У США готуються до відправки до України нової партії далекобійного озброєння GLSDB (Ground-Launched Small Diameter Bomb) для ракетних систем M142 HIMARS та M270 MLRS. Нагадаємо, що це поєднання реактивного двигуна від некерованого реактивного снаряда M26 та плануючої високоточної бомби GBU-39/B SDB I із максимальною дальністю 150 км.
Про успішні роботи над GLSDB пише Reuters з опорою на власні джерела. Зазначивши, що вдалось усунути головний недолік, який робив цю зброю малоефективність - вразливість супутникової системи навігації до засобів РЕБ. Окрім того, були посилені внутрішні елементи боєприпасу для підвищення його стійкості. Останнє вочевидь вказує на зміни конструкції спеціального адаптера між двигуном та бомбою, з яким наче також були проблеми.
Читайте також: Чому M1 Liberty FAADS на базі Abrams залишився "на папері", хоча міг стати найбільш захищеним у світі засобом ППО
І за останні тижні було відстріляно 19 GLSDB, які довели свою боєздатність. А партія цих боєприпасів вже у Європі, що означає можливість їх дуже скорої передачі.
З боку Defense Express нагадаємо, що самі GLSDB стали прикладом, коли очікування від зброї на порядки перевищили її реальний ефект на полі бою. Особливо враховуючи те, що про їх передачу до України було оголошено ще у лютому 2023 року у межах пакета допомоги на 2,175 млрд доларів. Тоді GLSDB були замовлені за програмою USAI, коли озброєння замовляється у виробників.
А потрапили вони в Україну десь на початку 2024 року, тобто через рік. Зокрема перші уламки GBU-39/B Small Diameter Bomb росіяни показали у середині лютого. А вже у квітні заступник міністра оборони США Білл ЛаПланте, хоч прямо і не називаючи саму назву зброї, але безальтернативно вказав саме на GLSDB, як приклад зброї, що провалилась на реальному полі бою.
Але вочевидь невиконання контракту для Boeing та Saab, які спільно й створили GLSDB, особливо через те, що їх розробка виявилась неефективною, неприйнятне й зумовило проведення додаткових робіт. Зрештою це питання не лише виконання поточного замовлення, а й потенційних контрактів, більше того - репутації.
Зрештою наразі залишається питання, а що саме змінили у системі наведення GBU-39/B SDB, бо встановлення нової завадозахищеної супутникової навігації є лише однією з опцій. І треба розуміти, що принцип застосування GLSDB із підйомом на значну висоту, означає те, що вона знаходиться під дією РЕБ доволі значний час. Це до речі є відповіддю на питання чому GLSDB критично страждає від РЕБ, а SDB з літаків - менше.
Ще один варіант - це передивитись концепцію використання системи та використовувати SDB із напівактивною лазерною системою наведення. Остання вимагає підсвітки цілі лазером, наприклад, з БПЛА, але точно не давиться засобами РЕБ та дозволяє уражати й рухомі цілі. При цьому варто розуміти, що вся ефективність SDB, яка загалом важить 129 кг, залежить від точності влучання, яка має становити декілька метрів.
Читайте також: Вперше з 1989 року Панама матиме бойову авіацію, але не все так просто
