Що ж ми маємо на цей час? Один з флагманів української авіаційної індустрії –Харківське державне авіаційне виробниче підприємство (ХДАВП), яке відомо своєю славетною історією, практично котиться у прірву.
Це пов’язано, по-перше, із надмірними борговими зобов’язаннями, які в рази перевершують обсяги активів підприємства, а по-друге, відсутністю волі керівництва підприємства та Укроборонпрому до виведення підприємства із кризи. При цьому, треба віддати належне в іншому - переважну більшість виробничих потужностей, попри всі складнощі, вдалось зберегти.
Читайте також: ХДАВП показало стан літаків котрі можуть у 2021 році замовити ЗСУ (відео)

Одним з варіантів виходу підприємства з кризи називається: "списання державою боргів" та надання нею ж військових замовлень. Це плюс? Так, але треба враховувати, що літаки Ан-74 та Ан-140 майже наполовину складаються із російських комплектуючих.
І без проведення імпортозаміщення ми підтримуємо державу-агресора, а при проведенні імпортозаміщення тільки Ан-74 необхідно викласти до 100 млн доларів, яких і так немає, і почекати рік-два, а то й три, на перепроєктування літаків.

При цьому, хоча державні замовлення на першому етапі дозволять ХДАВП "залишитись на плаву", покращити фінансовий стан, але чи відновиться повноцінний серійний випуск щонайменше типових для нього Ан-74 та Ан-140?

Також це не вирішує головне завдання – не лише виробляти літаки, а й навчитись продавати їх та підтримувати їх льотну придатність надалі. Тому ситуація із необхідністю допомоги від держави буде повторюватись знову й знову, тобто це – не вихід, хоча без цього час від часу майже ніхто не обходиться.
Разом з тим, існує досить багато підтверджень, що Ан-74 – це не лише унікальний літак сам по собі, а на нього ще й існує попит у світі, зокрема – в Канаді. Завдяки своїм унікальним властивостям, Ан-74 є перспективним для експорту.

Але насправді експорт сам по собі необхідно ще забезпечити, оскільки окрім відсутності "лізингової підтримки" є й ще одна проблема: у ХДАВП немає розгалуженої у світі сервісної системи з обслуговування та ремонту власних літаків, яка у тому числі повинна охоплювати швидку поставку запчастин.
Так що - "все пропало" й нічого неможливо зробити? Зовсім ні, розуміння того, що для підтримання виробництва й супроводження процесу продажу й сервісу Ан-74 та Ан-140 необхідний зовнішній фінансовий донор, прийшло давно.

Зокрема, представники харківського авіазаводу почали активно розкручувати тему залучення "канадських" інвесторів. Дійсно, у Канаді є інтерес саме у виробництві та придбанні Ан-74, який чудово зарекомендував себе в умовах Півночі та є ледве не ідеальним літаком для умов Канади.
Але, як виявилось, це залишається лише проєктом на перспективу, який буде реалізуватись на першому етапі не через ХДАВП, а через ДП "Антонов" і тільки в напрямку перепроєктування літака під неросійські комплектуючі.
Терміни таких робіт – не менше двох років, фінансування – незрозуміле, перспективи замовлень теж. І де тут ХДАВП, який до кінця 2021 року, без прийняття швидких рішень по санації або залученню інвестицій, може бути розпроданий по частинах після завершення мораторію на його продаж в рамках банкрутної процедури?
Була ідея співпраці ще й з американськими інвесторами. У 2017 році Укроборонпром, ХДАВП та американська компанія Oriole Capital Group підписали угоду про інвестиції, згідно з якою планувались інвестиції в 150 млн доларів. Але, на цей час щось надвелике з цього співробітництва так і не вийшло.

У серпні 2020 року український бізнесмен Олександр Ярославський також висловив готовність залучити 1 млрд дол. для відновлення ХДАВП. Але далі слів справа так і не пішла.
Так що ж робити? По-перше, чітко зрозуміти: відновити виробництво до "радянського рівня" не вдасться в принципі через низку питань. Тільки залучення стратегічного інвестора, який бачить перспективу в заповненні ніші унікальних за своїми властивостями літаків, допоможе в цій ситуації. А літак Ан-74, серійним виробництвом якого саме і займається ХДАВП, є саме таким літаком, на який існує попит у світі.

Тому для відновлення роботи ХДАВП потрібні рішучі та значні за обсягами рішення, в першу чергу - так, борги необхідно списати, довести до логічного завершення розгляд та прийняття пропозицій інвесторів, в тому числі - й з можливістю приватизації підприємства у випадку відсутності можливості держави завантажити його власними замовленнями.
Все це дозволить щонайменше зберегти підприємство від його повної ліквідації. І не просто пересидіти до "кращих часів", коли не лише українські, а й світові авіавиробники почнуть виходити з кризи, а й провести підготовчу роботу до повноцінного відновлення серійного виробництва. Складне завдання? Безумовно, але ніхто й не казав, що відбудовувати авіаційну галузь буде легко…
Читайте також: Борги по зарплаті на ХДАВП зросли до 239 млн гривень