Береговий ракетний комплекс РК-360МЦ "Нептун" від ДККБ "Луч" був прийнятий на озброєння у серпні 2020 року. У Міноборони неодноразово заявляли про закупівлю цього комплексу, перший дивізіон якого має надійти до війська вже у 2021 році.
Проте гроші на його виготовлення ще досі не надійшли до ДККБ "Луч". Це загрожує тим, що підприємство просто не встигне його виготовити у наступному році. Про це повідомив Генеральний конструктор-Генеральний директор ДККБ "Луч" Олег Коростельов.
Читайте також: Руйнування ворожих міфів про "Нептун" та про потужну "Вільху" як оптимум: інтерв'ю з Олегом Коростельовим (відео)
"Нам необхідно отримати аванс у цьому році. Тоді ми зможемо поставити у війська комплекс "Нептун" та необхідну кількість ракет до кінця наступного року. Якщо гроші надійдуть у першому кварталі 2021 року, то строки виготовлення, відповідно, зміщуються на початок 2022 року", - заявив очільник ДККБ "Луч" у інтерв'ю Apostrophe TV.
Водночас вже закрито питання щодо заміни шасі для комплексу. Якщо для дослідного зразка був використані машини "КрАЗ", який зараз знаходиться у стані банкрутства, то надалі "Нептун" перейде на шасі від чеської Tatra.
"Заминка" з "КрАЗом" вже вирішена. Ми будемо брати шасі від відомого європейського виробника - Tatra", - повідомив Олег Коростельов.
Щодо створення інших версій "Нептуна" для озброєння літаків та кораблів, то розробка повітряної версії вже законтрактована. Договір передбачає інтеграцію "Нептуна" у арсенал фронтового бомбардувальника Су-24.
"В нас вже укладені договірні документи з Міноборони. Це рішення доволі ефективно, бо збільшує дистанцію дії комплексу. Водночас у ЗСУ достатня кількість Су-24, які мають можливість наводити "Нептун" на ціль", - підкреслив Олег Коростельов.
Щодо корабельної версії, то Генеральний конструктор-Генеральний директор КБ "Луч" підкреслив, що гроші на адаптацію комплексу вже виділені. Проте, на думку розробника, "Нептун" у морській версії буде менш ефективним ніж наземна версія, яка забезпечує маневр та скритність, в той час, коли в умовах Чорного моря військовий корабель - це легка ціль.
Також очільник ДККБ "Луч" повідомив, що Міноборони було запропоновано створити вітчизняний зенітний ракетний комплекс на заміну С-300 із широким використанням вже відпрацьованих на інших виробах рішеннях.
"Враховуючи напрацювання ми вже на 40-50% пройшли весь шлях розробки. Тому створення вітчизняного ЗРК це питання 2,5 років", - наголосив очільник ДККБ "Луч". Також раніше він озвучив приблизну вартість цієї розробки - близько 30-50 млн доларів.
Для порівняння, вартість розробки перспективного корейського ЗРК L-SAM із дальністю дії до 150 км та можливістю перехоплювати балістичні цілі, приблизно оцінюється у один мільярд доларів. Розробка цього ЗРК має бути завершена до 2022-2023 року, а всього заплановано поставити до шести батарей.
Водночас закупівля вже готових рішень не відрізняється меньшою ціною. Угорщина з метою заміни трьох дивізіонів комплексів "Куб", котрі стоять на озброєнні з 1976 року, запланувала витратити 1 мільярд доларів. Ці кошти підуть на закупівлю ЗРК NASAMS із дальністю дії до 40 км.
Водночас вартість зенітних ракетних комплексів із дальністю дії, яка аналогічна С-300, тобто від 75 км, наприклад американських MIM-104 Patriot, ще більша.
Польща у 2018 році закупила у США комплекси Patriot із супутнім обладнанням та послугами на 4,75 млрд доларів. А Румунія у 2017 році - сім батарей Patriot за 4 млрд доларів. Додамо, що ці дві країни - члени НАТО і тому ціна для них могла бути нижчою ніж для держав, які не входять до Альянсу.
Але, як вже раніше повідомляв Defense Express у Міноборони не вважають доцільним фінансувати розробку перспективних українських зенітно-ракетних комплексів, через ліміти оборонного бюджету. У відомстві наголошують, що їм потрібен не тільки протиповітряний, а і протиракетний комплекс.
Читайте також: В Сухопутних військах ЗСУ докладно розповіли про те, які зразки озброєння збираються закупати в найближчі роки
