Пропонуємо ознайомитися з оглядом подій та матеріалів тижня, короткий опис яких ми зібрали для вас у цій статті.
ЗСУ та стандарти НАТО
В українському війську тривають організаційні заходи реформування за принципами, прийнятими у країнах-членах Альянсу. Частина підрозділів вже сертифіковані в НАТО, кількість таких підрозділів буде збільшуватись
Читайте також: Скільки часу та коштів потрібно для створення власного ЗРК: приклади країн світу та можливості України
Про це напередодні професійного свята, Дня Сухопутних військ, заявив Командувач Сухопутних військ Збройних сил України генерал-полковник Олександр Сирський в інтерв’ю для Defense Express.
Коментуючи хід реформ в Сухопутних військах, він зазначив, що перехід органів військового управління на структуру НАТО – це один із найважливіших елементів масштабних змін, які сьогодні реалізуються у війську в той час, як одним з основних пріоритетів розвитку Сухопутних військ є членство в Північно-Атлантичному Альянсі. Деталі – за посиланням.
Про "Нептун" та вітчизняний ЗРК
Береговий ракетний комплекс РК-360МЦ "Нептун" від ДККБ "Луч" був прийнятий на озброєння у серпні 2020 року. У Міноборони неодноразово заявляли про закупівлю цього комплексу, перший дивізіон якого має надійти до війська вже у 2021 році.
Проте гроші на його виготовлення ще досі не надійшли до ДККБ "Луч". Це загрожує тим, що підприємство просто не встигне його виготовити у наступному році. Про це повідомив Генеральний конструктор-Генеральний директор ДККБ "Луч" Олег Коростельов.
Також очільник ДККБ "Луч" повідомив, що Міноборони було запропоновано створити вітчизняний зенітний ракетний комплекс на заміну С-300 із широким використанням вже відпрацьованих на інших виробах рішеннях.
"Враховуючи напрацювання ми вже на 40-50% пройшли весь шлях розробки. Тому створення вітчизняного ЗРК це питання 2,5 роки", - наголосив очільник ДККБ "Луч". Також раніше він озвучив приблизну вартість цієї розробки - близько 30-50 млн доларів. Більше деталей про ці українські розробки читайте в нашому матеріалі.
Яку зброю отримають ЗСУ
Попри те, що наразі рівень укомплектованості основними зразками ракетно-артилерійського та бронетанкового озброєння військових частин СВ ЗС України складає понад 90%, це переважно техніка розроблена та виготовлена ще у 70-80 роках минулого століття.
На сьогодні значна кількість цих ОВТ пройшла певне осучаснення та модернізацію на вітчизняних підприємствах, однак Збройні сили планують згодом замінити своє озброєння на більш новітнє.
Зокрема, на потреби механізованих та танкових підрозділів СВ запланована закупівля низки сучасних та перспективних зразків українського виробництва.
"Якщо говорити про механізовані та танкові війська, то це зразки бронетанкового озброєння і військової техніки типу БМП з дистанційно-керованим бойовим модулем, БТР-4Е, Т-64 "Краб", БМПВ (бойова машина піхоти важка) або їх аналоги", - повідомив Олександр Сирський.
Про інші плани командування щодо озброєння – в нашому матеріалі.
Зброя для Бразилії
1 грудня 2020 року у Києві розпочався Перший діалог оборонної промисловості України та Федеративної Республіки Бразилія під час якого були обговорені перспективи розвитку співпраці у сфері оборонної промисловості та презентували потенційні теми для співпраці.
Першою чергою, це стосувалось спільного виробництва та модернізації бойових танків, науки та технології, ракетних систем та засобів протиповітряної оборони, морських систем, вибухових речовин, боєприпасів, легкої зброї та зброї нелетальної дії, військових літаків та систем БПЛА, аерокосмічного контролю та радарів.
Поважних гостей перші кілька днів здебільше ознайомлювали з досягненнями державних підприємств (ХКБМ, ДП "Завод ім. Малишева", ХДЗ "Палада", ДПЦК, ДП "Іскра", ДП "Зоря-Машпроект", ДП "Івченко-Прогрес", КБ "Луч", "Арсенал", ДП "ЗАВОД 410 ЦА" тощо). А в передостанній день візиту (4 грудня ц.р.) свої новинки змогли продемонструвати й представники приватного сектору.
Як відзначає прес-служба ДП ДГЗП "Спецтехноекспорт", вітчизняні зброярі показали бразильцям українські напрацювання у сфері легкої бронетехніки. Серед численних зразків була широко представлена продукція як приватних виробників (СБА "Варта" та "Новатор", ББМ "Козак-001", "Козак-2", "Козак-5", "Отаман 6х6", ТКБМ "Дозор-Б", "Фіона" та "Шрек") так і бронетранспортери держпідприємств бронетанкового кластера ДК "Укроборонпром" (БТР-4Е, БТР-3Е1Д).
Також були презентовані численні зразки стрілецької зброї від компаній ТОВ "Інтерпроінвест" (гвинтівки сімества "Малюк"/"Вулкан-М"), ТОВ "УКРОП" (штурмові снайперські гвинтівки UAR) та "Форт".
КБ "Луч" показало відомі протитанкові комплекси "Стугна-П", ЛПТРК "Корсар" та мобільну версію комплексу "Скіф".
Окремої уваги були варті й зразки радіолокаційної техніки (як то нова версія РЛС П-18, розроблена приватною компанією "Системний електронний експорт") та комплекси боротьби з безпілотними літальними апаратами (оновлена версія комплексу "Нота" представлена приватною компанією "Трител" та ДП "Завод "Арсенал" й антидронові рушниці від "Інтерпроінвест").
Також гостям показали можливості сучасних безпілотних комплексів PD-2 (від UkrSpecSystems) та "Лелека-100" (від ВІК "Девіро"). Варто додати, що вперше публічно обидва БпАК демонструвалися в оновленому варіанті.
У свою чергу, українська приватна компанія UaDefense, що входить до групи компаній "Еверест", продемонструвала автоматизовану систему управління тактичного рівня - Hermes-C2. Вона призначена для встановлення на бойові машини: БМП, БТР, танки, артилерійські установки та іншу техніку.
ЗРК проти бюджету ЗСУ
Фахівці Центрального науково-дослідного інституту озброєння та військової техніки ЗСУ залучились до розв'язання проблем оновлення та поповнення складу Збройних сил сучасними системами ППО.
Зокрема, ретельно вивчались таки шляхи як створення власних комплексів та можливе придбання відповідних аналогів за кордоном.
Після вивчення питання, науковці дійшли досить невтішних висновків. Так, закупівля сучасних протиповітряних систем західного виробництва в необхідній кількості у середньостроковій перспективі фізично не можливе з наявним фінансовим ресурсом.
"Після ґрунтовного аналізу науковці ЦНДІ ОВТ ЗСУ дійшли висновку, що в такого варіанту вирішення є "камені спотикання". Про них – в нашому матеріалі.
Гарної неділі!
Читайте також: Чому іранська атомна програма опинилася під прицілом ізраїльських спецслужб
