xcounter
#

А що справді в РФ по двигунам на МиГ-31К під "Кинжал", і чому могло стати менше тривог через ці літаки

17353
МиГ-31К з ракетою "Кинжал", ілюстративне зображення довоєнних часів
МиГ-31К з ракетою "Кинжал", ілюстративне зображення довоєнних часів

Або чому в будь-яких розрахунках не варто відкидати такий простий фактор, як "канібалізм запчастин"

В соцмережах можна було зустріти твердження про те, що мовляв санкції Заходу проти російського ВПК спрацювали начебто настільки глибоко, що тепер у рашистів нема двигунів під МиГ-31, і через це нема в свою чергу нема тривог через вильоти носіїв аеробалістичних ракет "Кинжал".

Однак після доволі тривалої перерви росіяни 24 лютого 2025 року знову підняли в повітря МиГ-31К, після чого була тривога по всій Україні. Уже з цього можна зробити висновок про те, що у росіян насправді не такі глобальні проблеми з двигунами під МиГ-31, бо силові установки завжди можна полагодити через "канібалізм запчастин".

Читайте також: Які цифри є по ресурсу Ту-95МС, і що це говорить про можливості РФ
Російський перехоплювач МиГ-31, ілюстративне фото з відкритих джерел

Ба більше, якщо рухатись вглиб питання, то картина може виявитись взагалі неоптимістичною. Почнімо із того, що взагалі виступило засновком для теорії про проблеми з двигунами під МиГ-31К. Якщо брати з 1 січня 2025 року і до сьогоднішнього дня, то тривога через зліт цих літаків по всій Україні лунала лише двічі, 8 та 25 січня, що і створило враження, що рашисти ці носії "Кинжалів" тепер не підіймають в повітря взагалі, через технічні проблеми із двигунами.

Справді, у відкритому доступі можна знайти дані про те, що літаки МиГ-31 усіх варіантів оснащені реактивними двигунами типу Д-30Ф6, які наразі не виробляються. І що цікаво, показник міжремонтного ресурсу Д-30Ф6 складає усього 300 годин, тобто ремонтувати такі двигуни треба справді доволі часто.

Ще можемо зауважити такий специфічний момент: якщо в 2014 році представники російського ВПК заявляли, що на складах накопичено аж 1500 Д-30Ф6, завдяки чому є запас на 20-30 років без необхідності виготовляти нові двигуни, то уже в травні 2024 року компанія "ОДК-Пермские моторы" заявила про готовність поновити виробництво Д-30Ф6 якраз із мотиву, що доступний запас таких силових установок вичерпується.

Д-30Ф6, ілюстративне фото з відкритих джерел

Однак далі треба врахувати ось що. Для початку, окрім МиГ-31К як носіїв ракет "Кинжал" Росія використовує також перехоплювачі МиГ-31Б/БМ, які важливі ворогу для протидії нашій авіації на великих дальностях, і утримання цього флоту для рашистів безумовно є складним.

Тут показовим є ще приклад Казахстану як єдиного іноземного користувача МиГ-31, котрий "в спадок отримав" від 30 до 50 літаків цього типу, утримував в строю ці перехоплювачі з міркувань престижу, однак на 2024 рік остаточно списав ці машини по причині технічних проблем.

Однак якщо відкриємо той же The Military Balance 2024, то там прописано, що на початок минулого року РФ мала до 90 перехоплювачів МиГ-31 в складі "ВКС РФ" і ще 30 таких літаків в складі морської авіації, і водночас – уже до 24 літаків типу МиГ-31К (хоча на початок 2022 року носіїв "Кинжалів" було лише 12). Із даних уже в цьому абзаці можна зробити висновок про те, що Росія паралельно із утриманням в строю перехоплювачів МиГ-31 намагається навіть нарощувати флот носіїв аеробалістичних ракет.

Проліт МиГ-31К з ракетами "Кинжал", ілюстративне фото з відкритих джерел

Наступний момент – певну кількість літаків типу МиГ-31 країна-агресор досі може мати на зберіганні, та використовувати їх в ролі "донорів-запчастин" або ж взагалі для повного відновлення та повернення у стрій. Базова оцінка можливої кількості МиГ-31 на зберіганні – діапазон від 130 до 150 машин, однак по факту цифра може виявитись меншою.

В одному з наших матеріалів ми розповідали, як із близько 500 МиГ-31 в Росії залишилось понад 120 таких літаків, хоча в них це був "авіаційний спецназ", і це цілком пояснює, чому росіяни взагалі поставили на зберігання настільки багато своїх МиГ-31. Тобто іншими словами, росіяни на свій флот МиГ-31К та перехоплювачів МиГ-31Б/БМ мають певну "подушку ресурсів", яку цілком можуть "проїдати" ще тривалий час.

Модернізація російського МиГ-31, архівне фото з відкритих джерел

Якщо ж тоді шукати пояснення, чому рашисти почали настільки рідко практикувати демонстративні польоти носіїв "Кинжалів", то відповідь може лишати в площині доктрини використання аеробалістичних та гіперзвукових ракет.

Країна-агресор вважає, що таке ракетне озброєння має використовуватись в умовах "фактору раптовості", і цілком можливо, що від періоду психологічного тиску із регулярними польотами МиГ-31К ворог міг перейти певної "призупинки" використання цих носіїв з тим, щоб підступно ударити ракетами "Кинжал" в найбільш неочікуваний момент.

Читайте також: CSIS порахував неочікувані цифри вартості для РФ "Шахедів" та деяких ракет, які з цього висновки