З 200 технічних компонентів, з яких складається Mohajer-6 та були ідентифіковані українськими фахівцями близько половини - вироблені компаніями, які базуються у США, ще третина - японські. Зустрічаються й деталі від китайських, німецьких та навіть ізраїльських компаній.
Про це пише The Wall Street Journal, яка поспілкувалась з НАКО - "Незалежною антикорупційною комісією" (раніше відома, як "Незалежний антикорупційний комітет з питань оборони"), фахівці якої також оглянули іранський дрон та передали чи показали американському виданню звіт. Нагадаємо, що Mohajer-6 був вкрай акуратно приводнений ЗСУ був вкрай акуратно приводнений ЗСУ ще 23 вересня.
Читайте також: У НАТО прокоментували передачу Україні засобів ППО та наслідки падіння ракети у Польщі
Ця інформація просто спантеличила американське видання, бо вони "закидали" посольства країн та виробників комплектуючих запитами. Бо, як виявилось, міжнародний режим санкцій, який для Ірану один з найжорсткіших, на практиці виявився доволі "дірявим".
Зокрема, серводвигуни керуючих поверхонь Mohajer-6 вироблені японською Tonegawa-Seiko Co. Цю компанію торік уряд вже звинувачував у експорті цих компонентів до Китаю без дозволу. Водночас компанія виправдовувалась, що не знала, що їх будуть використовувати у військових БПЛА.
А тепловізійний об'єктив для оптико-локаційної станції Mohajer-6 виявився ідентичним моделі Ophir Optronics Solutions Ltd, офіс якої знаходиться у Єрусалимі. Як цей виріб ізраїльської компанії потрапив на іранський дрон, з огляду на те, що це навіть уявити складно, не встановлено.
Сама Ophir Optronics Solutions Ltd відмовилась від коментарів, а її материнська компанія MKS Instruments Inc повідомила, що не продає свою продукцію до Ірану.
Підозрювалась американська компанія Sierra-Olympic Technologies Inc, яка використовує такі об'єктиви, але The Wall Street Journal особисто поспілкувалась з очільником підприємства, який повідомив, що кінцевий виріб на Mohajer-6 відрізняється від продукції його компанії. Але згадав, що декілька років тому отримала запит на ці камери від громадянина Ірану, але відмовила йому та попередила уряд США. Згодом очільник компанії повідомив: обдзвонили всіх покупців й всі вироблені камери знаходяться у них.
Відносно ж електронної бази, то "величезна кількість" компонентів була вироблена німецькою Infineon Technologies AG та американською Microchip Technology Inc. Німецька компанія просто відповіла, що не продавала нічого до Ірану. Американська - повідомила про базу клієнтів зі 120 тисяч, а також наявність сторонніх дистриб'юторів по всьому світу, а без доступу до самих мікросхем сказати чи є вони саме продукцією Microchip, чи контрафактом - сказати неможливо.
У "сухому підсумку", якщо брати публікацію видання - санкції не працюють у розумінні тотальної блокади. Навіть "тотальні" санкції, бо починають працювати тіньові схеми, підставні покупці, перепродаж та ціла низька інших механізмів, які, зокрема Іран, реалізував з метою отримання необхідних компонентів, доступ до яких йому офіційно заборонений.
Чи ускладнило Тегерану це виробництво таких зразків озброєння, як Mohajer-6 - абсолютно, але не унеможливила це. Саме тому, як резюмує The Wall Street Journal - необхідно розробити нові правила, які мають запобігти поширенню технологій серед ворожих суб'єктів у всьому світі.
Також маємо нагадати, що у Mohajer-6 використовується австрійський двигун Rotax, але можливо його просто крали з приватних легкомоторних літаків.
Читайте також: ПС США зіштовхнулися з серйозним "дефіцитом" далекобійних повітряних ударів: що має стати вирішенням проблеми
