"Укроборонпром" атакує РНБО

Кардинальну реформу "оборонки" хочуть загальмувати
"Укроборонпром" атакує РНБО
2718

Керівництво концерну "Укроборонпром" перейшло в атаку на Раду національної безпеки та оборони і, власне, на рішення, яке вже виголосив президент України Володимир Зеленський. Йдеться про утворення Міністерства розвитку стратегічних технологій та інновацій, яким має керувати новий віце-прем’єр.

Саме так можна оцінити ті заяви, які виголошує гендиректор концерну Айварас Абромавичус у ході активного турне по різним мас-медіа, що пройшло минулого тижня. Зокрема, Абромавичус почав говорити, що, у РНБО та концерну різне бачення реформи оборонної промисловості.

З огляду на ієрархію, повноваження та зони відповідальності - ситуація і дивна, і цікава одночасно. Особливо на тлі того, що саме цього тижня має початись конкурс кандидатур на посаду профільного віце-прем’єра, який має забезпечити ті зміни, які, здається, вкрай непокоять «Укроборонпром».

Читайте також: У чому "Укроборонпром" звинуватив "Антонов": відмова від закупівлі деталей з РФ та розробка літака з "Нептуном" (відео)

У свою чергу, представники громадських організацій, які наближені до "Укроборонпрому" і все одно хочуть, щоб їх звали експертними, почали стверджувати, що план РНБО щодо створення міністерства заблокує так гарно прописану реформу концерну. І що не буде у армії ні нових танків, ні довгоочікуваних боєприпасів.

Отже, хвіст вирішив, що зможе покерувати…




Про що йдеться?

Зміна організації роботи оборонно-промислового комплексу (ОПК) здійснюється згідно з рішенням РНБО України від 18.02.2020 "Про основні показники державного оборонного замовлення на 2020 рік та 2021, 2022 роки". Це рішення уведено в дію Указом Президента України від 27 лютого 2020 року № 59.

Серед іншого, там йдеться про створення Центрального органу виконавчої влади, відповідального за формування та забезпечення реалізації державної військово-промислової політики та запровадження посади профільного віце-прем’єр-міністра.

Йдеться про створення центрального органу виконавчої влади.

Указ став спробою визначити шлях задля подолання системних проблем вітчизняної оборонної промисловості. Це зрив державних цільових програми у сфері оборонно-промислового комплексу та суміжних до нього галузей, невідповідна реаліям нормативно-правова база у сфері розробки та виробництва озброєнь, неефективні механізми формування та реалізації державного оборонного замовлення, внаслідок чого воно так і не стало основним фактором розвитку вітчизняного оборонно-промислового комплексу.

БТР-3
Формування та реалізація державного оборонного замовлення не стала основним фактором розвитку вітчизняного оборонно-промислового комплексу.

Обсяги виробництва озброєнь не забезпечують повною мірою потреб Збройних Сил. На вкрай низькому рівні здійснюється інвестиційна та інноваційна діяльність на підприємствах оборонно-промислового комплексу.

Ці проблеми – не нові. Але вони почали поглиблюватись через відсутність централізованої системи формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері оборонно-промислового комплексу, авіабудування та космічної діяльності.

Підхід РНБО

Йдеться не про реформу "Укроборонпрому", а про вирішення значно ширшого кола завдань. Концерн – лише частина оборонної промислової країни, яка хіба що найбільш яскраво демонструє вади цього сектору.

Кардинальна зміна підходів до управління ОПК має розв’язати насамперед проблему недостатнього рівня координації суб’єктів військово-промислової політики, зокрема, відсутності профільного координуючого органу, та запровадити системний підхід до розвитку цієї сфери. Це позиція РНБО, яка власне, і підтримана Президентом...

Перший етап реформування передбачає створення профільного міністерства, яке відповідатиме за формування і забезпечення реалізації державної військово-промислової політики, та запровадження посади віце-прем’єр-міністра - міністра розвитку стратегічних технологій та інновацій, до повноважень якого буде віднесено питання реформування ОПК та розвитку космічної галузі.

Су-27
Кардинальна зміна підходів до управління ОПК має розв’язати насамперед проблему недостатнього рівня координації суб’єктів військово-промислової політики

Другий етап реформи стосується розв'язання питання щодо організаційно-правової форми роботи підприємств, що входять до складу ДК "Укроборонпром".

