Аеростати загородження вперше з'явились під час Першої світової війни, а наймасовіше використання прийшлось на Другу, коли вони стали цілком звичним видом протиповітряної оборони. Мета їх була максимально проста - створити у небі загорожу-пастку для літаків противника. Але у Британії їх активно використали і для оборони від ракет "Фау-1".
Тому цілком закономірно оцінити наскільки аеростати загородження, попри появу понад 100 років тому будуть ефективними зараз.
Читайте також: Рашисти ударили по Кременчуку радянськими Х-22, призначеними для знищення авіаносців
Аеростати загородження проти крилатих ракет
Зараз про аеростати для використання у війську говорять лише у ключі метеорологічних аеростатів, максимум з'являються ідея підняти на них засоби спостереження - камери, радари або засоби радіотехнічної розвідки. Але навіть останні непоширені через громіздкість та виключну залежність від погодних умов.
Для того, щоб перехоплювати ним сучасні літальні апарати і мова не йде, бо це архаїчний засіб від якого відверто несе кінохронікою.
Водночас відкидати таку ідею не варто, як мінімум одразу. З одного боку, на прикладі пусків крилатих ракет по заводу "Артем" у Києві - рашисти вже вдруге влучають в одну й ту саму висотну будівлю біля нього. Тобто для атаки цього об'єкту чомусь вже вдруге обирається саме цей маршрут польоту ракет. Це може бути пояснено як особливостями наведення за допомогою систем TERCOM, так і обмеженнями за максимальними кутами атаки ракети.
Окрім того, перша та головна задача аеростата загородження - це не знищити літальний апарат, а загородити йому шлях та змусити його облітати, тобто відіграють роль повітряного "мінного шлагбаума". І роблять це не своїми габаритами, а металевими тросами, які натягуються у повітрі.
Попри абсолютну примітивність металевих тросів, наприклад, у Нагірному Карабаху саме їх натягнули для прикриття ущелин, якими, ховаючись від засобів радіолокаційного спостереження могли летіти вертольоти та літаки.
Такий трос може вивести з ладу літальний апарат про що говорить не одна катастрофа, коли літаки чи вертольоти зачіплювали лінії електропередачі.
Практичне застосування аеростатів загородження
Наймасовіше практичне застосування аеростатів загородження була розгорнута саме у Лондоні. Вся оборона від "Фау-1" була побудована на тому, що був відомий пусковий район, а самі ракети летіли по прямій. Тому на їх маршрут був цілком передбачуваним, хоча, через неточності систем наведення "Фау-1" скоріш нагадував сектор, а не пряму лінію. Але у будь-якому випадку аеростати загородження розміщувались лише по південно-східній дузі передмість.
Загалом у бік Лондона було випущено 8 тисяч "Фау-1", 46% з них знищили сили протиповітряної оброни, на аеростати загородження записали лише 5% з них. І хоча ці цифри відносно малі, треба враховувати, що це був пасивний засіб захисту, який вимагав відносно невеликих витрат на утримання.
Через те, що сучасні крилаті ракети фактично можуть летіти до цілі за будь-яким маршрутом, завісити якесь місто повністю аеростатами - абсолютно монструозний проект, реалізація якого відтягне значні сили. Чи можливо їх повісити посеред міста для захисту певних об'єктів у забудові - можливо, але це призведе до ураження інших будівель на землі, як уламками ракет, так і обірваними металевими тросами.
Але прикрити ними деякі відокремлені об'єкти і виключно від крилатих ракет цілком можливо. На першу думку можуть прийти мости, які також є однією з мішеней для рашиських ракет. Більше того, заявлялось, що російські ракети використовують саме долини річок для того, щоб обходити зони радіолокаційного контролю, а також, можливо, у якості зручного орієнтиру для TERCOM.
Читайте також: ЗРК NASAMS для України від США: наскільки він буде дієвим для знищення ракет РФ
