xcounter
#

Дроно-гранати та безпілотники-транспортери: які нові зразки БпЛА терміново потрібні Сухопутним військам

Switchblade 300, баражуючий боєприпас
Switchblade 300, баражуючий боєприпас
10270

Командування Сухопутних військ Збройних Сил України здійснює аналіз існуючих та перспективних зразків озброєнь та техніки вітчизняного та закордонного виробництва задля вибору оптимальних шляхів підвищення боєздатності та гнучкості застосування підрозділів та частин у бойових діях. Роль авіаційних безпілотних комплексів різного призначення стає все більш значною. Але чого бракує і що саме хочуть отримати Сухопутні війська від оборонної промисловості?

За твердженням представників Сухопутних військ зараз у Збройних силах широко застосовуються розвідувальні БпАК, що здатні проводити оптико-електронну розвідку, тобто отримувати зображення у видимому та інфрачервоному діапазоні.

Головні питання, що потребують вдосконалення: збільшення роздільної здатності та покращення спектральних характеристик тепловізійних та відеокамер; застосування мульти- та поліспектральних камер; застосування систем зі значним оптичним збільшенням.

Читайте також: Сухопутні війська ЗСУ озвучили нарис вимог до нової легкої БМП (ексклюзив)
PD-2
Гіростабілізована платформа на БПЛА People's Drone від UkrSpecSystems / Фото: Jacob Cereteli

При цьому насьогодні у наших Збройних силах абсолютно відсутні безпілотні авіаційні комплекси, які могли б проводити розвідку в умовах поганої оптичної видимості: у тумані, при низькій хмарності, в дощ тощо.

Малогабаритний радар з синтезуванням апертури від компанії "Радіонікс", який може встановлюватися як на пілотовані, так і на безпілотні авіаційні комплекси.

Для цього потрібні БпАК, які у своєму складі повинні мати радіолокаційні станції із синтезованою апертурою з роздільною здатністю не гірше 0,1 метра. Або радіолокаційні станції виявлення наземних та повітряних цілей.

ACS-3
Розвідувальний безпілотний літальний апарат ACS-3 від української приватної компанії Skyeton постачається до Повітряних сил Збройних сил. Серед варіантів корисного наватаження - малогабаритний радар з синтезуванням апертури від компанії "Радіонікс".

Також є потреба у створенні ефективного і достатньо дешевого безпілотного авіаційного комплексу електронної розвідки для виконання завдань в умовах низької хмарності.

Що стосується БпАК для артилерійської розвідки та корегування вогню, то зараз у ЗС України широко застосовується прийнятий на озброєння БпАК "Фурія" А1-СМ від компанії "Атлон Авіа". Також на виконання функцій корегування артилерійського вогню претендує і комплекс PD-2 від "Укрспецсистемз". Для всіх БпАК у цьому функціональному сегменті потрібно: підвищення точності визначення координат, необхідність набуття функції супроводження та автоматизованого розпізнавання цілей, збільшення бойового радіусу та тривалості польоту.

Для потреб артилерійської розвідки і корегування вогню також потрібне оснащення БпАК лазерними далекомірами для підвищення визначення точності координат та лазерними підсвітлювачами цілей, зокрема, під натівський (STANAG 3733) стандарт.

Bayraktar
БпАК Bayraktar TB-2 з бомбами MAM-L

Це вкрай потрібно для застосування високоточних засобів ураження - на кшталт "Квітника" або керованих бомб від БпАК Байрактар ТБ-2 тощо.

БпЛА Байрактар ТБ-2
БпЛА Байрактар ТБ-2 - один з популярних зразків ударних безпілотників

Також задля збільшення універсальності БпАК функції корегування артилерійського вогню бажано також реалізувати також і у розвідувальних дронах.

У сегменті ударних чи баражуючих безпілотних авіаційних комплексів для Сухопутних військ ЗСУ найбільш оптимальні комплекси першого класу, по класифікації на межі між "мікро" і "міні". Тут варто виокремити окремі зразки, які дуже цікавлять Сухопутні війська.

Це так звана "крилата граната" – безпілотний ударний комплекс з бойовим радіусом до 5 км та з масою бойової частини до 500 г. Він необхідний для посилення бойової потужності відділення - для точного ураження тих чи інших ворожих цілей на закритих позиціях, така "крилата граната" також має застосовуватися безпосередньо у ближньому бою.