РНБО вважає, що ці завдання не можуть бути вирішені тими підходами та повноваженнями, що на сьогодні є у розпорядженні того ж Мінекономрозвитку чи Міноборони як одного з найбільших замовників по ДОЗ, а тим більше – у концерну "Укроборонпром".

За твердженням Секретаря РНБО Олексія Данілова, підприємства ОПК мають насамперед сконцентруватися на забезпечені армії сучасним високотехнологічним озброєнням та технікою, що дозволить ефективно реагувати на сучасні виклики.

Важливим є також науково-технічний розвиток галузі, збереження існуючого кадрового потенціалу та підготовка нових фахівців, збереження та розвитк критичних технологій та створенням замкнених циклів виробництва там, де це доцільно.

Це потребує значно більших компетенцій і більш масштабного бачення, аніж демонструє нинішня управлінська команда "Укроборонпрому".

Адже оборонна промисловість – це не лише доля та перспективи лише державних підприємств. Йдеться про максимальне використання потенціалу і приватних компаній, які нині виконують більше половини контрактів в інтересах Збройних сил в рамках державного оборонного замовлення.

А відтак, створення найбільш оптимальних з огляду на потреби та можливості держави правил гри для усіх вітчизняних учасників оборонно-промислового сектору.

Абромавичус
Генеральний директор концерну «Укроборонпром» Айварас Абромавичус у інтерв’ю 24 каналу: "У нас достаточно разное видение реформы сектора ОПК".

"У нас достаточно разное видение…"

У концерну "Укроборонпром", втім, є власний план реформ. Це той план, який обговорювався на зустрічі з керівництвом РНБО у середині травня. За підсумками цієї зустрічі було повідомлено, що "Плани щодо реформування ДК "Укроборонпром" мають бути суттєво доопрацьовані з урахуванням потреб Збройних Сил України у контексті функціонування оборонно-промислового комплексу, сучасних світових тенденцій розвитку озброєння та техніки і міжнародної кооперації".

Разом з тим, пару днів тому генеральний директор концерну «Укроборонпром» Айварас Абромавичус у інтерв’ю 24 каналу заявив, що "У нас достаточно разное видение реформы сектора ОПК".

Фактично йдеться про ігнорування позиції РНБО.

Суть змін від "УОП", якщо казати коротко, передбачає розподіл усіх підприємств концерну на три групи, кожна з яких матиме різне майбутнє з огляду на стабільність та прибуткові вість; формування кластерів з перспективних підприємств за профілями діяльності; запровадження корпоративної моделі управління.

"Сейчас в оборонно-промышленном комплексе большинство предприятий находятся в юридической форме, которая не присуща частному сектору, мировой практике. Это казенные, государственные и унитарные предприятия. Такая форма собственности не позволяет компаниям развиваться, правильно распоряжаться своим имуществом, привлекать финансовые ресурсы путем размещения, например, еврооблигаций на мировых рынках, а также делать совместные предприятия с мировыми гигантами. То есть все это нужно менять, корпоратизировать".

До таких висновків в "УОП" прийшли після тривалої аналітичної роботи.

"Целая команда детально занимается этим 9 месяцев. Проводят очень детальные исследования, используя лучшие мировые практики. Подключили консультантов, детально изучили каждую компанию, проблемы, перспективы и тому подобное", - стверджував Айварс Абромавичус у тому ж нещодавньому інтерв’ю 24 каналу.

Капітан "Очевидность"

Концепція реформування Державного концерну "Укроборонпром" аналізувалася не лише в РНБО. А також у відомствах, потенціал яких напряму залежить від спроможності вітчизняних підприємств виробляти та постачати озброєння та військову техніку: вчасно і в обумовлених обсягах. Ось декілька цитат з цих документів, аби не вдаватися в надмірні подробиці.

БТР-4
"Концепція реформування ДК "УОП" являє собою викладення класичної теорії корпоративного управління і не є якоюсь новою сторінкою в менеджменті"

"Проведений ДК УОП аналіз нинішнього стану підпорядкованих йому підприємств навіть з урахуванням великих обсягів наданої статистичної інформації не відрізняється видатною глибиною, особливо - його технічна частина".

"Економічна аналітика будується на основі відомих традиційних показників (дохід, прибуток, продуктивність праці тощо) і не дає уявлення про фінансову стійкість суб’єктів господарювання, їх спроможність організовувати свою життєдіяльність у ринкових умовах

Запропонована концепція реформування ДК "УОП" являє собою викладення класичної теорії корпоративного управління і не є якоюсь новою сторінкою в менеджменті"

Простежується переважання суб’єктивного підходу над об’єктивною оцінкою реальних явищ і подій...

