​Замкнути високоточний контур КБ "Луч": як "Сокіл-300" очолить бойову тріаду "Нептуна" та "Вільхи" (відео)

"Сокіл-300" з "Нептуном" та "Вільхою" створить ударно-розвідувальний контур
"Сокіл-300" з "Нептуном" та "Вільхою" створить ударно-розвідувальний контур
23410

ДККБ "Луч" зробило ставку на замкнений ударно-розвідувальний контур у складі високоточного ракетного озброєння та власного дрона

З 2014 року ДККБ "Луч" зробило справжній прорив у створенні далекобійних ракетних систем, які дозволяють знищувати противника на відстані сотень кілометрів першим пострілом.

Звісно, мова йде про "Вільху" та її модернізовану версію з дальністю польоту 110-120 км, а також "Нептун", який, окрім протикорабельної версії, що вже прийнята на озброєння, має працювати і по наземних цілях.

Читайте також: ​"Сокіл-300" від КБ "Луч": на що здатний український ударний БПЛА (фото)

Ця зброя - "довгі руки", якими українська армія якісно змінює баланс сил на полі бою. Проте перед тим, як завдати високоточні удари залишаються питання: куди та коли випускати ракети. Бо вся їх ефективність залежить від майже моментального отримання координат цілей.

Вирішувати ці завдання оперативно і гарантовано має розвідувально-ударний БПЛА "Сокіл-300", концепт якого ДККБ "Луч" вперше представило на огляд 6 листопада.




Безпілотний літальний аппарат "Сокіл" призначений для спостереження, патрулювання з повітря, проведення розвідки та нанесення ударів на оперативно-тактичну глибину, зокрема, на морі. Так окреслює ключові риси свого переспективного проєкту керівництво ДККБ "Луч". На першому місті, звісно, саме розвідка. З вже додатковою можливістю нанесення "хірургічних" ударів власним озброєнням.

Головний акцент зроблений на можливості "Соколу" виявляти цілі за будь-яких погодних умов. Річ у тому, що зазвичай дрони мають лише оптичні та тепловізійні засоби спостереження, для яких навіть звичайна хмарність - велика проблема, не говорячи вже про дощ чи туман.

БПЛА
БПЛА "Сокіл-300"

Бойові дії у Нагірному Карабасі показали, що весь темп та успіхи армії Азербайджану доволі сильно залежить від того, чи можуть БПЛА з оптикою та тепловізорами виявляти цілі. А враховуючи умови України, де від 100 до 160 днів на рік хмарна погода - вкрай необхідно спиратися на інші засоби виявлення цілей.

Розвідка без меж

Саме тому у носовій частині українського дрона розташована радіолокаційна станція виявлення морських та наземних цілей. З огляду на значну висоту патрулювання "Соколу-300", наприклад, над акваторію Чорного моря, ця РЛС може виявляти цілі орієнтовно за сотню кілометрів. Ці показники, звісно, будуть визначні відповідно до тактико-технічного завдання, сформульованого замовником - Міністерством оборони України.

БПЛА
Радіолокаційна станція виявлення морських та наземних цілей БПЛА "Сокіл-300"

Другий унікальний компонент оснащення повітряного розвідника - це малогабаритний радар з синтезованою апертурою антени (SAR). На практиці такі радари використовуються у БПЛА стратегічного рівня в окремих провідних країнах світу. На експорт цієї продукції накладаються обмеження. Закордонні SAR мають значну масу і габарити і дуже неприємну ціну, якщо, звісно, вам таки погодяться їх продати.

SAR БПЛА
SAR БПЛА "Сокіл-300"

У чому ж "фішка" такого радару? Виконувати завдання розвідки - навіть з використанням найсучасніших оптичних і інфрачервоних датчиків безпілотники можуть в умовах, якщо спостерігати за поверхнею землі їм не заважають хмари. Як тільки-но з’являється невеличкий серпанок, мряка, починається дощ або туман, то безпілотники стають сліпими і безпорадними.

Новий український радар з синтезованою апертурою забезпечує проведення розвідки без обмежень. Погодні негаразди SAR не хвилюють. За будь-яких умов буде виконано завдання пошуку і визначено місцезнаходження цілей. Також реалізована функція складання цифрових карт місцевості. Це надзвичайно актуальна потреба з огляду на подальшу діджиталізацію української армії та запровадження автоматизованих систем управлінням боєм.

Ширина смуги захоплення території - до 5 км. Роздільна здатність в межах 0,З метрів незалежно від висоти польоту. Це дозволяє розрізнити, наприклад, дві БМП, що стоять на відстані 30 сантиметрів одна від одної.

І, нарешті, третій компонент розвідувально-ударного потенціалу "Соколу-300" - це оптико-прицільна станція наведення, яка розроблена у кооперації КБ "Луч" та "Ізюмського приладобудівного заводу". Ця станція має телевізійний, тепловізійний та лазерний канали, а також лазерний далекомір.

ОСНП БПЛА
Станція ОСНП БПЛА "Сокіл-300"

Потужна оптика станції дозволяє виявляти цілі противника на відстані понад 20 кілометрів. Ці цілі у разі необхідності можуть знищуватись і вдень, і вночі. Адже гіростабілізована ОПСН також забезпечує наведення ракет від ДержККБ.

При оснащені БПЛА "Сокіл-300" ударним комплексом з керованими протитанковими ракетами типу РК-2П йдеться про максимальну дальність застосування у 10 кілометрів.

Зборя БПЛА
Ракета РК-2П для БПЛА "Сокіл-300"

При використанні ракет типу РК-10 ці показники можуть бути суттєво збільшені. Також передбачено нарощування ударних можливостей комплексу "Сокіл" з використанням нових боєприпасів, які влучають у ціль за допомогою лазерного підсвітлювача. Але, ця функція, як вже говорилось, більш опціональна, ніж основна.

Зброя на виріст

Але потреба у створенні та виготовленні ударно-розвідувального безпілотного комплексу такого рівня, яким має стати "Сокіл-300", ще не формалізована у відповідних рішеннях Генерального штабу Збройних сил та Міністерства оборони України.

ТТХ БПЛА
Характеристики БПЛА "Сокіл-300" залежать від обраного двигуна

Здається, військові не очікували таких амбіційних кроків від наших промисловців так швидко. Тож пропозиція від ДККБ "Луч" виглядає надзвичайно вчасною - ударно-безпілотний тренд у світі є домінуючим. Це доказово демонструють усі локальні конфлікти та війни сучасності: Сирія, Лівія, Нагірний Карабах.

Цей перелік можна продовжити, але насамперед ми тримаємо у голові постійно тривожну ситуацію на сході України, а також на Чорному та Азовському морях.

БПЛА
"Сокіл-300" вирішує задачі оперативного рівня

Тож буде, м’яко кажучи, дивно, якщо керівництво Міністерства оборони та Генерального штабу не визначать цей проєкт як такий, що потребує пріоритетної підтримки та фінансування у вигляді відкриття нової дослідно-конструкторські роботи. І у випадку максимальної підтримки з боку силового відомства перший політ українського "Соколу" може бути здійснений вже наприкінці наступного року.

Тому головна вимога та умова може бути одна - дати гідний результат якомога швидше. Так само, як це було з "Вільхою" та "Нептуном".

Читайте також: ​Руйнування ворожих міфів про "Нептун" та про потужну "Вільху" як оптимум: інтерв'ю з Олегом Коростельовим (відео)