Це може бути зразок квадрокоптерного, літакового чи іншого типу. Аналоги – це американський Swithblade 300, ізраїльській Hero-20, Hero-30 тощо. Поки вітчизняні розробки у цій царині відсутні.

Каргу
Тренд з розробок баражуючих боєприпасів стає домінуючим

Найбільше вітчизняних та закордонних розробок у іншому класі – це дрони-камікадзе, баражуючі боєприпаси різних типів з масою бойової частини від 800 г до 10 кг і дальністю дії від 15 кг до 60 км.

Тут можна назвати – комплекс "Грім" від компаніі "Атлон Авіа", Warmate від WB Electronics, "Ластівку" від "Укрджет", версії на базі БпАК PD-2. "Тут більш-менш існує насичення ринку, ми маємо надію, що тут українські розробки будуть доведені до кінця", - заявили Defense Express представники Сухопутних військ.

Грім
У розробці "Атлон Авіа"використано доволі цікаве рішення, яке дозволило забезпечити вертикальний старт та зберегти високі аеродинамічні характеристики. Для старту "Гріму" використовується коптер, який на додачу виконує і функцію ретранслятора. На фото: момент роз'єднання коптеру та баражуючого боєприпасу

Побажання для всіх ударних дронів – збільшення бойового радіуса,збільшення точності ураження цілей, у залежності від бойової частини.

"Очевидно, що якщо буде термобарична частина, то вистачить і 3 м відхилення, якщо це частина кумулятивна, то необхідно забезпечити точність влучення хоча б у метр, якщо ми говоримо про КВО". Важливо: можливість ураження цілей під час вертикального пікірування - задля гарантованого знищення ворожих об'єктів у щільній забудові чи у лісі.

Атлон Авіа
Компанія "Атлон Авіа", відома своїм безпілотним літальним апаратом "Фурія", продовжує роботу над удосконаленням баражуючого боєприпасу під назвою "Грім". Український баражуючий боєприпас "Грім" від компанії "Атлон Авіа". Цей боєприпас допоможе знищувати цілі, до яких стандартними засобами ураження – ствольною чи реактивною артилерією – дібратися майже неможливо.

Ці дрони-камікадзе та баражуючі боєприпаси будуть призначені для забезпечення механізованих частин.

У свою чергу, для забезпечення артилерійських частин потрібні баражуючі боєприпаси літакового типу з масою бойової частини від 10 кг до 50 кг та дальністю дії від 60 до 200 км. У цьому сегменті вітчизняні розробки поки відсутні.

Також потрібні безпілотні авіаційні комплекси багаторазового застосування, які спроможі проводити дистанційне мінування місцевості або скидання засобів ураження.

Не менш важливим напрямком є розробка дронів, що придатні для транспортування вантажів до 150 кг на відстань до 15 км, БпАК-мішеней, імітаторів повітряних цілей з можливістю імітації теплових сигнатур від вертольотів, необхідні розробки повітряних ретрансляторів для радіозв’язкових систем та безпілотні авіаційні комплексів-перехоплювачі з можливістю перехоплення на висотах до 7 км.

Сухопутні війська
У Командуванні Сухопутних військ Збройних Сил України пройшла зустріч з керівниками п’ятнадцяти ключових державних та недержаних підприємств оборонно-промислового комплексу / Фото: Служба зв'язків з громадськістю Командування Сухопутних військ ЗС України

Наявність БпАК у всіх цих сегментах сприятиме підвищенню боєздатності та гнучкості застосування підрозділів та частин Сухопутних військ у бойових діях.

Розробка та створення таких зразків - завдання для вітчизняної оборонної промисловості, як державної, так і приватної. При гострій потребі і відсутності пропозицій від українських компанії будуть реалізовуватись заходи щодо закупівлі закордонних зразків.

Сухопутні війська
Завдяки введенню нової організаційно-штатної структури, що є максимально наближеною до стандартів НАТО в Сухопутних військах ЗС України планують підвищити бойові та маневрені можливості підрозділів з оптимізацією їх чисельності / Фото: ЗСУ
Читайте також: Чим зустрічатимуть російських окупантів або Синергія майбутніх перемог