Бажання уряду Індії приєднатися до одного з двох проєктів розробки винищувача шостого покоління, британсько-італійсько-японським Tempest чи французько-німецько-іспанським FCAS, підіймає питання реальності закупівлі російських Су-57.
Бо наразі Москва наобіцяла Делі до свого винищувача, який лише у РФ називають представником п'ятого покоління, купу "бонусів" включно з новим двигуном та лише поки запатентованим варіантом літака. А Делі нібито дуже серйозно оцінює цю пропозицію. Попри те, що ще у 2018 вийшов зі спільного проєкту з РФ з розробки цієї машини, прямо заявивши, що він не відповідає вимогам.
Читайте також: Що це за секретна зброя, яку сплутали з B-2 і яка брала участь у війні в Ірані та була вимушена сісти на авіабазу в Греції
На це накладається те, що уряд Індії підтвердив актуальність планів побудувати власний винищувач п'ятого покоління AMCA. І ставка на швидке приєднання до розробки винищувача шостого покоління, разом з інвестиціями у власні розробки це дуже значні витрати. Бо загальні витрати на програму винищувача шостого покоління оцінюються у понад 50 млрд євро.
Тобто навіть якщо Індія стане четвертим учасником одного з проєктів, то це про 12,5 млрд євро, а якщо, що замінить Німеччину у FCAS, то понад 16,5 млрд євро. Власна розробка AMCA також потребуватиме мільярдних бюджетів через величезний обсяг технологій, які планує опанувати Індія для цього.
Але окрім коштів постає питання етапності оновлення індійських повітряних сил, яку можливо вважати ключовою. Наразі країна отримує Rafale, з планом здійснити величезне замовлення на ще 114 Rafale. Це має довести їх кількість у повітряних силах до близько 150 одиниць (ще 26 замолено у палубній версії для ВМС).
Водночас основою повітряних сил Індії є близько 260 російських Су-30МКИ кількість яких поступово зменшується у катастрофах та аваріях. І на початку березня Індія втратила вже 14 Су-30МКИ, що склало 5% від всієї кількості.
Експлуатація цих російських винищувачів безумовно продовжиться за рахунок програмам модернізації, як власними силами, так і можливо за безпосередньої участі РФ. На відміну від понад 50 МиГ-29 повітряних сил, які також активно б'ються та про намір продовжувати експлуатацію яких наразі нічого не чути.
Власним Tejas Індія намагається наразі закрити проблему браку літаків, після виведення з експлуатації МиГ-21, яких в аваріях та катастрофах втратила понад 60%. Але цей процес постійно страждає від проблем, наразі - від втрат трьох Tejas за останні два роки. Але для Делі реалізувати проєкт Tejas вже справа честі, бо розпочали його ще у 1980-х.
При цьому всі ці проєкти мають приблизно однаковий термін реалізації - до середини-кінця 2030-х років. А от на 2035 рік призначено початок постачань AMCA, який вочевидь буде зміщуватись вправо. Але цей самий 2035 рік також є орієнтовним строком готовності Tempest. Свого часу щодо FCAS фігурували аналогічні строки, але наразі доволі складно говорити про цей проєкт у майбутньому.
Тобто станом на 2040 рік Індія повинна мати модернізований парк Су-30, свіжі Rafale, вагому кількість Tejas, перші власні AMCA, а також вже стройові винищувачі шостого покоління. І у цьому послідовному плані місце Су-57 проглядається доволі складно.
Але зрештою у Делі завжди можуть здійснити абсолютно нелогічні кроки, наприклад, як продовження закупівлі у РФ ЗРК С-400 попри невиконання Москвою навіть попереднього контракту 8-річної давнини.
З боку Defense Express закликаємо доєднатися до збору на те, що вже працює: "Єдинозбір" від "Фонду Притули" на дрони-перехоплювачі.
Читайте також: До розробки шостого покоління винищувачів хоче доєднатися і Польща, яка вже веде перемовини з проєктом GCAP
