Генеральний конструктор-Генеральний директор КБ "Луч" Олег Коростельов розраховує, що за рік держпідприємство з суміжниками зможе створити дослідний зразок ударно-розвідувального БПЛА "Сокіл-300" та почне його випробовування.
Про це очільник ДП "Державне Київське конструкторське бюро "Луч" повідомив в інтерв’ю Security Talks.
Читайте також: Замкнути високоточний контур КБ "Луч": як "Сокіл-300" очолить бойову тріаду "Нептуна" та "Вільхи" (відео)
"Ми зараз терміново діємо в усіх напрямках (розробки) – розробка двигуна, виготовлення самого планера, проведення тестування тих складових частин, які ми оголошуємо, і сподіваюся, що за рік ми встигнемо", - наголосив Олег Коростельов.
Наразі всі роботи над проектом фінансуються за власні обігові кошти підприємства. Однак на КБ "Луч" сподіваються, що до фінансування приєднається й Міноборони, яке зараз закуповує турецькі комплекси Bayraktar TB2.
"Я очікую, що військові зроблять і інший розумний крок. Давайте підпишемо рішення, давайте запустимо роботу. Тим більше коштує вона набагато менше, ніж ті гроші, за які закуповується цей комплекс (Bayraktar TB2). І паралельно спробуємо здійснити власну розробку, яка в кінцевому підсумку принесе свої плоди хоча б тим, що вона буде конкурувати, зменшуючи вартість тієї (турецького БпАК) і збільшувати функціональні можливості своєї розробки", - відзначив Генеральний конструктор-Генеральний директор ДККБ "Луч".
На його думку, створення українського ударного комплексу такого класу дасть змогу (окрім таких зрозумілих речей як розвиток можливостей українського ОПК та експортного потенціалу) доповнити ударно-розвідувальні можливості безпілотної авіації Збройних сил України.
"У нас дуже важкі метеоумови, які не пробиває тепловізор і пробити можуть тільки спеціальні радіозасоби, які сканують землю так само як тепловізор. Спеціальні радіосистеми виявлення, подібні голівці на "Нептуні", які будуть сканувати поверхню. Саме ця перевага і закладається (в "Сокіл-300")", - розповів Олег Коростельов.
Ще одним доповненням може стати застосування вітчизняного керованого озброєння (ракет РК-2П з дальністю дії до 10 км), оскільки ті самі складні українські метеоумови ускладнюють й наведення та використання високоточних плануючих боєприпасів з лазерним наведенням MAM-L, якими озброєні Bayraktar TB2.
Певні технічні особливості вимагають від Bayraktar TB2 здійснювати скидання плануючих бомб по цілях з великої висоти (близько 3000 метрів), що досить важко робити коли тобі заважають хмари й не видно цілі. Крім того, це збільшує загрозу бути ураженим засобами ППО ворога.
А ось "Сокіл-300" в таких умовах зможе діяти зовсім по іншому.
"Ми говоримо, що ми закладаємо ракети з дією за прямим лазерним каналом, якими можна буде стріляти на 10 км, але з низькою висоти - з 50 або зі 100 метрів. І на 10 кілометрах (за дальністю від цілі) такий безпілотник дуже важко виявити на такій малій висоті", - розповів очільник ДККБ "Луч".
"Тому ми й розраховуємо на певну перевагу, яке дозволить нам змагатися", - наголосив він.
Нагадаємо, вперше про ударний безпілотник від ДККБ "Луч" стало відомо напередодні перенесеної виставки "Зброя та Безпека" (що мала пройти у жовтні 2020 року). Офіційна презентація макету "Сокіл-300" відбулася на початку листопада минулого року.
Український апарат оснащений новітньою вітчизняною гіростабілізованою оптико-прицільною станцією наведення ОПСН від ДП "Ізюмський приладобудівний завод" та здатний сканувати поверхню землі через хмарність за допомогою радіолокаційної станції виявлення морських та наземних цілей та малогабаритного радара з синтезованою апертурою антени (SAR).
Свою чергою, на початку квітня 2021 року прес-служба ДК "Укроборонпром" повідомила, що "Київське конструкторське бюро "Луч" за власні обігові кошти розробляє розвідувально-ударний безпілотний літальний апарат "Сокіл-300" і робить це, попри відсутність державного фінансування й замовлення від військових та закупівлю Міноборони України турецьких БпАК Bayraktar TB2.
Читайте також: Названа доля БПЛА "Сокіл-300" та проектів вітчизняних ЗРК від ДККБ "Луч"