xcounter
#

Росіяни уже в 2009 році мали чотири варіанти крилатих бомб з модулями УМПК, але тоді ці "вироби" в серію не пішли

2554
Рашистська ФАБ-500 з модулем УМПК, зображення з відкритих джерел
Рашистська ФАБ-500 з модулем УМПК, зображення з відкритих джерел

Можливо, російські військові просто не розуміли потенціалу розробки, а можливо думали, що і далі "виїжджатимуть" на запасах озброєння радянських часів

Якщо спробуємо зрозуміти історію російських плануючих авіабомб із модулями УМПК під 500-кг, то з опорою на відкриті джерела побачимо таку картину. Розробником модулів УМПК є російське НПО "Базальт", яке вперше показало таку розробку ще на виставці Aero India 2003, а за 6 років потому, на виставці МАКС-2009 в самій Росії показало уже готовий "виріб" - бомбу ФАБ-500М62 з "прикрученим" модулем УМПК.

Цікаво, що тоді російські конструктори позиціонували цю розробку як "аеромеханічну систему, для застосування якої достатньо штатного прицільного комплексу". І що сам модуль УМПК "коштує всього лише в 5-10 раз більше, аніж сама бомба", що значно дешевше крилатих ракет. Натомість якщо на КР вибухівка займає лише 20% маси, то на крилатій бомбі з УМПК – 70%.

Читайте також: Росіяни провалились з "Кинжалом", то чи не "згадають" про радянські аеробалістичні Х-15
Перші зафіксовані випадки застосування рашистських бомб із УМПК по території України в 2023 році

Водночас, уже на той момент рашисти із НПО "Базальт" заявляли про наявність одразу чотирьох версій їх "виробу", і там градація виглядала так:

  • Перший варіант – установка "простого" модулю планування та корекції без електроніки управління; стверджувалось, що такий модуль дозволятиме метати 500-кг бомбу на дистанцію 6-8 км з висоти лише 50-100 м, так уникаючи загрози від ППО противника;
  • Другий варіант – модуль з інерційною системою наведення, що начебто здатен стабілізувати бомбу в польоті; дальність метання – до 12-15 км;
  • Третій варіант – "повноцінний" УМПК з датчиками ГЛОНАСС та GPS-навігації; заявлена дальність застосування – 40-60 км, заявлена точність метання – до 10 м;
  • Четвертий варіант – до бомби з "повноцінним" УМПК "прикручується" пульсуючий реактивний двигун, що збільшує дальність застосування до 80-100 км.

Чому ще тоді Міноборони РФ не стало замовляти виробництво жодного з варіантів цих виробів – невідомо. Можливо, російські військові не зрозуміли позиціонування "модуль коштує лише в 5-10 раз дорожче, аніж сама бомба". А можливо, армія РФ сподівалась і далі "виїжджати" на запасах радянського авіаційного озброєння.

250-кг бомба із білоруським аналогом УМПК під індексом "Модуль-А", зображення з відкритих джерел

Але схоже, що тут ми можемо заодно зробити припущення, що саме можуть використати росіяни для свого "аналогу JDAM-ER під 250-кг авіабомбу". Вже у 2009 році білоруський "558-ий авіаремонтний завод" на тому ж МАКС-2009 презентував розробку під індексом "Модуль-А" під ОФАБ-250.

По білоруському "Модуль-А" вкрай небагато інформації у відкритому доступі. Як можемо зрозуміти, до цього моменту подібна розробка не цікавила не тільки армію РФ, але й збройні сили Білорусі також. Але при цьому 558-ий завод завжди за будь-якої нагоди демонстрував свій "Модуль-А", завдяки чому ми можемо хоча б побачити, як цей "виріб" виглядає. І можливо, що саме це білоруське "вундерваффе" рашисти хочуть використовувати для ударів по Україні в 2023 році.

250-кг бомба із білоруським аналогом УМПК під індексом "Модуль-А", зображення з відкритих джерел
Читайте також: Стало відомо, як росіяни коригують удари крилатими бомбами з УМПК, і це теж може здивувати