Начальник авіації Командування Повітряних сил Збройних сил України Сергій Голубцов дав комплексне інтерв’ю для "Донбасс. Реалии", проекту видання "Радіо Свобода" по усім можливим аспектам, які стосуються використання нашої авіації у війні проти рашистів. Базові новини, які повідомив Голубцов у цьому інтерв’ю – 1) по суті вперше було офіційно підтверджено факт використання нашою авіацією керованих авіабомб GBU-39 та дронів-приманок ADM-160 MALD від США; ну і заодно 2) адаптацію під французькі керовані авіабомби AASM Hammer пройшли навіть штурмовики Су-25.
Однак найбільш резонансне та важливе, про що розповів начальник авіації Командування ПС ЗСУ – за кілька тижнів на випробування вийдуть вітчизняні аналоги рашистських УМПК, які дозволять перетворювати звичайні вільнопадаючі бомби на керовані.
Читайте також: Де розміщене і як виглядає виробництво Су-57, та чи можна його дістати нашими БПЛА
Сам факт ведення такої розробки вітчизняним ОПК складно переоцінити, оскільки тут йдеться про пошук дзеркальної відповіді на дії рашистської авіації, котра активно атакує керованими авіабомбами позиції наших військ та інфраструктуру. Про інтенсивність ворожих атак вказує цифра, згадана у наведеному вище інтерв’ю – 3 тисячі керованих авіабомб на місяць.
Заодно можна пригадати, що "спойлер" про майбутні випробування вітчизняного аналогу рашистського УМПК вже насправді звучав у відкритому доступі майже 2 тижні назад. Це був атмосферний репортаж від АрміяInform, присвячений бойовій роботі наших Су-24М, який ми радимо переглянути повністю.
На цьому тлі цілком закономірно може виникнути питання про те, чи не простіше було б просто скопіювати сам рашистський УМПК. Тим більш, що зразки цього ворожого модуля потрапляли в руки наших та західних фахівців, що в свою чергу дало можливість доволі детально вивчити зокрема "начинку" УМПК. Відповідь на це питання лежить буквально на поверхні, і воно лежить в площині не тільки характеристик озброєння, але й умов застосування авіації також.
Наприклад, як сам Голубцов пояснив у інтерв’ю "Донбасс.Реалии", тривалість роботи над вітчизняним аналогом модуля УМПК полягала в тому, що потрібно було обрати оптимальну форму крил та конфігурацію для системи наведення та блоку протидії ворожій РЕБ. Очевидно, що іншого вибору тут не було, оскільки буквально копіювати рашистський УМПК можна було б лише в одному варіанті, не досяжному поки що для нас.
А саме – коли літаки-носії бомб можуть підійматись на висоту порядка 10 кілометрів, щоб забезпечити достатню дальність скидання, при цьому покладаючись на щільне прикриття винищувачами Су-35С та МиГ-31БМ та наземних засобів ППО.
Очевидно, що авіації ЗСУ доводиться діяти в значно складніших умовах, під які явно не підходить рішення просто скопіювати рашистський УМПК. Втім, якби навряд чи підійшов би варіант просто зробити локальну копію JDAM-ER, оскільки мова про те, щоб вітчизняна розробка давала необхідну масовість застосування.
Наприклад, на питання про інтенсивність застосування керованих авіабомб нашою авіацією Голубов відповів так - "від цифри по російським бомбам (тобто 3 тисячі - ред.) треба відняти один нулик).
Справедливості заради слід додати і про те, що росіяни уже в 2009 році мали чотири варіанти крилатих бомб з модулями УМПК, але тоді ці "вироби" в серію не пішли. Тобто ворогу для запровадження цієї розробки "на старті" не потрібні були окремі конструкторські роботи.
Є ще один малоочевидний технічний аспект, на який варто звернути окрему увагу. Коли радянські літаки в строю ЗСУ треба було адаптувати під західне кероване озброєння, виник цілий масив технічних питань, які вирішувались у нестандартний спосіб. Але навряд чи цей комплекс питань виглядає простіше, коли мова і про свій аналог УМПК під радянські літаки в ЗСУ.
Читайте також: В чому особливість РЛС Ground Master 200 та системи ControlMaster 200, яку вдруге замовляє Україна
