Колумбія шукала варіант термінової закупівлі винищувачів, бо уже в 2023 році їй доведеться списати усі наявні 22 літаки Kfir ізраїльського виробництва. Наприкінці грудня минулого року стало відомо, що колумбійці домовились із Францією про закупівлю 16 винищувачів Rafale за рекордним цінником в майже 200 мільйонів доларів за літак. Угода насправді виглядала взаємовигідною, бо французи погодились на оплату за літаки в розстрочку та пообіцяли адаптувати свої винищувачі під ракети "повітря-повітря" ізраїльського виробництва.
Як запасний Колумбія мала варіант купити в шведської Saab 16 винищувачів JAS 39 Gripen. Але ані "Рафалі", ані "Гріпени" колумбійцям зараз уже "не світять", бо уряд країни раптово змінив технічні умови на поставку літаків. І це не влаштувало ані Францію, ані Швецію, розповідає портал InfoDefensa.
Читайте також: Як угорські Gripen показали себе "в польових умовах" та при "контакті" з літаками рашистів
Як виявилось, Колумбія в останній момент запропонувала французькій Dassault "розбити" закупівлю винищувачів на два "транші", і на кожен з яких окремо підписувати контракт. Перший "транш" мав би складатись із п'яти "Рафалів" загальною вартістю 678 мільйонів доларів із поставкою та оплатою в 2023 році, як і домовлялись сторони раніше. А от щодо другого "траншу" в 11 літаків та відповідно залишку за контрактом в приблизно 2,6 мільярди доларів уряд Колумбії не зміг дати французам ніякої ясності. Тому Париж і передумав продавати свої літаки – хоча цінник виглядав привабливо, виник ризик взагалі не отримати гроші за літаки.
Тоді колумбійці пішли на перемовини із Saab та запропонували рівно такі ж умови по закупівлі "Гріпенів". Швецію такий підхід до справ не влаштував також.
Причина раптової "переміни поведінки" Колумбії виявилась доволі прозаїчною. Хоч ця країна й обіцяла "золоті гори" за швидку поставку літаків, в держказні ледь знайшли ті самі 678 мільйонів доларів на перший "транш". Тому уряд Колумбії й поспішив змінити умови закупівлі – мовляв, поки є хоч якісь гроші, треба терміново купити бодай якусь кількість бойових літаків.
Хоч цей приклад і стосується регіону Латинської Америки, де панує своя "особлива атмосфера" в плані контрактів на купівлю зброї. Але й у наших умовах це також може бути показовим прикладом, як не потрібно торгуватись при купівлі бойових літаків.
Читайте також: Дикий пацифізм у дії: як Бразилія замовила, але не змогла купити колісні танки Centauro II
