Мета роботи такої платформи – вирішити хронічні проблеми, що виникають у процесі переозброєння українського війська, сприяти втіленню єдиної державної політики в сфері оборонного замовлення, роботи оборонно-промислового комплексу та аерокосмічної галузі. Це те, на що розраховує Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості України.
Було виголошено багато цікавих речей – від необхідності розвивати стратегічний ракетний потенціал з дальністю дії до тисяч км. І про те, що зараз просто катастрофічно бракує патронів натівського стандарту - під автоматичні гвинтівки, які надходять до війська.
Читайте також: Мінстратегпром запустив Координаційну платформу з розвитку озброєння та військової техніки
Проте для мене головний підсумковий висновок після цього заходу є таким. Якщо ми ігноруємо програми, як основу системного розвитку армії та "оборонки", і розмиваємо пріоритети, тоді ключову роль починає відігравати конкретна особа на конкретній посаді. З усіма особливостями власного бачення світу.
Тож для мене певну зацікавленість викликали тези заступника Міністра оборони України з озброєнь Олександра Носова – як виголошені у стартовій промові, так і у ремарках до тез інших учасників заходу, або як реакція на запити з боку оборонних приватних підприємств.
Останнє для мене є важливим, бо входжу до правління Ліги оборонних підприємств та розумію їхні актуальні проблеми.
Деякі тези заступника міністра є вірними, деякі - дивними, деякі – вочевидь, абсолютно хибні. Але все це варто уваги, повторюсь – це важливо з огляду на вирішальну роль особистості при незбалансованій системі ухвалення підсумкових рішень.
Тому спробував розшифрувати деякі тези пана Олександра Носова, аби мати уявлення про те, куди може рухатись Міноборони у своїх подальших діях щодо зброї та переозброєння. Далі – майже пряма мова від заступника міністра.
З приводу закупівлі зброї за імпортом
Отже, Олександр Носов "є противником імпортних закупівель. Тому що імпортні закупівлі повністю руйнують розвиток нашого виробництва. Я є прихильником розвитку нашого виробництва - навіть у тому випадку, якщо вкладання дуже ризиковані. Краще ризикувати вкладанням у своє виробництво, аніж купувати чужі дуже хороші ракети.
Я звертався і до парламентського комітету, і до Мінстратегпрому, і до Офісу Президента, аби якомога менше нас штовхати до укладання так званих міжурядових угод.
У нас вже є угоди, які ми уклали, вони досить значні по своїм сумам, які ми маємо виплачувати. Це і з Туреччиною, і з Великою Британією. У минулому році ми нічого не сплачували, у цьому - декілька мільярдів, а в наступному - більше десятка треба сплатити. Це залежить не зовсім від нас. Є політичне рішення".
Про цільові програми
Я зараз кажу про те, що в нас зараз дуже багато цільових програм. Ракетну програму зробили. А хтось намагався все це до купи зібрати та порахувати? Я спробував. На наступний рік нам треба 70 млрд гривень , щоб не все зробити, а лише започаткувати. А якщо у нас 27 млрд, з яких ми десь 10 маємо віддати? Ось у чому справа…
Про стримування ворога за рахунок нових ракетних проектів
Тут говорили про паралельний розвиток стратегічних та звичайних озброєнь. Ми у Міністерстві оборони вважаємо, що великі вкладання у стратегічні ракетні озброєння можна починати лише після того, як країна на 100 відсотків буде готова, прошу вибачення за таку фразу, до партизанської війни.
Якщо ми впевнені, що країна має можливості збереження техніки та озброєння, підготовлений персонал, країна готова будь-який момент відмобілізуватися і вести партизанську війну - після цього можна направляти кошти на стратегічне озброєння.
Про сухопутні війська та їхнє озброєння
У подальшому ми вимушені будемо спрямовувати витрати на закупівлю нової техніки - але розміри, які були раніше, зокрема, що стосується бронетехніки, вони будуть значно зменшенні. Ми досить добре сьогодні забезпечені бронетехнікою. Тим більше, що важка бронетехніка знаходиться у зоні відведення. Все в робочому стані…
Для нас основним пріоритетом на восьмому році війни є те, що ми переходимо від забезпечення сухопутних військ, - бо ми вважаємо, що сухопутні війська цілком здатні відбити агресію, вони досить добре забезпечені - ми переходимо до забезпечення протиповітряної та протиракетної оборони.
Коли я кажу про протиракетну оборону, я не маю на увазі захист від стратегічних ракет. Я маю на увазі оборону проти ракет малої дальності, а також проти таких систем як "Град", "Ураган". Проти таких систем взагалі немає захисної зброї. І ми звертаємося до всіх — дайте нам зразок. Якщо ви дасте нам цей зразок, то у вас весь світ буде купляти.
Про протиповітряну оборону ще...
Коли ми кажемо про протиповітряну оборона для боротьби з нашим ворогом, ми своїми стратегічними ракетами там нічого не зробимо. Але якщо ми будемо мати якусь міждержавну систему протиповітряної оборони, наприклад, з тією ж Польщею, і об’єднану протиракетну оборону, то може щось і вийде. Така інтегрована міждержавна система протиповітряної оборони країн Західної Європи сама вибудується.