"Структура виробничих потужностей розкрита поверхнево, кількість надлишкового технологічного обладнання і зайвих виробничих площ обґрунтована явно недостатньо. ….Базові та критичні технології, якими володіють підприємства, не відокремлені, ситуація щодо можливості їх подальшого використання залишається незрозумілою.

Відомості про брак у виробництві новітніх сучасних технологій, абиякий дефіцит потрібного устаткування та специфічних виробничих площ у аналізі, що розглядається, взагалі не згадуються...

Відомості про брак у виробництві новітніх сучасних технологій, абиякий дефіцит потрібного устаткування та специфічних виробничих площ у аналізі, що розглядається, взагалі не згадуються.

Це не дозволяє неупереджено і об’єктивно оцінити сучасний технологічний стан вітчизняної оборонної промисловості.

Підсумкові висновки аналізу, у яких явно простежується переважання формального суб’єктивного підходу над об’єктивною оцінкою реальних явищ і подій, що відбуваються в оборонній промисловості, мають скоріше очевидний, а не аналітичний характер. Бо вони спираються на загальнотеоретичні закономірності організації промислового виробництва, а не є результатом серйозних багатофакторних економічних і технологічних прорахунків».

Реформа під себе

"Переважання формального суб’єктивного підходу над об’єктивною оцінкою реальних явищ і подій" - гарна фраза для серйозного документа, висновки якого, здається, були взяти до уваги в усіх органах, які мають відношення до військово-промислової політки.

У стратегії концерну немає місця для розвитку виробництва...

Простими словами все виглядає більш зрозуміліше.

Одна з фахових осіб у галузі ОПК у розмові з кореспондентом агенції Defense Express підсумувала дії теоретиків від "УОПу" так:

"У цій стратегії концерну немає місця розвитку виробництва, немає продуктової лінійки. Вони накинули на діяльність "оборонки" корпоративну сітку і тягнуть цей невід, як у приватному бізнесі. Але ця сітка занадто слабка, щоб витягнути важливі і важкі завдання. Як то - запуск у серію нових розробок на кшталт «Нептуна» чи вирішення питання про створення вітчизняного комплексу ППО.

Реформа Абромавичуса - це заклик "віддайте нам, ми тут самі розберемося і щось вам потім запропонуємо. І все буде гаразд".

Створення нового Міністерства, до речі, не скасовує і не відкладає корпоратизацію. Вона потрібна. Але в першу чергу - стратегічні завдання оборони. Державу в сьогоднішній ситуації не хвилює, як ви будете керувати. Цікавить, що ви будете робити для армії, в яких кількостях і за якою ціною? Де відповіді на ці питання? Після того, як країна побачить цей результат – пересаджуйтесь як хочете, і будуйте внутрішні корпоративні практики. Але коли музики немає – то й у музикантах таких немає сенсу"…

Замасковані міни

Не менш важливі і інші деталі, які доводять неспроможність концерну "Укроборонпром" вирішити питання корпоратизації, створення спільних підприємств, забезпечення рівноправної господарської діяльності оборонних підприємств різних форм власності у відповідності із закономірностями ринкової економіки.

Корпоратизація. У якості основоположного принципу Концепції реформування Концерн усвідомлено обрав форму побудови оборонної промисловості, засновану на методології корпоративного управління. Дійсно, право власності, що реалізоване у вигляді корпоративних (акціонерних) залежностей, при ринковому веденні господарства є важливим і новим системоутворюючим чинником для нашої "оборонки".

Ан-124
Право власності, що реалізоване у вигляді корпоративних (акціонерних) залежностей, при ринковому веденні господарства є важливим і новим системоутворюючим чинником для нашої "оборонки".

Але є питання, які виходять за межі повноважень концерну. Ця міна уповільненої дії закладена нормами Цивільного кодексу, Закону України "Про господарські товариства", а також окремих статей Господарського кодексу стосовно прав власності на майно і акції, що увійшли в їхні статутні капітали.

У відповідності з нормами діючого законодавства, виступаючи у якості акціонера, держава не віддає в повному розумінні цього слова своє майно у статутний капітал акціонерного товариства.

