ЗС України широко застосовується прийнятий на озброєння БпАК "Фурія" А1-СМ від компанії "Атлон Авіа". Також на виконання функцій корегування артилерійського вогню претендує і комплекс PD-2 від "Укрспецсистемз". Для всіх БпАК у цьому функціональному сегменті потрібно: підвищення точності визначення координат, необхідність набуття функції супроводження та автоматизованого розпізнавання цілей, збільшення бойового радіусу та тривалості польоту.
Для потреб артилерійської розвідки і корегування вогню також потрібне оснащення БпАК лазерними далекомірами для підвищення визначення точності координат та лазерними підсвітлювачами цілей, зокрема, під натівський (STANAG 3733) стандарт.
![Bayraktar](https://defence-ua.com/media/contentimages/9735fa6464de69e1.jpeg)
Це вкрай потрібно для застосування високоточних засобів ураження - на кшталт "Квітника" або керованих бомб від БпАК Байрактар ТБ-2 тощо.
![БпЛА Байрактар ТБ-2](/media/contentimages/ae761ed39c59356b.jpg)
Також задля збільшення універсальності БпАК функції корегування артилерійського вогню бажано також реалізувати також і у розвідувальних дронах.
У сегменті ударних чи баражуючих безпілотних авіаційних комплексів для Сухопутних військ ЗСУ найбільш оптимальні комплекси першого класу, по класифікації на межі між "мікро" і "міні". Тут варто виокремити окремі зразки, які дуже цікавлять Сухопутні війська.
Це так звана "крилата граната" – безпілотний ударний комплекс з бойовим радіусом до 5 км та з масою бойової частини до 500 г. Він необхідний для посилення бойової потужності відділення - для точного ураження тих чи інших ворожих цілей на закритих позиціях, така "крилата граната" також має застосовуватися безпосередньо у ближньому бою.
Це може бути зразок квадрокоптерного, літакового чи іншого типу. Аналоги – це американський Swithblade 300, ізраїльській Hero-20, Hero-30 тощо. Поки вітчизняні розробки у цій царині відсутні.
![Каргу](https://defence-ua.com/media/illustration/articles/fdd61b3421737c6d.jpg)
Найбільше вітчизняних та закордонних розробок у іншому класі – це дрони-камікадзе, баражуючі боєприпаси різних типів з масою бойової частини від 800 г до 10 кг і дальністю дії від 15 кг до 60 км.
Тут можна назвати – комплекс "Грім" від компаніі "Атлон Авіа", Warmate від WB Electronics, "Ластівку" від "Укрджет", версії на базі БпАК PD-2. "Тут більш-менш існує насичення ринку, ми маємо надію, що тут українські розробки будуть доведені до кінця", - заявили Defense Express представники Сухопутних військ.
![Грім](https://defence-ua.com/media/contentimages/e5461b34177c5896.jpg)
Побажання для всіх ударних дронів – збільшення бойового радіуса,збільшення точності ураження цілей, у залежності від бойової частини.
"Очевидно, що якщо буде термобарична частина, то вистачить і 3 м відхилення, якщо це частина кумулятивна, то необхідно забезпечити точність влучення хоча б у метр, якщо ми говоримо про КВО". Важливо: можливість ураження цілей під час вертикального пікірування - задля гарантованого знищення ворожих об'єктів у щільній забудові чи у лісі.
![Атлон Авіа](https://defence-ua.com/media/contentimages/c3d5f7dc61110d7e.png)
Ці дрони-камікадзе та баражуючі боєприпаси будуть призначені для забезпечення механізованих частин.
У свою чергу, для забезпечення артилерійських частин потрібні баражуючі боєприпаси літакового типу з масою бойової частини від 10 кг до 50 кг та дальністю дії від 60 до 200 км. У цьому сегменті вітчизняні розробки поки відсутні.
Також потрібні безпілотні авіаційні комплекси багаторазового застосування, які спроможі проводити дистанційне мінування місцевості або скидання засобів ураження.
Не менш важливим напрямком є розробка дронів, що придатні для транспортування вантажів до 150 кг на відстань до 15 км, БпАК-мішеней, імітаторів повітряних цілей з можливістю імітації теплових сигнатур від вертольотів, необхідні розробки повітряних ретрансляторів для радіозв’язкових систем та безпілотні авіаційні комплексів-перехоплювачі з можливістю перехоплення на висотах до 7 км.
![Сухопутні війська](https://defence-ua.com/media/contentimages/e4961e19fc906107.jpg)
Наявність БпАК у всіх цих сегментах сприятиме підвищенню боєздатності та гнучкості застосування підрозділів та частин Сухопутних військ у бойових діях.
Розробка та створення таких зразків - завдання для вітчизняної оборонної промисловості, як державної, так і приватної. При гострій потребі і відсутності пропозицій від українських компанії будуть реалізовуватись заходи щодо закупівлі закордонних зразків.
![Сухопутні війська](https://defence-ua.com/media/contentimages/c6361e1a18c370f3.jpg)
Читайте також: Чим зустрічатимуть російських окупантів або Синергія майбутніх перемог