Про військову авіацію
Тут нас звинувачують що ми не хочемо F-15 купувати (ймовірно, відлуння публікацій публікацій у Defense Express – С.З.). У — нас сотні літаків. Сотні. А ті F-15 коштують як весь наш бюджет. Ну, купимо ми чотири F-15, а суть бойового застосування будете та ж сама, що й на МіГах. Це по-перше. По-друге.
Доповідаю, що ми не будемо витрачати кошти на різні глупі ДКРи. Як то з 2006 року ми вкладаємо гроші в роботу підприємства по покращенню одного винищувача.
В чому полягає покращення? Раніше цей літак міг виявляти цілі на відстані у 76 кілометрів, тепер він буде виявляти цілі на відстані 110 кілометрів. Я кажу - зараз у нас противник не Мозамбік, а Росія. Якщо вони нас виявляють на відстані 200 кілометрів, для чого вкладати 1 млрд., щоб ми збільшили відстань виявлення на 25 кілометрів? Але тут - лобі, кожен – за своє. Пілоти - за своє, моряки за своє…
Про захист на морі
Захист нашого узбережжя та територіальних вод -важливе завдання. У нас 400 мільйонів тон іде торговий оборот і якщо якась одна міна буде на цьому торговому шляху - цей оборот може зупинитися. Тому нам треба засоби забезпечення цих торгових шляхів.
Про те, що треба
Тут знаходяться представники приватних компаній. Вони орієнтовані на отримання прибутку. Це нормально, це сенс виробництва - мати прибуток. Але я відчуваю дуже сильне лобі, дуже сильний тиск. Від прохання до погроз. Щоб Міноборони ставило на виробництво, те що ви розробляєте шість-сім років. Але ці роки вже пройшли.
Ми дуже добре зараз забезпечені озброєнням, засобами враження. І тому я зараз звертаюсь до всіх, прошу — спрямуйте свої плани, свої інвестиції свій розум на розвиток засобів бойового та логістичного, тилового забезпечення.
Якщо ви спілкуєтесь з військовими, які воюють, то ніхто з них не скаржиться на зброю, вони скаржаться на недостатнє бойове забезпечення. Це засоби розвідки, спостереження, зв’язку, цілевказування, управління. Це все має бути простим, ексклюзивним, незрозумілим для нашого ворога.
Про користь читання закордонних журналів
Добре, що є Ліга оборонних підприємств, є Асоціація виробників військової техніки. Це добре. Але кожне підприємства тишком-нишком, через якісь входи-виходи, через погрози та прохання впливає на ці вуха, які вже не витримують. Об’єднайтеся, зробіть продукт.
Ви питаєте що нам треба? Відповідає дуже проста - подивіться на будь-який сучасний європейський журнал з озброєнь. Чи американський. І знайдіть у тому журналі засоби з бойового забезпечення, яких у нас немає. Зробіть аналог. Я вам гарантую, воно буде прийнято на озброєння.
Нам потрібна асиметрична зброя. Я поїхав, питаю у наших хлопців на передньому краю. Що вам треба? Вона кажуть, що дайте нам "Стугну" осколково-фугасну, а не кумулятивну. Бо ми бачимо ціль на 5 км, але насипати мінами туди на виходить. Треба "Стугною".
Я кажу Олегу Коростельову – чи є у вас така "Стугна". Він каже, що є і вона йде на експорт, а Міноборони раніш ніколи не замовляло. Розумієте, як воно виходить…
Щодо розмитих правил гри між Міноборони та оборонною промисловістю, спільні рішення і грати
У нас 2018, 2019, 2020-1 рік - той самий ДОЗ, теж саме лобі. Воно дуже потужно сформоване. Кажуть про мене, що от прийшов ще один заступник. Сьогодні він, а завтра буде інший. Я це розумію. Бо якщо в них не виходить нормально вплинути, то вони "збивають" людей. І так далі.
Я борюсь з цими спільними рішеннями, які не мають жодної сили. Бо на основі чого продовжується договори по спільним рішенням, на основі чого оплачується аванси? Я знаю, на яку посаду йшов. Тут кожен другий - за гратами, і те, що я підписую платіжки на 100 мільйонів кожен день - я підписую не статті витрат, я підписую статті Кримінального кодексу.
Тому не треба звинувачувати Міноборони.
Ось тут присутні керівники ЦНДІ ОВТ та Інституту випробувань та сертифікації військової техніки. На той момент, як я прийшов – і до цього часу не узгоджені положення цих двох інститутів. Сьогодні я дав команду до четверга узгодити загальні положення, хто за що відповідає. Щоб ніхто "не тягнув ковдру на себе".
Ви правильно зауважили, що ви вкладаєте свої гроші, а воно щось не ставиться на озброєння. Тоді беріть і відправляйте на експорт.
Про експорт
Я вважаю, що наші спецекспортери мають експортувати все, що тільки можливо. Жодних заперечень з боку Міноборони не буде. Якщо хтось з вас отримає відмову від Держслужби експортного контролю, що Міноборони щось заперечує на експорт, то звертайтесь повторно до нас.
… Намагався викласти максимально близько до почутого – аби не перекрутити. Якщо раптом не так зрозумів – буду готовий додати інші деталі. Бо для початку домовлялись почути кожного...
Читайте також: Міноборони планує скасувати ДКР "Сайгак" по заміні позашляховиків для ЗСУ