Тобто акціонерне товариство не є повноправним власником тієї частки свого статутного капіталу, яка являє собою внесок держави, хоч і віддало замість неї справжні корпоративні права. Щось подібне відбувається і з холдинговими компаніями, які є однією з форм акціонерного товариства.

Розв’язання правих зашморгів потребує компетенцій за межами "Укробонпрому".

Дана обставина накладає суттєві обмеження на обіг акцій і у подальшому при переході до змішаної форми власності стає гальмом, здатним зруйнувати будь-які райдужні перспективи подальшого розвитку.

Розв’язання цього правого зашморгу потребує компетенцій і дій за межами "Укробонпрому".

Спільні підприємства.У Концепції реформування ДК "Укроборонпром" передбачається залучення інвестицій в розвиток оборонної промисловості, зокрема, шляхом створення спільних підприємств. Все круто. Але що на практиці?

Нічний патруль
Шлях навпомацки. У Концепції реформування ДК "Укроборонпром" передбачається залучення інвестицій в розвиток оборонної промисловості, зокрема, шляхом створення спільних підприємств. Але що на практиці?

Згідно Закону України "Про управління об’єктами державної власності" засновником господарських організацій, до статутних капіталів яких передається державне майно, у тому числі холдингових компаній та підприємств, які підлягають корпоратизації відповідно до законодавства, є … Фонд державного майна України.

Тобто, у разі створення державними підприємствами-учасниками ДК "Укроборонпром" спільних підприємств, концерн втратить будь-який вплив на такі СП. Про яку координацію завдань на перспективу під такі СП можна буде говорити?

А якщо ініціатива створення спільного підприємства належить підприємству-учаснику ДК "Укроборонпром", яке Кабінетом Міністрів України визначено стратегічним для економіки і безпеки держави, то процедури попереднього погодження такої ініціативи тільки з ДК "Укроборонпром" буде недостатньо. Знову йдеться про рішення, які за межами можливостей концерну.

Керівництво концерну демонструє намагання максимально усунути конкуренцію з боку приватних компаній

Ігнорування приватників. У Концепції реформування оборонної промисловості у версії концерну відсутня жодна згадка про можливі форми взаємодії з приватним капіталом в межах системи корпоративного управління. Це означає самоусунення ДК "УОП" від вирішення проблеми забезпечення рівноправності усіх форм власності.

Хоча, з іншого боку, керівництво концерну демонструє намагання максимально усунути конкуренцію з боку приватних компаній. Як приклад – прагнення зобов’язати приватні підприємства, які мають повноваження на експорт товарів військового призначення власного виробництва, здійснювати маркетинг ринку збуту і встановлювати зовнішні ціни за погодженням з ДК "Укроборонпром".

Такий підхід прямо порушує права "приватників" на здійснення зовнішньоекономічної діяльності. І свідчить про зацікавленість окремих осіб концерну у ручному регулюванні цими процесами.

Ан-158
Виконання чи не кожного важливого збройового контракту – проблемне і непередбачуване.

Повернутись до здорового глузду

Кількість прорахунків, помилок, невиконаних обіцянок з боку керівництва концерну зростає у геометричній прогресії.

Борги по зарплаті на підприємствах, - а це Абромавичус публічно обіцяв Зеленському, досі не погашені; колективи оборонних підприємств виходять на мітинги, виконання чи не кожного важливого збройового контракту – Перу, Туреччина, Пакистан, Індія – проблемне і непередбачуване.

Точка
Порозуміння з Міноборони та концерну у контексті виконання низки ключових проектів немає.

Порозуміння з Міноборони у контексті виконання низки ключових проектів також немає.

Кількість прорахунків, помилок, невиконаних обіцянок з боку "УОПу" зростає у геометричній прогресії

Все це до того, що реформування оборонно-промислової сфери – це набагато більше, аніж реформа "Укроборонпрому", яка має бути лише одним з ланцюжків скоординованих дій зі зрозумілою метою. А не автономним рухом окремого шматка.

Думаю, Раді національної безпеки та оборони України, Офісу Президента треба більш жорстко взяти під контроль увесь цей процес.

Аби потім не виникало німих запитань як зараз, коли ми дивимось на керівництво "Укроборонпрому". Що це за люди, що вони тут роблять? І хоч якось намагаємось прорахувати логіку та наслідки їхніх дій…

Читайте також: Криза підприємства "Кварсит" як перепона до створення українського ракетного озброєння