xcounter
#

Чи справді для доставки "бавовни" в РФ можна використати аеростати, і що для цього потрібно

9243
Запуск метеозонда у збройних силах США, ілюстративне фото з відкритих джерел
Запуск метеозонда у збройних силах США, ілюстративне фото з відкритих джерел

Історичні паралелі потрібно проводити правильно, особливо коли мова про необхідність значної маси ресурсів

Після того, як рашисти почали використовувати свої аеростати з радіолокаційними відбивачами для війни проти України, в нашому інфопросторі почали звучати ідеї також використати "повітряні кульки" для доставки "бавовни" на територію РФ.

Тим більш, що тут є відповідна історична аналогія: з 1942 по 1944 році Велика Британія вела операцію Outward, в рамках якої британці випустили майже 100 тисяч метеозондів із вибухівкою та іншим корисним навантаженням, котрі атакували енергосистему нацистської Німеччини.

Читайте також: Британці показали "далекобійні можливості" для ЗСУ, і це аж ніяк не крилата ракета SCALP
Запуск аеростата Королівських ВПС Великої Британії під час Другої світової, архівне зображення з відкритих джерел

Щодня британці протягом 1942-1944 років випускали на територію Німеччини від 500 до 2000 таких аеростатів, офіційні затрати на операцію були дещо більше 100 тисяч фунтів стерлінгів, підтверджений збиток ворога – мінімум 10 мільйонів фунтів стерлінгів, головним чином - через пошкодження електромереж.

Залежно від характеру, корисне навантаження мало своє позначення: "дріт" - власне дріт для розриву ліній електропередач, "пиво" - контейнер з пляшками, в яких був білий фосфор, "желе" - банка на 4 літри напалму, "шкарпетка" - 2,7 кг запалювальної речовини, "лимон" - невеликий фугас.

На перший погляд, все виглядає достатньо привабливо, аби прямо зараз застосувати рашистів. Але далі потрібно зважити на нюанси.

Підготовка до запуску аеростатів Королівських ВПС Великої Британії під час Другої світової, архівне зображення з відкритих джерел

І найбільш важливий із нюансів – це ресурси, необхідні для втілення проекту. Якщо робити поправку на індекс інфляції, навряд чи навіть сучасна Велика Британія могла би собі дозволити затрати, покладені на операцію Outward. Не кажучи вже про те, що на виготовлення майже 100 тисяч аеростатів потрібна величезна кількість нейлону та вибухівки (що особливо гостро також в умовах сучасної України).

А масштабування виробництва тут необхідне хоча б через те, що аеростат – це малокерований літальний апарат, що банально може не долетіти до будь-якого об’єкту ворога, що так і просить "бавовну", натомість – просто впасти у чистому полі без збитку для окупанта.

Підйом у повітря рашистського аеростата Ау-23 з радіолокаційним відбивачем, ілюстративне зображення з відкритих джерел

Врешті, не варто виключати, що ефект від "засилки" наших аеростатів з "бавовною" виявиться зворотнім, і рашисти вирішать активніше посилати свої "повітряні кульки", в тому числі – для ймовірних ударів по нашій інфраструктурі.

Тим більш відомо, що з радянських часів в армії РФ залишилось одразу декілька типів аеростатів, які можуть нести різні види корисного навантаження. Наприклад, аеростати із радіолокаційними відбивачами відносяться до типу Ау-23, і можуть служити скоріше хіба як "мішені" для ППО (або ж як лише допоміжний засіб для стеження за нашою протиповітряною обороною. Є також аеростати типів АН-С1 та ВАЛ-120, і вони можуть брати на борт навіть малокаліберні авіабомби.

Підготовка до запуску рашистського аеростату АН-С1, ілюстративне зображення з відкритих джерел

Оскільки ми говоримо про завдання реальних збитків та втрат ворогу, можливо варіант "засилки" аеростатів з "бавовною" на територію РФ в принципі не варто розглядати в практичній площині. А натомість, краще зосередитись на перевірених та надійних варіантах, як то дрони-камікадзе із великою дальністю польоту.

Читайте також: Остаточно підтверджено: ЗСУ з архаїчних Ту-141 "Стриж" зробили зброєю для ударів по об’єктам біля Москви